Судове рішення #340045
Справа № 22-Ц-6043- 2006 p

Справа   22-Ц-6043- 2006 p.

Категорія: визнання порядку користування

квартирою.

Головуючий 1 інстанції Дем"яненко І.В..

Доповідач Кірсанова Л.І.

 

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2006 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду

Харківської області в складі:                                                   

Головуючого -           Карімової Л.В.

Суддів -          Кірсанової Л.І.

Зазулинської Т.П. при секретарі -        Зелінській І.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Люботинського міського суду Харківської області від " 09 " жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про визнання порядку користування спільною частковою власністю ( квартирою).

встановила:

В червні 2006 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В рбірунтування позовних вимог зазначав, що на підставі свідоцтва про право власності йому належить ї\2 частина АДРЕСА_1 Друга половина квартири належить відповідачці по справі. Квартира складається з двох кімнат площею. 12,10 кв. м. та 16, 40 кв. м., кухні площею 6, 60 кв. м., ванної кімнати площею 3,00 кв. м., туалету площею 1,50 .кв. м., коридору площею 8,00 кв. м., лоджії 5,80 кв. м.. Шлюб між ними розірвано в серпні 2005 року. Після розірвання шлюбу між ними виникають суперечки щодо порядку користування квартирою. Зараз всією квартирою користується відповідачка, а йому чинить припони в користуванні спірною квартирою. Щоб уникнути суперечок він пропонував відповідачці різні варіанти користування квартирою, але вона не погодилася. Він на цей час одружений, його друга дружина вагітна. Тому він вважає, що йому треба виділити більшу кімнату площею 16,40 кв. м. з лоджією. А відповідачці виділити кімнату площею 12,10 кв. м. Інші приміщення слід залишити в спільному користуванні. Також оскільки відповідачка перешкоджає йому користуватися квартирою та змінила замки на вхідній двері, він просив зобов'язати відповідачку надати йому один екземпляр ключів від вхідної двері спірної квартири та не перешкоджати йому та членам його сім'ї входити до квартири.

Відповідачка ОСОБА_1 в суді першої інстанції позов визнала частково. Зазначала, що їй слід виділити більшу кімнату площею 16, 40 кв. м. , оскільки вона має онкохворого батька, який мешкає в Водолажському районі і потребує допомоги. Не заперечувала якщо позивач буде користуватися меншою кімнатою площею 12,10 кв. м. Та вказувала, що позивач не користувався квартирою і не цікавився нею. В квартирі вона зробила сама ремонт. Меншу кімнату вона оклеїла шпалерами, вставила скло на вікні лоджії.

Рішенням Люботинського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2006 року

позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені повністю. Йому виділена більша кімната в спірній

квартирі, а відповідачці менша кімната. Інші підсобні приміщення залишені в загальному

користуванні   і   вони   зобов'язані   не   перешкоджати   один   одному   користуватися цими приміщеннями. Також відповідачка зобов'язана надати позивачу один екземпляр ключів від вхідної двері спірної квартири.

 

ОСОБА_1 не погодилася з цим рішенням і звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, спочатку просила рішення змінити та виділити їй більшу кімнату, а позивачу меншу. Потім в межах строку передбаченого ст. 300 ЦПК України, уточнила вимоги апеляційної скарги та просить про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким відмовити позивачу в позові. Зазначає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи . Так, суд не врахував, що вона зробила ремонт в квартирі, а позивач в цьому участі не приймав. Також позивач ОСОБА_2 весь цей час жодних витрат на утримання житла по комунальним платежам не ніс, житлом не цікавився та був зареєстрований в квартирі тільки 23 березня 2005 року.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія знаходить, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено , що сторонам належить на праві.власності на підставі свідоцтва про право власності від 21.04.06 року по 1\2 частині квартири НОМЕР_1, яка розташована за адресоюАДРЕСА_1 ( а.с .5,7 ). Квартира складається з двох жилих кімнат площею 12,1. кв. м. та 16,40 кв. м.. Більша кімната обладнана лоджією площею 5,8 кв. м. Квартира має кухню площею 6,60 кв. м., ванну кімнату площею 3 кв. м., туалет площею 1,50 кв. м., коридор площею 8 кв. м.. Загальна площа квартири складає 50,50 кв. м., житлова 28, 50 кв.м.. Площа підсобних приміщень складає 22,0 кв. м.

В зв'язку з розірванням шлюбу між сторонами існує спір щодо порядку користування квартирою. Згоди з цього питання між сторонами не досягнуто і на цей час. Оскільки ОСОБА_1 перешкоджає позивачу користуватися квартирою, він змушений мешкати тимчасово в будинку дружини ОСОБА_3 Той факт, що ОСОБА_1. перешкоджає йому користуватися вказаною квартирою підтверджується тим, що вона в жовтні 2004 р. отримала довідку від голови ЖБК „Залізничник", яка не відповідає дійсності та оформила право власності на спірну квартиру в цілому на своє ім'я. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано вирішив зобов'язати ОСОБА_1 не перешкоджати позивачу та членам його сім'ї входити до квартири та надати позивачу один екземпляр ключів від вхідної двері спірної квартири.

Визначаючи порядок користування квартирою та виділяючи ОСОБА_2 кімнату площею 16,40 кв. м. , а ОСОБА_1 кімнату площею 12,10 кв. м. суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що спірну квартиру позивач отримав як учасник бойових дій в Афганістані. Також між сторонами фактично уже склався порядок користування квартирою та ОСОБА_1 обрала сама собі меншу кімнату, зробила в ній ремонт на свій розсуд. В більшій кімнаті ремонт вона не робила та не користувалася цією кімнатою. Зазначені обставини підтвердив в судовому засіданні апеляційного суду її представник.

За таких обставин районний суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість та законність позову та ухвалив рішення відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України .

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Тому підстав для скасування рішення районного суду та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.І ст. 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення   Люботинського міського суду   Харківської області від 09   жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути

оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання цією ухвалою законної сили.                                      

Головуючий:          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація