Справа 22ц-12 282\2006                                          Головуючий в 1 інстанції Грищенко Н.М.

Категорія 21 \4\                                                   Доповідач Митрофанова Л.В.

РІШЕННЯ Іменем   України

15 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: судді Неклеси В.І.

суддів:      Митрофанової Л.В., Соколан Н.О. при секретарі: Чубіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 липня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі \ надалі Фонд соціального страхування \ про відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що тривалий час працював у шкідливих умовах праці на шахтах, що стало  причиною професійного захворювання. Згідно висновку МСЕК від 24.01.2005 року йому встановлено 20% втрати професійної працездатності на період з 19.01.2005 року до 01.02.2006 року, при повторному огляді йому підтверджена ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 20 % на період з 01.02.2006 року до 01,02.2008 року, тому просив суд стягнути з відповідача 70 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 липня 2006 року позов задоволений частково, з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1стягнуто у відшкодування моральної шкоди 14 000 грн. В решті позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду та відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки при ухваленні рішення судом порушені норми матеріального і процесуального права. Рішення суду ґрунтується на недоведених та неповно з'ясованих обставинах, позивачем не наданий висновок МСЕК про наявність факту спричинення йому моральної шкоди та не встановлено, якими неправомірними діями заподіяна моральна шкода.

Представник Фонду соціального страхування до суду не з'явився.

Позивач та його представник до судового засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарга і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час з травня 1972 року по квітень 2005 року працював в якості ІНФОРМАЦІЯ_1 шахти «Гвардійська» ВО «Кривбасруда».

Відповідно до висновку МСЕК від 24.01.2005 року йому встановлено 20% втрати професійної працездатності на період з 19.01.2005 року до 01.02.2006 року, при повторному огляді йому підтверджена ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 20 % на період з 01.02.2006 року до 01.02.2008 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні. Позивачу протипоказана фізична праця, він має постійний кашель із мокротинням, відчуває задишку при незначному фізичному навантаженні та ходьбі, головокружіння, обмежений в пересуванні, роботі по дому, неодноразово проходить курс лікування стаціонарно, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Інші доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивача є безпідставними.

Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при постановлені рішення не врахував характер професійного захворювання позивача -хронічне обструктивне захворювання легенів 1 ст. (хронічний обструктивний бронхіт, емфізема легенів 1 ст.), ЛН 1 ст,, пов'язаних з ним фізичних і моральних страждань позивача, тривалість і тяжкість захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.

За таких обставин, враховуючи, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності",( надалі - Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування..."), не встановлений конкретний розмір моральної шкоди в разі стійкої втрати професійної працездатності, колегія суддів, з огляду на розмір моральної шкоди, встановлений ст. 34 вказаного Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування..." для випадків тимчасової втрати працездатності, беручи до уваги, що позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності, конкретні обставини по справі, характер професійного захворювання, і пов'язані з ними фізичні і моральні страждання позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 14 000 грн. до 10 000 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309,313- 314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 липня 2006 року -змінити, зменшити розмір моральної шкоди з 14 ООО грн. до 10 ООО грн.

Рішення набирає законної сили с моменту йор» проголошення, але може бути

оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з

дня набрання ним законної сили.