Справа 22ц-2075/06                         Головуючий по 1 інстанції Мачула О.М.

Доповідач апеляційного суду Колосовськии С.Ю.

УХВАЛА

06 грудня 2006 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Вовненко Г.Ю.

суддів: Галущенка О.І., Колосовського С.Ю.

при секретарі судового засідання - Фірсовій Т.В.

за участю: представника скаржниці ОСОБА_1, представника суб'єкта оскарження ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві

за апеляційною скаргою Державної виконавчої служби у Заводському районі м. Миколаєва (далі - виконавчої служби)

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2006 р.

за скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на неправомірні дії державного виконавця,

встановила:

У серпні 2006 р. ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулась зі скаргою про визнання не неправомірними дій державного виконавця виконавчої служби, які були допущені останнім 04 серпня 2006 р. під час виконання рішення суду по вселенню ОСОБА_5 в квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2006 р. постановлено про задоволення скарги.

В апеляційній скарзі суб'єкт оскарження, посилаючись на незаконність ухвали суду, порушив питання про її скасування.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що після зупинення виконавчого провадження державний виконавець всупереч вимогам ч. 5 ст. 36 Закону України „Про виконавче провадження" (далі - Закон) не поновив виконавче провадження та не надіслав копії відповідної постанови сторонам виконавчого провадження, а тому його дії по вчиненню заходів примусового виконання рішення суду слід визнати незаконними.

Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки до нього суд прийшов з порушенням закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 липня 2006 р. ОСОБА_3, яка є боржником по виконавчому провадженню, звернулась з заявою до виконавчої служби про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону - внесення прокурором касаційної скарги на рішення суду.

2              серпня 2006 р. державним виконавцем виконавчої служби таку заяву було задоволено.

3              серпня 2006 р. зазначену постанову було скасовано начальником виконавчої служби з підстав відкликання прокурором касаційної скарги.

Ця постанова начальника виконавчої служби сторонами виконавчого провадження не оскаржувалась, її копія була вручена останнім 03 серпня 2006 р. з повідомленням про день і час вчинення виконавчих дій.

Названі обставини свідчать про те, що державним виконавцем не було допущено порушень прав скаржниць під час вчинення заходів примусового виконання рішення суду, тому що в разі скасування вищестоящою посадовою особою постанови державного виконавця про зупинення виконавчого провадження Закон не зобов'язує останнього ухвалювати постанову про поновлення виконавчого провадження. А тому, положення ч. 5 ст. 36 Закону не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Вирішення державним виконавцем питання з 24 липня по 02 серпня 2006 р. про зупинення виконавчого провадження теж не призвело до порушень прав скаржниць, так як вони є боржниками по виконавчому провадження, а виконавчі дії в цей час не проводились. До того ж державний виконавець навів достатньо переконливі мотиви проти цього, зазначивши, що цей час був необхідний на перевірку факту надходження касаційної скарги прокурора до Верховного Суду України.

З огляду на вищенаведене колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість скарги ОСОБА_3 і ОСОБА_4, у зв'язку з чим, ухвала суду першої інстанції в силу п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК підлягає скасуванню з постановлениям нової ухвали.

Керуючись ст..ст. 307,312 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби у Заводському районі м. Миколаєва задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2006 р. скасувати і постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 на неправомірні дії державного виконавця.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців.