Справа № 2- 2042 -

                                                                                                                                           2008 рік.

                                                              РІШЕННЯ     

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2008 року.                             м.Тульчин

        Тульчинський районний суд Вінницької області

                   в складі: головуючого судді             Карнауха А.П.

                                          при секретарі                             Кокошко І.В.                                     

розглянувши у  попередньому судовому засіданні в м. Тульчині справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про визнання права власності на нерухоме майно,

                                                             ВСТАНОВИВ:

              ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2  про визнання права власності на придбаний  по договору купівлі-продажу гараж вартістю 15000 грн.

Позивач свої позовні вимоги мотивував наступним.

        02 серпня 2008 року позивач домовився із ОСОБА_2 . про продаж гаража в АДРЕСА_1 .При цьому була досягнута домовленість по всім суттєвим умовам договору.Для впевненості в тому, що відповідач продасть гараж на умовах домовленості і в подальшому не змінить ціну позивач передав ОСОБА_2  І.А. 15000 грн. - повну вартість гаража за договором купівлі - продажу.Про отримання грошей ОСОБА_2  передав позивачу письмову розписку.Договір купівлі-продажу гаража сторони нотаріально не посвідчили,оскільки той день був вихідним.Домовились нотаріально оформити договір після вихідних.Проте після цього відповідач виїхав з м.Тульчина і не оформив належним чином договір купівлі-продажу гаража.В зв»язку з цим позивач не може отримати правоустановчі документи на гараж, стати його повноправним власником і провести його державну реєстрацію.

        Оскільки відповідач ОСОБА_2  через перебування за межами м.Тульчина ухиляється від нотаріального оформлення договору купівлі-продажу гаража позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на придбаний гараж.

    Просить визнати за ним - ОСОБА_1 , право  власності на гараж загальною площею 31,5 кв.м, розташований в АДРЕСА_1  що придбаний по договору купівлі-продажу у ОСОБА_2

         Позивач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.

Відповідач в судове засідання не з”явився, проте подав до суду заяву від 11.10.2008 року, в якій вказав, що проти задоволення позову не заперечує, просить розглянути справу без участі відповідача.

Оскільки відповідач позов визнав і це визнання не суперечить закону та не порушує прав,свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає можливим ухвалити рішення у попередньому судовому засіданні.  

       Заслухавши  позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що в приватній власності ОСОБА_2  згідно технічного паспорта на гараж,виданого Тульчинським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 19.09.2008 року, знаходиться цегляний гараж загальною площею 31,5 кв.м, вартістю 10741 грн., розташований в АДРЕСА_1 .Цей гараж ОСОБА_2  продав ОСОБА_1  за договором купівлі-продажу і отримав від покупця 15000 грн.- повну продажну ціну згідно домовленості.Про це написав письмову розписку від 02.08.2008 року( розписка додана до позовної заяви ).Проте нотаріального оформлення договору купівлі-продажу гаража ОСОБА_2  не здійснив через виїзд за межі м.Тульчина.Факт укладення договору купівлі-продажу гаража відповідач визнає на умовах , викладених у позовній заяві і не заперечує проти визнання за ОСОБА_1 . права власності на гараж.

    Відповідно до ст. 392 ЦК України власник вправі пред»явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Оскільки між ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 . фактично укладений договір купівлі-продажу гаража площею 31,5 кв.м в АДРЕСА_1 ,за яким право власності на гараж передано покупцю ОСОБА_1 ,то суд вважає,що ОСОБА_1  є власником нерухомого майна.Через відсутність правоустановчих документів, які б підтверджували це право власності на гараж та неможливість їх оформлення в нотаріальному порядку в зв»язку з відмовою продавця вчинити таке оформлення, суд вважає,що за позивачем можливо визнати право власності на цегельний гараж загальною площею 31,5 кв.м, розташований в АДРЕСА_1 .

Оскільки позивач ОСОБА_1  звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ст..88 ЦПК України такий збір стягується з відповідача ОСОБА_2  в дохід держави.

             Керуючись  ст. 392 ЦК України, ст. ст.130 п.4 ,174,  209, 215 ЦПК України, суд -

                                                                  ВИРІШИВ:

             Визнати за   ОСОБА_1 , що проживає в АДРЕСА_2  право власності на цегельний гараж загальною площею 31,5 кв.м, вартістю 15000 грн.,розташований в АДРЕСА_1 .

    Стягнути з ОСОБА_2 , проживаючого в АДРЕСА_3  150 грн. судового збору в дохід держави.

             Заяву про  апеляційне  оскарження рішення суду може бути подано  протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд.

         Суддя :