КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.11.2008                                                                                           № 42/289

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Гольцової  Л.А.

          Рябухи  В.І.

 за участю секретаря

судового засідання           Терещенко Я.О.

    за участю представників сторін:

    від позивача:            Ганжа Д.І. – голова правління;

 від відповідача: Бескоровайний О.В., представник, довіреність № Д07/2008/11/12-14 від 12.11.2008;

 розглянувши  апеляційну скаргу Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миропільська 39"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.09.2008 (суддя Нарольський М.М.)

 у справі № 42/289  

 за позовом                               Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миропільська 39"

 до                                                   Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

              

             

 про                                                  визнання договору частково недійсним і зобов"язання вчинити дію

 

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2008 у справі № 42/289 в позові Об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку „Миропільська 39” (далі – ОСББ „Миропільська 39”) до Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” (далі – АЕК „Київенерго”) про визнання договору часткового недійсним і зобов’язання вчинити дію відмовлено.

          Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2008 ОСББ „Миропільська 39” подало апеляційну скаргу, а згодом доповнення до апеляційної скарги, в яких просило його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

          Зокрема, скаржник посилався на те, що при підписанні додатків № 3.1 до договору від 28.11.2003 № 3515448 були допущені суттєві порушення чинного законодавства і тому даний договір в цих частинах підлягає визнанню недійсним.

          Також, апелянт вказує на те, що правовідносини між постачальником електроенергії та населенням регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 та Порядком застосування тарифів на електроенергію, що відпускаються населенню і населеним пунктам, затверджені Постановою НКРЕ від 10.03.1999, а тому Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 до даних правовідносин застосуванню не підлягають.

          Крім того, скаржник зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, ним неодноразово заявлялось усне клопотання про зобов’язання судом витребувати у відповідача розрахунок та обґрунтування (калькуляцію) тарифу, але судом клопотання безпідставно залишені без задоволення та не відображені в описовій частині рішення, що є порушенням норм п. 2 ч. 1 ст. 84 ГПК України, а також судом належним чином не досліджені докази, надані позивачем стосовно розрахунків за використану теплову енергію.

          АЕК „Київенерго” в наданих поясненнях на апеляційну скаргу та представник останнього в судовому засіданні проти доводів скарги заперечував та просив рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2008 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСББ „Миропільська 39” – без задоволення.

          Від ОСББ „Миропільська 39” через канцелярію суду 19.11.2008 надійшло клопотання про витребування у АЕК „Київенерго” та НКРЕ калькуляцію витрат, врахованих в тарифах на електроенергію для населення.

          Зазначене скаржником клопотання колегія суддів відхилила з огляду на те, що надані сторонами до матеріалів справи докази є достатніми для вирішення питання щодо наявності підстав для перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2008.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          Між АЕК „Київенерго” (Електропостачальна організація) та ОСББ „Миропільська 39” (Споживач) 28.11.2003 укладено договір № 3515448 про постачання електричної енергії, за умовами якого, Електропостачальна організація зобов’язалась постачати електричну енергію відповідно до умов цього договору, а Споживач зобов’язався своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у пресі, виконує інші умови, визначені договором та додатками до нього, які є його невід’ємною частиною (п. 1.1 договору).

          Пунктом 8.5 договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд.

          В преамбулі вищезазначеного договору вказано, що при виконанні умов договору сторони керуються Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, Правилами улаштування електроустановок, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та іншими актами чинного законодавства.

          Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, договір № 3515448 про постачання електричної енергії є продовженим та діє до теперішнього часу.

          Звертаючись до суду із даним позовом, ОСББ „Миропільська 39” зазначило, що додатки до договору про постачання електричної енергії № 3515448 3.1 (житловий будинок), 3.1 (насосна станція і ІТП) та таблиця з паспортними розрахунками в частині мережних витрат 10 кВт, 0,4 кВт, а також витрати у трансформаторній підстанції суперечать законодавству України, якими встановлено тарифи для населення, а тому просило визнати договір від 28.11.2003 № 3515448 частково недійсним в додатках 3.1 (житловий будинок) в частині мережних витрат, 3.1 (насосна станція і ІТП) в частині мережних витрат, витрат е/енергії насосної станції та ІТП, таблицю з паспортними розрахунками в частині мережних витрат 10 кВт, 0,4 кВт та витрати у трансформаторній підстанції № 5961.

          З 01.01.2004 набрав чинності Цивільний кодекс України (далі - ЦК України).

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків , що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до договорів, що були укладені до 01.01.2004 і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Отже, правила ЦК України не застосуються щодо підстав та наслідків визнання недійсними угод, які були укладені до 01.01.2004.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що договір між сторонами укладено 28.11.2003, то до спору про визнання його недійсним застосовуються правила ЦК УРСР, який діяв на час його укладення.

Згідно ст. 48 ЦК Української РСР, який діяв на час укладення спірного договору, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до п. 1 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верхового Суду України від 28.04.1978 № 3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” передбачено, за правилами ст. 48 ЦК Української РСР угода визнається недійсною при невідповідності її не тільки законові, а й іншим актам, виданим органами державної влади та управління в межах наданої їм компетенції.

          Також, в п. 10 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” зазначено, що на підставі статті 48 Цивільного кодексу недійсними можуть визнаватися не лише угоди, які не відповідають закону, а й такі, що порушують вимоги указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

          Відповідно до ст. 11 Закону України „Про електроенергетику” органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України.

          Правила користування електричною енергією (далі – Правила) затверджені Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28.

          Відповідно до п. 1.1 Правил, в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.08.2002 № 928), ці Правила розроблені відповідно до Закону України „Про електроенергетику”, Указу Президента України від 21.04.98 № 335 „Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України” і визначають взаємовідносини споживачів електричної енергії, постачальників електричної енергії та електропередавальних організацій.

          Правила є обов'язковими для споживачів, замовників, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які здійснюють виробництво, передачу та постачання електричної енергії.

Дія цих Правил поширюється на всіх споживачів - юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

          Згідно п. 7.16 Правил у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі розподілу балансової належності електромереж втрати електроенергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця встановлення розрахункових засобів обліку відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі.

          Як вбачається із матеріалів справи (акти розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін) на балансі ОСББ „Миропільська 39” перебувають електромережі 0,4 кВт, 10 кВт та трансформаторна підстанція.

          Даний факт було підтверджено в засіданні суду представником скаржника.

          Відповідно до п. 1.3 Статуту ОСББ „Миропільська 39”, який затверджено установчими зборами ОСББ „Миропільська 39” протокол № 1 від 19.06.2003 та здійснено його державну реєстрацію, ОСББ „Миропільська 39” є юридичною особою.

          Оскільки матеріалами справи доведено та в засіданні суду підтверджено представником ОСББ „Миропільська 39”, що на балансі об’єднання перебувають електромережі 0,4 кВт, 10 кВт та трансформаторна підстанція, а додаткові витрати (втрати в мережах 10 кВт, 0,4 кВт, втрати у трансформаторній підстанції, втрати в мережах 0,4 кВт до насосної станції та індивідуальному тепловому пункті, використання електричної енергії у насосній підстанції) нараховані АЕК „Київенерго” саме за надання електроенергії на ділянці електромереж від межі розподілу до місця встановлення приладу обліку, тобто саме за проходження електроенергії в мережах, зазначених у додатках 3.1 до договору № 3515448, то враховуючи положення п. 7.16 Правил, у АЕК „Київенерго” були наявні всі підстави для нарахування розрахункових засобів обліку саме ОСББ „Миропільська 39”, так як у даного об’єднання на балансі перебуває вищезазначена ділянка мережі.

          При цьому, в матеріалах справи наявний лист АЕК „Київенерго” № 048-61-827 від 15.01.2007, з якого вбачається, що позивач звертався до нього з пропозицією щодо внесення змін до договору № 3515448.

          Зазначеним листом, відповідач запропонував позивачу для внесення змін до умов договору про постачання електроенергії надати ряд необхідних документів відповідно до вимог Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 у редакції Постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910.

          Дана пропозиція АЕК „Київенерго” дає змогу внести зміни до договору № 3515448 в частині розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін і вона залишається в силі для ОСББ „Миропільська 39”, що було підтверджено представником АЕК „Київенерго” в засіданні суду 26.11.2008.

          Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).

          Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Враховуючи те, що законодавство (ст. 48 ЦК Української РСР) пов’язує наявність обставин для визнання угоди недійсною із настанням відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, то, беручи до уваги всі матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави вважати, що спірні додатки 3.1 не відповідають вимогам закону (Закон України „Про електроенергетику”, Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28), а тому місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив ОСББ „Миропільська 39” в позові.

          Посилання скаржника, що до спірних правовідносини підлягають застосуванню виключно Правила користування електричною енергією для населення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 та Порядок застосування тарифів на електроенергію, що відпускаються населенню і населеним пунктам, затверджені Постановою НКРЕ від 10.03.1999, колегія суддів вважає помилковими, оскільки договір № 3515448 був укладений АЕК „Київенерго” з ОСББ „Миропільська 39”, як з юридичною особою (п. 1.3 Статуту ОСББ „Миропільська 39”), а вищезазначені нормативні акти стосуються виключно тарифів на електроенергію для населення.

          Також, слід зазначити, що скаржником не доведено, що судом першої інстанції безпідставно залишені без задоволення заявлені ним під час розгляду даної справи в місцевому господарському суді усні клопотання про витребування у відповідача розрахунку та обґрунтування (калькуляцію) тарифу, оскільки в протоколах судових засідань по даній справі відсутні будь-які посилання на дані клопотання позивача. Крім того, позивачем не було використано право відповідно до ст. 81-1 ГПК України для ознайомлення з протоколами та внесення відповідних зауважень до протоколів судового засідання в разі наявності у нього вищезазначених зауважень.

          За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2008 у справі № 42/289.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2008 у справі № 42/289 залишити без змін, а апеляційну скаргу Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Миропільська 39” - без задоволення.

2. Матеріали справи № 42/289 повернути до Господарського міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 01.12.08 (відправлено)