Справа № 22ц-2115                                   Головуюча першої інстанції: Серебрякова Т.В.

Категорія: 16                                             Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

РІШЕННЯ

Іменем   України

5   грудня 2006  року                     колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Славгородської Н.П.,

суддів:          Мурлигіної О.Я.,

Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання:                                                                   Цвєтковій Ю.В.,

за участю представника позивача Семенюк Т.В., відповідачки ОСОБА_1,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Миколаєві  цивільну справу за

апеляційною скаргою                             представника асоціації "Центр"

на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2006 року, ухвалене за позовом асоціації "Центр" в інтересах дочірнього підприємства "Біологічні очисні споруди" ЗАТ "ВОЗКО", обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго", комунального підприємства "Єдність", комунального підприємства "Водопровідно-каналізаційне господарство" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні платежі,

встановила:

23 серпня 2006 р. асоціація "Центр" звернулася до суду з позовом в інтересах дочірнього підприємства "Біологічні очисні споруди" ЗАТ "ВОЗКО", обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго", комунального підприємства "Єдність", комунального підприємства "Водопровідно-каналізаційне господарство" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні платежі.

Позивач вказував, що відповідачам та ОСОБА_4 1992 р. народження на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.

Члени асоціації "Центр" надавали відповідачам комунальні послуги, а відповідачі невчасно та не в повному обсязі оплачували надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, а тому позивач просив суд стягнути з відповідачів суми, не сплачені за послуги: КП "Водопровідно-каналізаційне господарство" 19 грн. 48 коп. за період з 1 січня

2005  р. по 1 липня 2006 p.; КП "Єдність" за період з 1 січня 2002 р. по 1 липня 2006 р. -192

грн. 72 коп.; ДП "Біологічні очисні споруди" ЗАТ "ВОЗКО" за період з 1 листопада 2000 р.

по 1 серпня 2006 р. 342 грн. 48 коп.; ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" за період з 1 січня

2001 р. по 1 липня 2006 р. 786 грн. 43 коп.

В судовому засіданні представник позивача зменшив позовні вимоги у зв'язку з частковою оплатою відповідачами заборгованості і просив стягнути з них заборгованість по наданим послугам ДП "Біологічні очисні споруди" ЗАТ "ВОЗКО" за період з 1 листопада 2000 р. по 1 серпня 2006 р. 337 грн. 48 коп.; ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" за період з 1 січня 2001 р. по 1 липня 2006 р. 736 грн. 84 коп., а також 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 жовтня

2006  р. позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь асоціації "Центр" ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення в дольовому порядку,

У задоволенні позову асоціації "Центр" в інтересах ДП "Біологічні очисні споруди" ЗАТ "ВОЗКО" та ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду змінити, оскільки вважає помилковим висновок суду щодо пропуску строку позовної давності у зв'язку з укладенням відповідачами договору реструктуризації заборгованості від 23 жовтня 2003 p., в якому визнано суму заборгованості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, відповідачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.

Відмовляючи у позові про стягнення заборгованості за надання комунальних послуг, суд вважав, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення заборгованості перед ДП "Біологічні очисні споруди" ЗАТ "ВОЗКО" та ОКП "Миколаївоблтеплоенерго".

Однак, такий висновок суду суперечить обставинам спору та положенням матеріального закону, а тому рішення в силу пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати та ухвалити нове.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Члени асоціації "Центр": ДП "Біологічні очисні споруди" ЗАТ "ВОЗКО", ОКП "Миколаївоблтеплоенерго", КП "Єдність", КП "Водопровідно-каналізаційне господарство" надають за цією адресою відповідні комунальні послуги та обслуговують будинок й прибудинкову територію. На день звернення до суду з даним позовом заборгованість за отримані відповідачами послуги позивачів складала 1341 грн. 11 коп. за період з 1 січня 2001 р. по 1 липня 2006 р.

Під час розгляду справи в суді відповідачами було погашено заборгованість перед КП "Водопровідно-каналізаційне господарство" та КП "Єдність".

Відповідно до довідки (а.с. 64) заборгованість за надання послуг по прийняттю стічних від становить 337 грн. 06 коп. з 1 листопада 2000 р. по 10 червня 2006 p., а з особового рахунку на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 23) видно, що заборгованість за теплопостачання становить 736 грн. 84 коп. з 1 січня 2001 р. по 1 липня 2006 р. Таким чином, відповідачі порушили як споживачі комунальних послуг взяті на себе обов'язки відповідно до укладених договорів з постачальниками відповідних послуг, а тому в силу ст. ст. 160, 161 ЦК УРСР, положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" заборгованість за надані послуги підлягає стягненню.

23 жовтня 2003 р. ОСОБА_2 як відповідальний власник квартири АДРЕСА_1 уклав з позивачем договір про реструктуризацію заборгованості, відповідно до п. 2.1 якого боржник повністю визнає свою заборгованість в сумі 2634 грн. 64 коп., яка склалася станом на 1 жовтня 2003 р.

Таким чином, в силу ч. 2 ст. 79 ЦК УРСР, котрий діяв на час укладання договору про реструктуризацію заборгованості, мало місце переривання перебігу строку позовної давності відносно заборгованості за комунальні послуги, яка склалася до 1 жовтня 2003 p., a тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що відповідачі та неповнолітній ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 (а.с.8,9), то з кожного відповідача необхідно стягнути заборгованість в рівних частках, а з ОСОБА_2 та ОСОБА_1, крім того, з урахуванням неповноліття ОСОБА_4 заборгованість за нього.

За такого підлягає стягненню заборгованість з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь асоціації "Центр" по 402 грн. 87 коп. з кожного, з ОСОБА_3 -268 грн. 58 коп.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог та в силу ст. 88 ЦПК України з відповідачів також слід стягнути на користь держави судовий збір по 17 грн. з кожного та на користь позивача по 10 грн. збору на інформаційно-технічне обслуговування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу представника асоціації "Центр" задовольнити частково.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2006 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов асоціації "Центр" в інтересах дочірнього підприємства "Біологічні очисні споруди" ЗАТ "ВОЗКО", обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь асоціації "Центр" (р/р 26005301151667 ПІБ м. Вознесенськ, код ОКПО 30766131 МФО 326289) по 402 (чотириста дві) грн. 87 коп. з кожного, з ОСОБА_3 - 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 58 коп. заборгованості за комунальні послуги та з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 по 10 (десять) грн. з кожного витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_2, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 по 17 (сімнадцять) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.