Справа № 22ц -2175\06                      Головуючий у першої інстанції Павлова Ж.П.

Категорія 16                                        Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

5 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого                                                       Славгородськолї Н.П.,

суддів:                                                                  Мурлигіної О.Я., Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання                     Цвєтковій Ю.В.,

за участю:

позивача                                                              ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за   апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2006 року

за позовом Комунального Житлово - експлуатаційного   підприємства   «Заводське -1» ( далі - КЖЕП «Заводське -1») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово - комунальні послуги

та зустрічним позовом ОСОБА_1 до КЖЕП «Заводське -1» про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року КЖЕП «Заводське -1» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по утриманню житлового будинку та прибудинкової території.

Позивач зазначав, що відповідач проживає в квартирі АДРЕСА_1. З 1 січня 2005 року він не сплачує вказані послуги внаслідок чого на 1 червня 2006 року утворилося 435 грн. 39 коп. заборгованості.

У вересні 2006 року відповідач подав зустрічну позовну заяву. Він вказував, що тривалий час ні його квартира, ні будинок не ремонтуються. Внаслідок цього дах будинку зруйновано, а стелі його квартири обрушені, по ним проходять тріщини. Оскільки відповідач ремонту не проводить, то повинен сплатити 14 759 грн. для ремонту його (позивача) квартири. Щодо сплати послуг по утриманню житлового будинку та прибудинкової території, то він їх не повинен сплачувати так як таки послуги не надаються.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2006 року позов КЖЕП «Заводське -1» задоволено. З відповідача на користь підприємства стягнуто 435 грн. 39 коп. заборгованості по оплаті послуг по утриманню будинку та прибудинкової території. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову КЖЄП «Заводське -1» та задовольнити його зустрічну позовну заяву. На думку апелянта, висновки суду суперечать обставинам справи та вимогам матеріального права.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Права і обов'язки власників квартир в багатоквартирних будниках щодо утримання житла врегульовані спеціальними нормативно - правовими актами.

Так, відповідно до вимог ст. 10 Закону України «О приватизації державного житлового фонду», ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», Положення Державного комітету по житлового - комунальному господарству України «Про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян» № 56 від 15 вересня 1992 року (п. 33), Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 року в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2004 року (п.7), передбачено обов'язок власників квартир багатоквартирних будинків оплачувати витрати на утримання будинку та прибудинкової території шляхом внесення коштів на відповідний рахунок власника будинку.

Встановивши, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та проживає там, суд обґрунтовано дійшов висновку про його обов'язок сплачувати КЖЕП «Заводське -1», на обслуговуванні якого знаходиться вказаний будинок, витрати на утримання будинку та прибудинкової території. Оскільки відповідачі за період з 1 травня 2005 року по 1 червня 2006 року не сплатив 435 грн. 39 коп. за таки послуги, суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача вказану заборгованість.

Не можуть бути взяті до уваги доводи апелянта про те, що заборгованість не повинна сплачуватися. Так, позивачем не надано доказів та розрахунків вартості послуг на суму яких, за ствердженням ОСОБА_1, не були надані послуги, хоча відповідно ст. 11 ЦПК України це є його обов'язком.

Разом з тим, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, суд не звернув належної уваги на обставини справи, вимоги матеріального і процесуального права.

Так, відповідно до ст.ст. 13,16,20, 21 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» споживач комунальних послуг має право на їх своєчасне отримання, не менше мінімальної норми та відповідної якості, а у разі порушення його прав на відшкодування збитків, завданих його майну та (або) приміщенню.

Як вбачається з матеріалів справи, житлова кімната квартири позивача має тріщини, та часткове обрушення стелі. Позивач вказує, що таке сталося внаслідок протікання даху будинку, який не ремонтується, а тому комунально - експлуатаційне підприємство повинно сплатити йому гроші на проведення ремонту.

Однак, зазначивши в рішенні суду про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1, суд не звернув уваги на вимоги Закону та ці обставини справи, а тому не дав оцінки наданим відповідачем актам про технічний стан квартири (а.с. 32, 33) та розрахункам витрат на ремонт квартири. Суд також не встановив причини з яких пошкоджено внутрішні елементи квартири та особу, яка зобов'язана провести ремонт. Тоді як зазначені обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Вказана неповнота дослідження обставин справи призвела до того, що суд не притягнув до участі у справи відповідний орган місцевого самоврядування, який згідно до ст. 7 Закону повинен не лише затверджувати ціни та тарифи на житлово - комунальні послуги, а і управляти об'єктами у сфері житлово - комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечувати їх належне утримання та ефективну експлуатацію, а також забезпечувати населення житлово - комунальними послугами необхідних рівня та якості.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України слід скасувати, а справу повернути на новий розгляд в той же суд, іншому судді.

При новому розгляді справи за позовом ОСОБА_1 слід врахувати зазначені в ухвалі обставини, притягнути до участі орган місцевого самоврядування (при необхідності виконавчий орган відповідного рівня) та після дослідження доказів по справі вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 315   ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2006 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд в той же суд, іншому судді.

В решті вказане рішення залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного суду України.