ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року Справа № 142254/12/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Обрізка І.М., Попка Я.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.02.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни,

ВСТАНОВИВ :

05.11.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про виплату державної допомоги дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.02.2011 року позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 15.05.2010 року залишені без розгляду відповідно до ст.ст.99, 100 КАС України.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.02.2011 року позов задоволено. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії як «дитині війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 16.05.2010 року протиправними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як «дитині війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 16.05.2010 року . Постанова прийнята в порядку скороченого провадження.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції прийнята в порядку скороченого провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.197 КАС України розгляд даної справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відповідно до вищезазначених норм правомірно залишив без розгляду позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 15.05.2010 року і вважає підставними заявлені вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 05.05.2010 року по 30.09.2011 року, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком колегія суддів не вбачає.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську. Івано-Франківської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.

Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

В той же час, колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що суд першої інстанції при розгляді справи неправильно застосував норми процесуального права.

Правильно встановивши підставність позовних вимог позивача, суд першої інстанції не зазначив кінцеву дату періоду, за який позов належить задовольнити, хоч позивач просив про задоволення його вимог за період до 30.09.2010 року, а суд повинен був це зробити відповідно до частини другої статті 11 КАС України, де зазначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог.

Крім того, вирішуючи даний публічно-правовий спір суд першої інстанції помилково допустив негайне виконання ухваленої постанови в цілому, хоч системний аналіз положень ч.1 та 2 ст.256 КАС України вказує на можливість негайного виконання судових рішень у справах цієї категорії виключно у межах суми стягнення за один місяць.

Виходячи із вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про порушення судом першої інстанції при ухваленні постанови норм процесуального права і, відповідно, про скасування постанови з ухваленням нової про часткове задоволення позовних вимог за зазначений позивачем період.

Керуючись ст. ст 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.02.2011 року у справі № 2а-2448/11 скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" протиправними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області провести ОСОБА_1 нарахування і виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 05.05.2010 року по 30.09.2010 року із урахуванням вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведених виплат за вказаний період.

Допустити постанову суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Постанова є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді І.М. Обрізко

Я.С. Попко