ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 грудня 2013 рокуСправа №827/2584/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі колегії:
головуючого судді - Александрова О.Ю., суддів - Майсак О.І., Мінько О.В.,
за участю секретаря - Ополєвої О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі справу за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів України, про визнання дій незаконними,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Ради адвокатів України (далі - відповідач) про визнання незаконними дій з внесення 22 квітня 2013 року відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України у вигляді запису наступного змісту «За вчинення дисциплінарного проступку зупинено право на зайняття адвокатською діяльністю на строк 6 місяців. Рішення КДКА Закарпатської області від 17.04.2013».
Позовні вимоги мотивовані таким: рішенням Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 17.04.2013 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю; 18.04.2013 на сайті Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з'явилася інформація про фактичне виконання рішення Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 17.04.2013, а саме, про зупинення повноважень позивача як представника від міста Севастополя у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури; 22.04.2013 Радою адвокатів України до Єдиного реєстру адвокатів України внесено запис «За вчинення дисциплінарного проступку зупинено право на зайняття адвокатською діяльністю на строк 6 місяців. Рішення КДКА Закарпатської області від 17.04.2013»; тобто, рішення Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 17.04.2013 було виконано протягом 18-22.04.2013 і право позивача на зайняття адвокатською діяльністю зупинилося 17.04.2013; 16.05.2013 рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Закарпатської області підтверджено рішення Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 17.04.2013; за змістом пункту 3 частини третьої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на заняття адвокатською діяльністю у зв'язку із накладенням на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю зупиняється з дня прийняття відповідного рішення кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури; оскільки відповідне рішення КДКА було прийнято 16.05.2013, внесення відповідачем 22.04.2013 запису до Реєстру адвокатів України про зупинення права позивача на заняття адвокатською діяльністю є незаконним.
Ухвалами суду від 24.10.2013 за вказаним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №827/2584/13-а, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Відповідач надав суду письмове заперечення на позов від 11.11.2013, у якому з заявленими вимогами не погодився, зокрема, зазначив, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України (далі - ЄРАУ) з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності; внесення відомостей до ЄРАУ здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України; частиною п'ятою статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що до ЄРАУ вноситься, зокрема, інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; рішенням Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 17.04.2013 був встановлений факт порушення адвокатом ОСОБА_1 правил адвокатської етики та прийнято рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 6 місяців; означене рішення у відповідності до статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» прийняте дисциплінарною палатою у межах виключно власної компетенції і не може бути переглянуто Кваліфікаційн6о-дисциплінарною комісією Закарпатської області, у межах якої діє вказана дисциплінарна палата; саме рішення Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 17.04.2013 є документом визначеної форми, яке видане від імені КДКА Закарпатської області, і слугувало підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРАУ; таким чином, застосування дисциплінарного стягнення починається з дня винесення рішення дисциплінарною палатою КДКА про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення, тобто із 17.04.2013, а не з 16.05.2013, коли аналогічне рішення продублювала КДКА Закарпатської області /а.с.34-37/.
Позивач надав суду письмове пояснення на заперечення відповідача від 21.11.2013, у якому зазначив, що 30.03.2013 Раді адвокатів міста Севастополя було передано право доступу адміністратора Єдиного реєстру адвокатів України Першого рівня, і з вказаної дати відповідач не мав права самостійно, без адміністратора Першого рівня, вносити відомості до ЄРАУ стосовно зупинення його права на заняття адвокатською діяльністю; крім того, у відповідача відсутні докази того, що на час внесення запису до реєстру ним було отримано від Ради адвокатів Закарпатської області належним чином посвідчену копію рішення КДКА Закарпатської області від 17.04.2013; дійсною причиною внесення запису у ЄРАУ було намагання відповідача якимось чином виправдати неправомірну поведінку голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарії В.М. стосовно не допуску позивача на засідання комісії 19.04.2013, що підтверджується тим, що у вересні 2013 року запис у ЄРАУ було змінено і в якості підстави для зупинення права позивача на заняття адвокатською діяльністю вже було зазначено рішення КДКА Закарпатської області від 16.05.2013; таким чином, позивача було позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю ще на один місяць (до 16.11.2013), і саме протягом цього місяця ВКДКА запропонувала проведення двох засідань - 17-18 жовтня та 12-13 листопада; 13.11.2012 ВКДКА не допустила позивача до участі у засіданні, посилаючись на те, що його право на зайняття адвокатською діяльністю все ще зупинено /а.с.46-48/.
