Справа № 22ц-2150 Головуючий першої інстанції: Горбунко С.А.
Категорія: 39 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
РІШЕНЯ
Іменем України
5 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Славгородської Н.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я.,
Базовкіної Т.М., при секретарі судового засідання: Цвєтковій.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Ченчик К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Первомайської центральної міської лікарні на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2006 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до Первомайської центральної міської лікарні про визнання наказів незаконними та стягнення заробітної плати,
встановила:
15 лютого 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Первомайської центральної міської лікарні (далі - Первомайська ЦМЛ) про визнання наказів незаконними та стягнення заробітної плати.
Позивач вказував, що 3 26 вересня 1975 р. працює лікарем-урологом Первомайської центральної міської лікарні.
6 жовтня 2005 р. було видано наказ № 10 про скорочення штатних посад підрозділів лікарні, в тому числі - 1,25 ставки лікаря-уролога.
Згідно наказу НОМЕР_1 його попереджено про переведення на 0,5 ставки лікаря.
Наказом головного лікаря Первомайської ЦМЛ НОМЕР_2 його переведено на посаду лікаря-уролога хірургічного відділення № 2 на 0,5 ставки з 19 грудня
2005 р.
Посилаючись на те, що він не подавав заяву на переведення його на 0,5 ставки, а профспілковий комітет не давав згоди на скорочення його ставки, позивач просив суд визнати недійсними накази НОМЕР_1 та НОМЕР_2 як такі, що не відповідають вимогам трудового законодавства і порушують його права та стягнути з відповідача 3203 грн. 56 коп. заробітної плати.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 жовтня
2006 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановлено визнати незаконним наказ НОМЕР_2 про переведення ОСОБА_1 на 0,5 ставки лікаря-уролога хірургічного відділення № 2 та-стягнути та стягнути на користь позивача 2501 грн. 05 коп. заробітної плати за період з 20 грудня 2005 р. по жовтень 2006 р.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник Первомайської ЦМЛ посилається на невідповідність висновків суду положенням КЗпП України (ст. ст. 32, 103), помилковість висновків стосовно необхідності отримання згоди позивача на зміну умов праці та необхідність згоди профспілкового органу і просить рішення скасувати, ухвалити нове про відмову у позові.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, колегія судців дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу від 20 грудня 2005 р. та про стягнення заробітної плати, суд вважав порушеним порядок переведення позивача на 0,5 ставки лікаря-уролога.
Між тим, такий висновок не відповідає положенням матеріального закону, який регулює спірні правовідносини, а тому в силу п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення в зазначеній частині необхідно скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення.
Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 26 вересня 1975 р. працює лікарем-урологом Первомайської ЦРЛ.
Наказом головного лікаря Первомайської ЦРЛ від 29 вересня 2005 р. № 592-Л на виконання рішень сесії міської ради вирішено привести ліжковий фонд лікарні у відповідність до потреб жителів міста, для чого скоротити 155 ліжок цілодобового перебування з 26 вересня 2005 p., з яких - 10 урологічних ліжок.
Наказом головного лікаря ЦРЛ від 6 жовтня 2005 р. № 610-Л у хірургічному відділенні № 2 скорочено 1,25 ставки лікаря-уролога.
Відповідно до наказу НОМЕР_1 "Про зміни в умовах праці та скорочення фізичних осіб" скорочено 0,5 ставки лікаря-уролога, яку обіймав ОСОБА_1, та 0,25 ставки лікаря-уролога, яку обіймав ОСОБА_2. З цим наказом позивача ознайомлено під розпис 19 жовтня 2005 р.
Наказом головного лікаря ЦМЛ НОМЕР_2 позивача переведено з 19 грудня 2005 р. на 0,5 ставки лікаря-уролога хірургічного відділення № 2 з окладом згідно штатного розпису.
Згідно з ч. З ст. 32 КзпП України в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад та інших - допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за 2 місяця.
Таким чином, у Первомайській ЦМЛ відбулися зміни в організації виробництва, внаслідок чого змінилися істотні умови праці позивача в межах його спеціальності і посади, а саме: для нього було встановлено неповний робочий час, про такі зміни його було попереджено за 2 місяця, а тому відповідно до ч. З ст. 32 КзпП України наказ від 20 грудня 2005 р.НОМЕР_2 є правомірним.
За такого відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання такого наказу незаконним та стягнення заробітної плати.
Що стосується доводів позивача про неправомірність даного наказу у зв'язку з відсутністю його згоди на переведення на 0,5 ставки, то таке розуміння є помилковим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 32 КЗпП України за згодою працівника допускається тільки переведення на іншу роботу, тоді коли відносно позивача мали місце зміни істотних умов праці, що не потребує згоди працівника.
Необгрунтованим є й довід ОСОБА_1 щодо неотримання згоди профспілкового органу на переведення на 0,5 ставки, оскільки в силу ст. 43 КЗпП України передбачено отримання попередньої згоди органу профспілкової організації у випадку розірвання трудового договору з працівником, а позивача залишено на роботі.
Також колегія не може погодитись з посиланнями ОСОБА_1 на неправильне, як він вважає, скорочення його 0,5 ставки та залишення у завідуючого хірургічним відділенням № 2 0,5 ставки, тому що таке рішення адміністрації лікарні пов'язане із скороченням урологічних ліжок до 10 та відповідає положенням штатних нормативів медичного персоналу центральних районних лікарень сільських районів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я від 23 лютого 2000 р. № 33.
Рішення суду в частині відмови у визнання незаконним наказу НОМЕР_1 відповідає вимога закону і не було предметом апеляційного розгляду. Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу представника Первомайської міської лікарні задовольнити частково.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2006 року в частині визнання незаконним наказу НОМЕР_2 та стягнення заробітної плати скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до Первомайської центральної міської лікарні про визнання наказу НОМЕР_2 незаконними та стягнення заробітної плати відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.