Апеляційний суд Дніпропетровської області м. Кривий Ріг
Справа 22ц-11243-2006 Головуючий у першій
Категорія 21 \2\ Інстанції Шум Л.І,
Доповідач Митрофанова Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Неклеси ВД.
Суддів - Митрофанової Л.В., Соколан Н.О. при секретарі - Чубіній А.В. за участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"- Забурдяєва Олександра Генадійовича. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 грудня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, третя особа Відкрите акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування шкоди,-
Встановила:
16,07.2005 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі ВАТ «КЗРК»), Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі Відділення фонду) про відшкодування шкоди. Позивач доповнював позовні вимоги, просив суд стягнути з ВАТ «КЗРК» заборгованість по щомісячним виплатам за період з 01,01.1996 року по 1 квітня 2001 року в розмірі 3475,44 грн, відшкодування шкоди у зв'язку з незастосуванням або неправильним застосуванням ВАТ «КЗРК» коефіцієнтів підвищення тарифних ставок, окладів; компенсацію втрати частини відшкодування шкоди за період з 01.01.1998 року по 01.04.2001 року в сумі 1476,41 грн.; з Відділення фонду заборгованість по щомісячним страховим платежам за період з 1 квітня 2001 року по 01 грудня 2005 року в сумі 6273,80 грн. та стягувати щомісячно по 265,80 грн., починаючи з 1 грудня 2005 року до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок, або припинення виплат.
В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що тривалий час працював ІНФОРМАЦІЯ_1 на шахті "Октябрьська" ВАТ "КЗРК", у шкідливих підземних умовах.
Згідно висновку МСЕК у 1984 році йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності. При послідуючих переоглядах відсоток втрати професійної прцездатності змінювався до 25% втрати професійної працездатності, а з 17.09.1994 року йому згідно висновку МСЕК встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково.
Позивач вважає, що відповідач ВАТ "КЗРК" при розрахунку та виплатах відшкодування шкоди з 01.01,1996 року по 01.04,2001 рік не застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві за оспорюваний період, тому просив суд про поновлення строку позовної давності та про стягнення вищевказаних сум.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 грудня 2005 року позов задоволено, З ВАТ «КЗРК» на користь позивача ОСОБА_1 стягнута заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування шкоди за період з 1.01.1996 року по 01.04.2001 року в сумі 3475,44 грн., компенсація втрати частини відшкодування шкоди у зв*язку з порушенням строків її виплати за період з 01.01.1998 року по 01.04.2001 року в сумі 1589,48 грн., а також на користь держави держмито в сумі 51 грн.; з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по страховим виплатам за період з 1.04.2001 року по 01:12.2005 року в сумі 6272,72 грн. та щомісячно, починаючи з 1 грудня 2005 року по 265,76 грн, страхові виплати до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок або припинення страхових виплат.
В апеляційній скарзі ВАТ «КЗРК» ставить питання про скасування рішення суд в частині стягнення з ВАТ "КЗРК" сум із закриттям провадження у даній справі, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права .
При ухвалені рішення судом першої інстанції не було досліджене питання про фактичне підвищення тарифних ставок та окладів по ВАТ «КЗРК» за оспорюваний період на підставі СПАП, наказів по комбінату та Галузевих угод між Міністерством промисловості та ЦК профспілок трудящих металургійної та гірничо-добувної промисловості України , Суд не взяв до уваги, що на підприємстві ВАТ «КЗРК» відбувалася зміна структури заробітної плати без збільшення фонду споживання. Крім того, судом необгрунтовано стягнута сума компенсації та стягнув суми що перевищує строк позовної давності,
В апеляційній скарзі Відділення фонду ставить питання про скасування рішення суду і направленням справи на новий розгляд, оскільки постановляючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд соціального страхування не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи були застосовані ВАТ "КЗРК" коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) з 01 січня 1996 року 2,5, 1.25 з 01.06.1997 року та не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів 1996-2000 роки середня заробітна плата не збільшилася у зв"язку із зміною структури заробітної плати; неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), що призвело до неправильного вирішення спору.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ВАТ "КЗРК", Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі підлягають задоволенню з таких підстав.
Як встановив суд першої інстанції вимог ОСОБА_1 тривалий час працював ІНФОРМАЦІЯ_1 на шахті "Октябрьська" ВАТ "КЗРК", у шкідливих підземних умовах.
Згідно висновку МСЕК у 1984 році йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності. При послідуючих переоглядах відсоток втрати професійної прцездатності змінювався до 25% втрати професійної працездатності, а з 17.09.1994 року йому згідно висновку МСЕК встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково.
Спір між позивачем та відповідачем ВАТ "КЗРК" виник з приводу розрахунків та виплат відшкодування шкоди починаючи з 01.01.1996 року року, так як відповідач ВАТ "КЗРК" не застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві за період з 01.01.1996 року по 01.04.2001 року.
Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд виходив із того, що станом на 01.01.1996 року позивачеві фактично виплачувалося на відшкодування шкоди щомісячно по 28,43 грн. Проте, будь-які дані про фактичні виплати ОСОБА_1 сум відшкодування шкоди підприємством з моменту встановлення йому втрати професійної працездатності до моменту передачі особової справи до Відділення Фонду в справі відсутні.
Ухвалюючи рішення, суд не з*ясував суть та обсяг позовних вимог ОСОБА_1 та не звернув уваги на те, що первинна позовна заява містила інші позовні вимоги, ніж ті, що буди предметом розгляду по суті судом першої інстанції.
Крім того, друга позовна заява ОСОБА_1 не зареєстрована судом \а.с.57\. Суд не вирішив питання згідно позовних вимог про стягнення суми моральної шкоди.
Таким чином, суд першої інстанції не уточнив вимоги позивача та розглянув не всі позовні вимоги.
Оскільки цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, згідно вимог п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України.
Крім того, згідно пункту 41 "Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків" \надалі Правил відшкодування шкоди\, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472, якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України у пункті 22 Постанови Пленуму від 27.03. 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» де зазначено, що виплати призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Однак всупереч зазначених Правил суд першої інстанції стягнув з відповідача ВАТ "КЗРК" недоплачені виплати за весь період з 1.01.1996року.
Оскільки допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішенця суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст. 303,307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Відкритого Акціонерного Товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити частково, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рога від 22 грудня 2005 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути
оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.