Від відповідача 03.12.2013 надійшли додаткові письмові заперечення на позов, в яких, зокрема, відповідач зазначив, що на підставі Розпорядження Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Л.П. від 06.11.2013 № 20 проведена перевірка правомірності визначення дати внесення відомостей про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю позивача до ЄРАУ, якою встановлено, що належною датою внесення відомостей про зупинення адвокатської діяльності ОСОБА_1 є день прийняття рішення дисциплінарною палатою КДКА Закарпатської області, а саме 17.04.2013, про що було внесено відповідний запис - зміни до ЄРАУ (Розпорядження Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України від 11.11.2013 № 21). Також відповідачем зазначено, що повідомлення про прийняття рішення дисциплінарною палатою КДКА Закарпатської області від 17.04.2011 було отримано Радою адвокатів України 18.04.2013, та в той же день вказані відомості у встановленому порядку були внесені адміністратором бази даних до ЄРАУ. Право позивача на заняття адвокатською діяльністю поновлено з 17.10.2013 /а.с.103-106/.
03.12.2013 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю /а.с.102/.
Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 03.12.2013 не забезпечив, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив, тому, з огляду на приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 59 Конституції України для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Частина перша статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 N 5076-VI встановлює, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації й діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, у тому числі делегує представників до органів державної влади, Національна асоціація адвокатів, яка об'єднує всіх адвокатів та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим актом (стаття 45 Закону).
До цих організаційних форм, зокрема, віднесено з'їзд адвокатів України, Раду адвокатів та ради адвокатів регіонів, Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, Вищу ревізійну комісію адвокатури та ревізійні комісії регіонів (стаття 46 Закону).
На Раду адвокатів та ради адвокатів регіонів, які формуються відповідно з'їздом адвокатів та регіональними конференціями адвокатів, закон покладає забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів із нього. За приписами статті 45 Кримінального процесуального кодексу захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України, а звідси - не може здійснювати конституційну функцію забезпечення права на захист від обвинувачення (стаття 17 Закону).
Рішення з'їзду адвокатів та Ради адвокатів є обов'язковими до виконання всіма адвокатами України (стаття 57 Закону).
Із системного аналізу норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що діяльність адвокатури спрямована, зокрема, на забезпечення гарантованої державою можливості будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань.
Оскільки функції, з метою реалізації яких діють органи адвокатського самоврядування, визначені статтею 46 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є публічно-правовими, то справи, пов'язані з виконанням цих функцій, належить вирішувати за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічної позиції щодо визначення юрисдикції спорів дотримується Вищий адміністративний суд України (лист від 19.09.2013 №1278/12/12-13).
Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, що повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Тому, вирішуючи справу стосовно законності дій відповідача щодо внесення запису до Єдиного реєстру адвокатів України, суд зобов'язаний перевірити, чи вчинений такий запис у межах повноважень відповідача та за наявності передбачених законом підстав, чи вірно визначено дату, з якою зупинено право позивача на здійснення адвокатської діяльності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 01.06.2003 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Севастополя на підставі рішення від 31.03.1994 №4 видано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №55 /а.с.75/.
До 17.04.2013 ОСОБА_1 здійснював адвокатську діяльність за зареєстрованою в Реєстрі адвокатів України робочою адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 17.04.2013 адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців /а.с.76-77/.
Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 16.05.2013 зупинено право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 на строк шість місяців з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» /а.с.7-8/.
