Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 827/1808/13-а
04.12.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Лядової Т.Р. ,
Єланської О.Е.
секретар судового засідання Єрохіна Д.Д.
за участю сторін:
представник позивача, Приватного підприємства "Си Крафт Груп"- Карпов Сергій Олександрович, посвідчення адвоката від 27.03.2008, довіреність № б/н від 01.06.13
представник відповідача, Головного управління Держземагенства у м. Севастополі- Карпухін Олексій Леонтійович, посвідчення № 00157, від 25.07.2012, довіреність № 8-1-6/4408 від 10.09.13
представник третьої особи, Севастопольської міської Ради- не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Кириленко О.О.) від 02.09.2013 у справі № 827/1808/13-а
за позовом Приватного підприємства "Си Крафт Груп" (вул. Советська, буд.8, кв. 15, м.Севастополь,99011)
до Головного управління Держземагенства у м. Севастополі (вул. Демідова, 13, м.Севастополь,99011)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Севастопольська міська рада (вул.Леніна,3 м.Севастополь, 99011)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 02.09.2013 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Держземагентства у місті Севастополі щодо застосування коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного призначення - 2,5 при здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що розташована за адресою: місто Севастополь, вулиця Генерала Мельника, 110/1 із застосуванням локального коефіцієнту за фактором місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформувального значення, коефіцієнт - 1,15; застосуванням максимальних локальних коефіцієнтів за наступними факторами: земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням, коефіцієнт - 0,95; земельна ділянка не забезпечена каналізацією, коефіцієнт - 0,95; місцезнаходження земельної ділянки у зоні небезпечних геологічних процесів, коефіцієнт - 0,85; місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні, коефіцієнт - 0,85.
Зобов'язано Головне управління Держземагентства у місті Севастополі провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0, 0200 га, що розташована за адресою: місто Севастополь, вулиця Генерала Мельника, 110/1 без застосування локального коефіцієнту за фактором місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформувального значення із застосуванням мінімальних локальних коефіцієнтів за наступними факторами: земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням, коефіцієнт - 0,90; земельна ділянка не забезпечена каналізацією, коефіцієнт - 0,90; місцезнаходження земельної ділянки у зоні небезпечних геологічних процесів, коефіцієнт - 0,80; місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні, коефіцієнт - 0,75 та із застосуванням коефіцієнту функціонального використання для земель промисловості - 1,2.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Си Крафт Груп" судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) гривень 41 копійки (арк.с.56-60).
Розмір земельної ділянки, помилково судом першої інстанції вказано не вірно: 0,0200 га замість вірного 0,2000 га.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем при визначенні нормативно грошової оцінки земельної ділянки позивача застосовано коефіцієнт функціонального використання, який не відповідає діючому законодавству, оскільки не враховано, що спірна земельна ділянка надана в оренду для будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування з кафе та адміністративними приміщеннями з віднесенням цих земель до категорії промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; відповідачем не доведено правомірність застосування до спірної земельної ділянки локального коефіцієнту за фактом місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного місто формувального значення у максимальному розмірі.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Держземагенства у м. Севастополі, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі (арк.с.65-70).
Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи; до участі у справі не залучено Севастопольську міську раду, інтереси якої зачіпаються оскаржуваним рішенням суду; категорії земель за основним цільовим призначенням і категорії земель по функції використання - зовсім різні поняття; віднесення земель до тієї чи іншої категорії за основним цільовим призначенням відповідно до статті 20 чинного Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень; віднесення земельної ділянки до категорії земель за функціональним використанням проводиться відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої наказом Держкомстату України від 05.11.98 №377, згідно з видами економічної діяльності, визначеними у довідках, які видають юридичним особам органи державної статистики.; значення коефіцієнта Кф, який застосовується при розрахунку нормативної грошової оцінки, залежить від видів економічної діяльності підприємства і характеризує прибутковість здійснюваних видів економічної діяльності в межах земельних ділянок; Довідкою АА № 769978 від 13.11.2012 на підставі котрої був виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 819-3.1/5 від 23.05.2013 для ПП "Си Крафт Груп" визначений вид діяльності за КВЕД, що здійснюється на землях комерційного використання: 52.21, 45.20, 45.19, 46.90; вказані види економічної діяльності відповідають кодам основних видів економічної діяльності (КВЕД), відповідно до додатка 1 Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма 6-зем), котрі здійснюються на землях комерційного використання; згідно з таблицею 1.1. додатка 1 Порядку, секції G КВЕД (50.1, 50.2, 51.7) відповідає КФ=2,5 (землі комерційного використання); у частині застосування оскаржуваних локальних коефіцієнтів зазначено, що локальні фактори - це фактори, які проявляються в межах окремої земельної ділянки і коригують її цінність (вартість) в межах економіко-планувальної зони; пунктом 1.4 Порядку встановлено, що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови; відповідно до вимог статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів складається технічна документація, яка затверджується відповідною сільською, селищною, міською радами; рішенням сесії Севастопольської міської Ради від 20.12.2011 № 2163 у адміністративних межах м. Севастополь затверджена технічна документація з нормативної грошова оцінки земель, яка була розроблена Державним підприємством "Центр Державного земельного кадастру" Одеська регіональна філія та Севастопольською міською філією Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру"; таким чином, при розробці нормативної грошової оцінки міста Севастополя ураховані особливості території на якій він розташований, яка у свою чергу розподілена на відповідні економіко-планувальні зони, залежно від якої і застосовується локальний коефіцієнт (КмЗ); до повноважень Головного управління не входить самостійний розрахунок локальних коефіцієнтів (КмЗ) у залежності від особливостей конкретної земельної ділянки; у Головного управління Держземагентства у м. Севастополі відсутні правові підстави коригувати розроблену та затверджену Севастопольською міською Радою у встановленому порядку вищезгадану технічну документацію.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 в порядку статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Севастопольську міську Раду.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив в її задоволенні відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, на виконання ухвали суду надав додатки до договору оренди від 15.12.2008: кадастровий план земельної ділянки; висновок державної експертизи землевпорядної документації від 10.11.2008 № 4022/08, висновок про погодження проекту землеустрою від 12.03.2008 № 169/08, висновок № С-220/10 від 19.10.2010, висновок державної землевпорядної документації від 18.03.2008 № 651/ 08, рішення Севастопольської міської ради XI сесії від 8.07.2008 року № 4790, акт обстеження земельної ділянки переданого в оренду від 10.12.2008, акт прийому-передачі земельної ділянки 15.12.2008, комплексний містобудівний висновок № 624/4-1 від 27.03.2006, розрахунок розміру орендної плати на 2008 рік, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1164/1 від 27.11.2008, податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній.
В судове засідання, призначене на 04.12.2013, третя особа явку уповноважених представників не забезпечила, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомила.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що третя особа викликалася в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечила, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників третьої особи за наявними матеріалами.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
Приватне підприємство "Си Крафт Груп" зареєстровано у якості юридичної особи Нахімовською районною державною адміністрацією у місті Севастополі, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 282758 (арк.с.20).
15.12.2008 між приватним підприємством "Си Крафт Груп" та Севастопольською міською Радою укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,2000 га, розташованої за адресою: місто Севастополь, вулиця Генерала Мельника, 110/1, згідно з яким позивач приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування з кафе та адміністративними приміщеннями, з віднесенням цих земель до категорії промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (арк.с.7-15).
Згідно Довідки АА № 769978 від 13.11.2012 види діяльності позивача за КВЕД-2010 нас тупні:
52.21 - Допоміжне обслуговування наземного транспорту;
45.20- Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;
28.22 -Виробництво підіймального та вантажно- розвантажувального устаткування
45.19- торгівля іншими автотранспортними засобами;
46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля;
43.99 - Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (арк.с. 21)
Згідно з Витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.09.2012 №5828-31/5 та від 23.05.2013 №819-3.1/5 вбачається, що коефіцієнт функціонального використання (Кф) спірної земельної ділянки складає 2,5 - для земель комерційного призначення (арк.с.18-19).
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Головного управління Держземагентства у місті Севастополі, в якому просить:
- визнати дії Головного управління Держземагентства у місті Севастополі при складенні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.09.2012 №5828-31/5 та від 23.05.2013 №819-31/5 протиправними в частині: застосування локального коефіцієнту за фактором місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформувального значення, коефіцієнт - 1,15; застосування максимальних локальних коефіцієнтів за наступними факторами: земельна ділянка не забезпечена каналізацією, коефіцієнт - 0,95; земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням, коефіцієнт - 0,95; місцезнаходження земельної ділянки у зоні небезпечних геологічних процесів, коефіцієнт - 0,85; місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні, коефіцієнт - 0,85; застосування коефіцієнту функціонального призначення для земель комерційного використання - 2,5;
- зобов'язати Головне управління Держземагентства у місті Севастополі видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,2000га, розташованої за адресою: місто Севастополь, вулиця Генерала Мельника, 110/1 без застосування локального коефіцієнту за фактором місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформувального значення з застосуванням мінімальних локальних коефіцієнтів за наступними факторами: земельна ділянка не забезпечена каналізацією, коефіцієнт - 0,90; земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням, коефіцієнт - 0,90; місцезнаходження земельної ділянки у зоні небезпечних геологічних процесів, коефіцієнт - 0,80; місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні, коефіцієнт - 0,75 та з застосуванням коефіцієнту функціонального призначення для земель промисловості - 1,2 (арк.с.3-6).
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з постановленням нового рішення, з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України "Про оцінку земель", Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук №18/15/21/11 від 27.01.2006 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за №388/12262 (далі - Порядок №18/15/21/11), Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №213 від 23.03.1995 (далі - Методика №213).
Відповідно до додатку 3 до Порядку №76/230/325/150 під землями комерційного використання розуміють землі автотехобслуговування, оптової торгівлі і складського господарства, роздрібної торгівлі і комерційних послуг, ринкової інфраструктури. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, по землях комерційного використання складає 2,5.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу (стаття 274 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 275.3 статті 275 Податкового кодексу України ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті.
Згідно з пунктом 276.5 статті 276 Податкового кодексу України, у разі надання в оренду земельних ділянок (в межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1 та 276.4 цієї статті, іншим суб'єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до статті 274 цього Кодексу від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря, та статті 275 цього Кодексу.
Статтею 286 Податкового кодексу встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
не може бути меншою:
для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
не може перевищувати:
а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;
б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;
в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Відповідно до статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = [І - 10]:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Частиною першою статті 19 Земельного кодексу України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Статтею 20 Земельного кодексу України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною п'ятою статті 20 Земельного кодексу України вказано, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Відповідно до вимог статті 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться серед іншого у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель", технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
При наданні позивачу в оренду земельної ділянки, відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про оцінку земель", було здійснено та затверджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з метою визначення розміру орендної плати.
Законом України "Про плату за землю" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку до введення в дію Податкового кодексу України), де в статті 1 Закону вказано, що грошова оцінка це капіталізований рентний доход із земельної ділянки.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Порядком №18/15/21/11, за функцією використання землі поділяється на: землі житлової забудови; землі промисловості; землі досліджень та розробок; землі гірничої промисловості і гірничих розробок; землі комерційного використання; землі громадського призначення; землі транспорту, зв'язку; землі технічної інфраструктури; інші землі; землі змішаного використання.
Статтею 65 Земельного кодексу України передбачено, що землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.
Згідно зі статтею 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Відповідно до пункту 3.5 Порядку №18/15/21/11, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), враховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.
Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.1998 №377, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.12.1998 за №788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам та фізичним особам-підприємцям органи державної статистики.
Наказом Державного комітету статистики України, від 12.06.2007 №164 "Про затвердження форми довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" була затверджена форма довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). Згідно цієї форми в Довідці (ЄДРПОУ) в розділі "Види діяльності за КВЕД" вказується лише 6 видів діяльності підприємства.
Оскільки юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, відсутність відповідного виду діяльності в Довідці (ЄДРПОУ) не обмежує видів діяльності які може здійснювати юридична особа.
Згідно з пунктом 1.1 Договору оренди від 15.12.2008 орендована земельна ділянка була надана для будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування з кафе та адміністративними приміщеннями з віднесенням цих земель до категорії промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно з довідкою управління статистики у місті Севастополі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 769978, видами діяльності позивача за КВЕД - 2010 є: допоміжне обслуговування наземного транспорту (52.21); технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (45.20); виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устаткування (28.22); торгівля іншими автотранспортними засобами (45.19); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (43.99) (арк.с.21).
Частина вказаних видів економічної діяльності відповідають кодам основних видів економічної діяльності (КВЕД), відповідно до додатку 3 Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 №377, які здійснюються на землях комерційного використання за винятком виробництва підіймального та вантажно-розвантажувального устаткування та інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.
Згідно з таблицею 1.1 додатку 1 до Порядку №18/15/21/11, для земель комерційного використання встановлено коефіцієнт функціонального використання (Кф) - 2,5, для земель промисловості Кф - 1,2, для земель змішаного використання встановлюється розрахунково.
Формування розміру орендної плати земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики №213, а також відповідно до Порядку №18/15/21/11.
Відповідно до Розділу ІІІ Методики №213 нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до пункту 3.3 Порядку №18/15/21/11 нормативна грошова оцінка 1м2 земельної ділянки населених пунктів визначається за спеціальною формулою:
В х Нп
Цн = ------------- х Кф х Км, (8)
Нк
де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);
В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);
Нп - норма прибутку (6%);
Нк - норма капіталізації (3%);
Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки,
Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки,
Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (далі - Кф), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності, та становить: - для категорії земель за функцією використання - землі житлової забудови (склад категорії земель - землі індивідуального житлового будівництва і господарських будівель, землі малоповерхової і багатоповерхової несадибної забудови, землі сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями і спорудами) Кф=1,0; землі промисловості Кф=1,2; землі комерційного використання Кф=2,5; інші землі до яких за функцією використання віднесено землі зайняті поточним будівництвом та землі відведені під майбутнє будівництво Кф=0,5, землі змішаного використання - розрахункова.
Враховуючи наведені норми Закону, орендна плата та земельний податок сплачується користувачем земельної ділянки щорічно з дня виникнення права користування земельною ділянкою, та у разі припинення права користування земельною ділянкою орендна плата та земельний податок сплачується користувачем за фактичний період перебування землі у користуванні, розмір орендної плати та ставка земельного податку визначається у відсотках від грошової оцінки земельної ділянки, яка у свою чергу залежить також від коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф).
Таким чином, судовою колегією безперечно встановлено, що земельна ділянка, що перебуває у користуванні позивача, використовується не тільки для комерційного використання, а й для виробництва та інших видів діяльності, не заборонених законом, землекористування є змішаним, що передбачає встановлення коефіцієнту функціонального використання розрахунково і у відповідача були відсутні підстави для надання Витягів з коефіцієнтом функціонального використання 2,5, так як довідка містить не тільки комерційні види діяльності.
Висновок про змішане використання міг зробити і відповідач на підставі наданих позивачем документів, та запропонувати позивачу здійснити інвентаризацію земельної ділянки, для з'ясування фактичного функціонального використання земельної ділянки.
Відповідач не запропонував позивачу здійснити інвентаризацію земельної ділянки та виконати розподіл території по функціональному призначенню, на не комерційні види діяльності увагу не звернув.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскаржувані дії та Витяги відповідача зазначеним вимогам не відповідають, оскільки спірна земельна ділянка використовується позивачем не тільки для комерційного призначення, так як довідка статистики та договір оренди передбачають інше використання земельної ділянки.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо видачі оскаржуваних Витягів, а доводи апеляційної скарги не повністю знайшли своє підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.
Доводи апеляційної скарги, що стосуються локальних коефіцієнтів заслуговують на увагу, що є підставою для задоволення апеляційної скарги в цій частині, і підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов неправомірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та частині зобов'язання надати Витяг з ( Кф) - 1,2.
Суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що належним способом захисту порушеного права буде зобов'язання відповідача провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0, 0200 га, що розташована за адресою: місто Севастополь, вулиця Генерала Мельника, 110/1 без застосування локального коефіцієнту за фактором місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформувального значення із застосуванням мінімальних локальних коефіцієнтів за наступними факторами: земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням, коефіцієнт - 0,90; земельна ділянка не забезпечена каналізацією, коефіцієнт - 0,90; місцезнаходження земельної ділянки у зоні небезпечних геологічних процесів, коефіцієнт - 0,80; місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні, коефіцієнт - 0,75 та із застосуванням коефіцієнту функціонального використання для земель промисловості - 1,2, оскільки коефіцієнт функціонального призначення підлягає визначенню розрахунково для земель змішаного використання згідно Додатку №1 до пунктів 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Таблиці 1.1.
Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового відповідно до пункту 1 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановлянням нового рішення про задоволення позовних вимог частково.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 202 частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 02.09.2013 у справі № 827/1808/13-а задовольнити частково.
2.Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 02.09.2013 у справі № 827/1808/13-а скасувати.
3.Прийняти нову постанову
4. Позов задовольнити частково.
5.Визнати противоправними дії Головного управління Держземагенства у м. Севастополі при складенні Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 5828-31/5 від 11.09.2012 та 819-3.1/5 від 23.05.2013 противоправними в частині:
- застосування коефіцієнту функціонального призначення для земель комерційного використання (Кф)-2,5.
6. Зобов'язати Головне Управління Держземагентства у м. Севастополі видати Витяг з технічної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,2000 га, що розташована за адресою: місто Севастополь, вулиця Генерала Мельника, 110/1, з застосуванням коефіцієнту функціонального використання визначеного розрахунково на землі змішаного використання згідно Додатку №1 до пунктів 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку Таблиці 1.1.
7.В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення складений 09 грудня 2013 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис Т.Р.Лядова
підпис О.Е.Єланська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна