Справа № 22ц-2147/06                      Головуючий в 1-й інстанції Разумовська О.Г.

Категорія 16                                       Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

5 грудня 2006 року                                                               м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого                                                     Славгородської Н.П.,

суддів:                                                                 Мурлигіної О.Я., Базовкіної Т.В.,

при секретарі судового засідання                    Цвєтковій Ю.В.,

представника позивача                                    Голик Л.Г.,

відповідача                                                        ОСОБА_1,

його представника                                            ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 8 вересня 2006 року

за позовом комунального підприємства «Теплоенергсервіс» ( далі - КП «Теплоенергсервіс») до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2005 року КП «Міські теплові мережі» (далі - КП «Міські теплові мережі»), на підставі рішення Миколаївської міської ради від 14 вересня 2005 року перейменоване на «Теплоенергсервіс», звернулося до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання.

Позивач зазначав, що ОСОБА_1 проживає АДРЕСА_1. На протязі опалювальних сезонів 2001 - 2004 років він споживав теплову енергію для опалення квартири та підігріву води однак, спожиті послуги не оплатив.

Посилаючись на викладене позивач просив стягнути з відповідача 1119 грн. 50 коп. боргу за спожиті послуги за період з жовтня 2001 по вересень 2004 року включно.

В наступному позивач збільшив вимоги та просив стягнути з відповідача 1653 грн. 52 коп. за період з 1 травня 2002 року по 1 травня 2006 року.

Справа розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 8 вересня 2006 року з відповідача на користь позивача стягнуто 1653 грн. 52 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Апелянт посилається на порушення судом вимог матеріального і процесуального права, а саме та те, що суд не з'ясував статусу КП «Теплоенергсервіс», не взяв до уваги той факт, що він відмовився від послуг теплопостачання з 2000 року та договорів з теплопостачальними підприємствами не укладав.

Позивач заперечує проти задоволення скарги та вважає рішення обґрунтованим.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 1996 року є власником квартири АДРЕСА_1 .    За  період з 1 травня 2002 року по 1 травня 2006 року позивач не оплатив 1653 грн. 52 коп. за спожиту теплову енергію для опалення квартири та підігріву води.

Встановивши зазначене, суд обгрунтовано, відповідно до вимог Правил надання населенню послуг з водо - теплопостачання та водовідведення (далі - Правила), ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача вказану суму боргу.

Посилання апелянта на відсутність договору не є обґрунтованими, оскільки суперечать Правилам, зі змісту яких (п.п. 9-23) вбачається, що відсутність договору на теплопостачання не звільняє споживача від оплати за спожиті послуги за встановленими тарифами.

Не можуть бути взяті до уваги посилання апелянта на те, що він відмовився від послуг. Так, Правилами передбачена можливість звільнення споживача від сплати за теплопостачання, однак, лише при відмові споживача від користування послугами. Між тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач фактично від послуг не відмовився. Його заява від ЗО листопада 2000 року на ім'я начальника ЖКП - 6 про відключення за власний рахунок системи опалення та горячого водопостачання, не може бути прийнята до уваги, так як фактично така система відключена не була. Про таке свідчить і договір НОМЕР_1 укладений ОСОБА_1 з теплопостачальною організацією про подачу теплової енергії та гарячого водопостачання ( а.с.6).

Доводи апелянта на неякісне опалення в 2000 - 2001 роках не можуть бути взяті до уваги, оскільки не відносяться до предмету позову. Щодо спірного періоду, то позивач не надав доказів неякісних послуг з вини відповідача у встановленому Правилами порядку.

Безпідставні вказівки апелянта і на те, що позивач не має права вимагати сплати боргу, оскільки суперечать договору уступки вимог, укладеному між Миколаївським міським теплоенергетичним об'єднанням та КП «Міські теплові мережі» від 1 листопада 2004 року ( а.с. 13) та рішенню Миколаївської міської ради № 36/20 від 14 вересня 2005 року про зміну назви КП «Міські теплові мережі» на КП «Теплоенергосервіс».

У зв'язку з викладеним колегія судців вважає, що підстав для скасування рішення не має.

Керуючись ст.ст. 303, 312,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1   відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 8 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.