Зі змісту витягу з Єдиного реєстру адвокатів України від 22.04.2013 вбачається, що відповідачем до реєстру стосовно адвоката ОСОБА_1 внесений запис такого змісту: «За вчинення дисциплінарного проступку зупинено право на зайняття адвокатською діяльністю на строк 6 місяців. Рішення КДКА Закарпатської області від 17.04.2013». /а.с.6/. При цьому позивач пояснив, що дата внесення цього запису до реєстру йому не відома, але він дізнався про запис, отримавши 22.04.2013 витяг з ЄРАУ.
На думку позивача, внесення вказаного запису до реєстру саме відповідачем, а також, 22.04.2013, є незаконним, таким, що вчинено з порушенням норм діючого законодавства - пункту 3 частини третьої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та з огляду на те, що 01.04.2013 на сайті Ради адвокатів України розміщено інформацію про передачу 30.03.2013 права доступу адміністратора Єдиного реєстру адвокатів України Першого рівня Раді адвокатів міста Севастополя.
Судом встановлено, що відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-УІ з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Частиною першою статті 46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з'їзд адвокатів України.
Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України (частина друга статті 46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно з абзацом першим частини першої статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев'яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати (абзац перший частини третьої статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зокрема, належать: прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (пункти 3, 4 частини п'ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата (абзац сьомий частини п'ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Пунктом 4.7.2 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013 N 77 (далі - Регламент), до компетенції дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури віднесено вирішення питань про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розгляд порушених з цих питань проваджень, прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з пунктом 8.1 Регламенту результатом вирішення питань, віднесених Законом до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісії адвокатури, є рішення. У передбачених Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.
За правилом пункту 8.7 Регламенту окремими документами кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури визначеної форми, які видаються від імені КДКА, є рішення КДКА та палат КДКА:
а) про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту;
б) про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю внаслідок; накладення на адвоката дисциплінарного стягнення;
в) про припинення адвокатської діяльності внаслідок накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю;
г) про припинення адвокатської діяльності внаслідок встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України та анулювання свідоцтва;
д) про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України;
є) про виключення адвоката іноземної держави з Єдиного реєстру адвокатів України за дисциплінарний проступок;
ж) про допуск до складання кваліфікаційного іспиту та про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту.
За приписом частини першої статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу (абзац перший частини першої статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно з частиною першою статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі:
1) подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення злочину, крім випадку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 32 цього Закону;
3) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю;
4) визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним.
За правилом частини третьої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється:
1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката;
2) з підстав, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої цієї статті, - з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду;
3) з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.
Копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбаченого пунктом 3 цієї частини, у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.
З аналізу наведених положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, випливає, що дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є самостійним суб'єктом прийняття рішень, віднесених до її повноважень, у тому числі, рішень про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, а прийняті палатою рішення безпосередньо стосуються прав та інтересів осіб, відносно яких вони винесені, породжують, змінюють та припиняють певні відносини, пов'язані зі здійсненням адвокатом професійної діяльності.
Враховуючи викладене, системне тлумачення норм чинного законодавства про адвокатську діяльність надає підстави вважати що, у пункті 3 частини третьої ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначення назви органу «кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури», на підставі рішення якого зупиняється право адвоката на заняття адвокатською діяльністю, передбачає виконання рішення про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, прийняте уповноваженим на це суб'єктом - дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.
Отже, рішення від 17.04.2013 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців, прийнято Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від імені КДКА Закарпатської області у межах повноважень, у спосіб та за формою, що передбачені чинним законодавством України (при цьому суд зазначає, що підстави для його прийняття не є предметом розгляду по цій справі).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
За приписом частини другої статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості:
1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката;
2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);
3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку;
4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку;
5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
6) інші відомості, передбачені цим Законом.
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи (частина четверта статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом (частина п'ята статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України (частина шоста статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Пунктом 2.1 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України №26 від 17.12.2012 в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок), відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів. Другій рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України.
