Справа №  22-а-6097 /2006 р. категорія -стягнення аліментів

Доповідач - Пономаренко Ю,А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

4 грудня 2006 року

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Макарова Г.О.

суддів - Кружиліної С.С., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Каплаух Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 19 жовтня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання дитини, та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 410грн. щомісячно та аліменти на її утримання у сумі 496грн. до досягнення дитиною трьох років.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 19 жовтня 2006 року позов було задоволено частково. З відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти у розмірі 200грн щомісячно на утримання дитини починаючи з 29.06.2006р. до її повноліття, а також на користь держави стягнуто держмито у сумі 51грн. В інший частині позовних вимог відмовлено.

На це рішення ОСОБА_1 надала апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, оскільки вважає, що судом при розгляді справи порушені норми матеріального та процесуального закону.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд, розглядаючи справу у своєму рішенні посилався на те, що згідно діючого законодавства сторони зобов'язані надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини. Оскільки відповідач не має постійного доходу у виді заробітку то з урахуванням його сімейного стану, суд стягнув з нього аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі 200грн. Відмовляючи у стягненні аліментів на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років суд виходив з того, що останньою не надано доказів того, що відповідач у змозі надавати цю допомогу.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду правильний, обгрунтований та такий, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ч.2ст.91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до Ч.Ч.2-4 ст.84 СК України.

Частиною другою статті 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка- батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Разом з тим, частиною четвертою даної статті передбачено, що право на утримання дружина має за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Але матеріали справи не містять даних про те, що відповідач в змозі надавати позивачці матеріальну допомогу. Даних про те, що ОСОБА_2 працює, або має постійний прибуток матеріали справи не містять. Напроти, ОСОБА_1 вказує, що відповідач довгий час не працював, не мав постійного заробітку, до останнього часу був на її утриманні, що стало підставою для того, що сторони стали жити окремо.

Крім того,   суд першої інстанції правильно  врахував, що на утримання відповідача знаходиться неповнолітня дитина від першого шлюбу.

Тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не має можливості надавати позивачці матеріальну допомогу на її утримання до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до СТ.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

При такому положенні судова колегія вважає, що суд всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не має.

Інші доводи апеляційної скарги рішення суду не спростовують.

На підставі,викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, ст.307п.1 ч.І, ст.308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 19 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня  її проголошення

Головуючий