Рада адвокатів регіону призначає відповідальну особу (осіб) - адміністратора бази даних ЄРАУ, яка вносить відомості до ЄРАУ на Першому рівні на підставі інформації та документів, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та актами НААУ стосовно адвокатів, яким видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, адвокатів, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено чи припинено, адвокатів іноземної держави, стосовно яких прийнято рішення кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури про включення до ЄРАУ, інші відомості передбачені Законом та цим Порядком (пункт 2.2 Порядку).
Між відповідальною особою - адміністратором бази даних ЄРАУ та радою адвокатів регіону укладається договір про конфіденційність та нерозголошення третім особам будь-яких відомостей, які стали йому відомі під час роботи з ЄРАУ (пункт 2.3 Порядку).
Начальник відділу ведення бази даних ЄРАУ або Керівник Секретаріату Ради адвокатів України надає уповноваженій особі ради адвокатів регіону під розписку паролі доступу до адміністративної частини бази ЄРАУ відповідного регіону та відповідні налаштування з правами доступу. Для отримання паролів доступу до адміністративної частини бази ЄРАУ відповідного регіону та відповідних налаштувань з правами доступу рада адвокатів регіону подає до Ради адвокатів України заяву із копією договору про конфіденційність та нерозголошення відомостей, укладеного з адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону, завіреною печаткою (пункт 2.4. Порядку).
За правилом пункту 2.8 Порядку відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Інформація, внесена до ЄРАУ у відповідності до правил системи бази даних ЄРАУ адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону, є відомостями (інформацією) Першого рівня і є не доступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (пункт 2.9 Порядку).
Згідно з пунктом 2.13 Порядку адміністратори бази даних ЄРАУ Секретаріату Ради адвокатів України перевіряють правильність, повноту та точність інформації (відомостей) внесеної на Першому рівні, слідуючи вказівкам системи бази даних корегують її у випадку необхідності та затверджують її.
Згідно з пунктом 4.1.1 Порядку до відомостей, що містяться в ЄРАУ вносяться зміни у разі зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Пунктом 4.2 Порядку визначені відомості, які вносяться до ЄРАУ у випадку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю:
- дата зупинення права на заняття адвокатською діяльністю;
- підстава зупинення права на заняття адвокатською діяльністю;
- дата, до якої зупинено право на заняття адвокатською діяльністю;
- заява адвоката або назва органу, який прийняв рішення про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до пункту 6.9 Порядку відповідальними за достовірність відомостей, що надаються для внесення до ЄРАУ в порядку внесення змін є особи, які надали цю інформацію.
Пунктом 7.4 Порядку визначено, що до завершення повного формування органів адвокатського самоврядування в регіонах України відомості до ЄРАУ вносяться Радою адвокатів України. Голова Ради адвокатів України своїм розпорядженням надає доступ до ведення ЄРАУ Першого рівня радам адвокатів регіонів, які почали свою роботу.
Інформація про ради адвокатів регіонів, які мають право доступу Першого рівня ведення ЄРАУ розміщується на сайті НААУ (пункт 7.5 Порядку).
Листом від 29.11.2013 за вих. №336 Рада адвокатів м. Севастополя повідомила суду, що Єдиний реєстр адвокатів міста Севастополя почав свою роботу з 17.04.2013, та фактично виконувати функції адміністратора Єдиного реєстру адвокатів України 1-го рівня почали з 03.05.2013 /а.с.96/.
До вказаного листа додані:
- договір про конфіденційність від 03.05.2013, укладений між фізичною особою ОСОБА_7 та Радою адвокатів міста Севастополя /а.с.97-99/;
- акт прийому - передачі електронної адреси та електронного ключа доступу до адміністративної панелі від 06.04.2013, згідно якого Недержавна комерційна професійна організація «Національна асоціація адвокатів України» передала, а Рада адвокатів міста Севастополя прийняла: корпоративну електрону адресу Голови ради адвокатів м. Севастополя Тарасова Андрія Федоровича - АДРЕСА_2 з паролем; електронний ключ Доступу до адміністративної панелі ведення реєстру адвокатів м. Севастополя персонально для Голови Ради адвокатів м. Севастополя; електронну адресу для використання у цілях питань з Єдиного державного реєстру адвокатів України - erau-st@unba.org.ua; електронний ключ Доступу до адміністративної панелі ведення реєстру адвокатів м. Севастополя /а.с.100/;
- акт прийому - передачі електронної адреси та електронного ключа доступу до адміністративної панелі від 17.04.2013 (час - 17:00), згідно якого Рада адвокатів України передала, а Рада адвокатів міста Севастополя прийняла: корпоративну електрону адресу Голови ради адвокатів м. Севастополя Тарасова Андрія Федоровича - АДРЕСА_2 з паролем; електронний ключ Доступу до адміністративної панелі ведення реєстру адвокатів м. Севастополя персонально для Голови Ради адвокатів м. Севастополя; електронну адресу для використання у цілях питань з Єдиного державного реєстру адвокатів України - erau-st@unba.org.ua; електронний ключ Доступу до адміністративної панелі ведення реєстру адвокатів м. Севастополя /а.с.101/.
Таким чином, судом встановлено, що у період до 03.05.2013 на підставі пункту 7.4 Порядку відомості щодо адвокатів міста Севастополя до ЄРАУ повинні були вноситися Радою адвокатів України.
03.12.2013 до суду від представника відповідача надійшли додаткові заперечення на позовну заяву /а.с.103-106/, з документами, яки підтверджують, що запис про зупинення адвокатської діяльності ОСОБА_1 був внесений до ЄРАУ 18.04.2013 уповноваженою особою та у порядку, передбаченому діючим законодавством. Зокрема, до даних заперечень додано копії:
- посадової інструкції Адміністратора бази даних Єдиного реєстру адвокатів України відділу інформаційних технологій Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України, затвердженої 01.03.2013, заступником голови Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», Ради адвокатів України з відміткою про ознайомлення з інструкцією Ільїної Л. В. 01.03.2013 /а.с.107-110/;
- наказу №4/п від 01.03.2013 про прийняття на роботу в Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» Ільїної Лесі Василівни на посаду адміністратора бази даних Єдиного реєстру адвокатів України відділу інформаційних технологій з 01 (першого) березня 2013 року з посадовим окладом 3661,22 грн. на місяць, що в межах штатного розпису /а.с.111/;
- повідомлення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 18.04.2013 за вих. 21/13 на адресу Національної асоціації адвокатів України (вх. №81/01 від 18.04.2013), про застосування рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 17.04.2013 до адвоката ОСОБА_1 стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк 6 місяців /а.с.112/;
- розпорядження Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України №20 від 06.11.2013 «Про проведення перевірки щодо правомірності визначення дати внесення відомостей про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1 до Єдиного реєстру адвокатів України». При цьому, відповідальною особою за проведення перевірки призначено начальника відділу ведення бази даних ЄРАУ Ільїну Лесю Василівну /а.с.113/;
- розпорядження Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України №21 від 11.11.2013 «Про внесення змін до Єдиного реєстру адвокатів України щодо дати внесення відомостей про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1» /а.с.114-115/;
- витягу з Єдиного реєстру адвокатів України (дата формування - 25.11.2013)/а.с.116/;
- акту прийому - передачі електронної адреси та електронного ключа доступу до адміністративної панелі від 17.04.2013 (час - 17:00) /а.с.117/.
Так, зі змісту розпорядження №21 від 11.11.2013 вбачається, що за результатами перевірки відомостей про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1, внесених до ЄРАУ, Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів України дійшли висновку, що застосування дисциплінарного стягнення починається з дня винесення рішення дисциплінарною палатою КДКА про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення, тобто із 17 квітня 2013 року, а не із 16 травня 2013 року, коли аналогічне рішення продублювало КДКА Закарпатської області, у зв'язку з чим, (пункт 1 резолютивної частини) приписано визначити належною датою внесення відомостей про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців адвоката ОСОБА_1 на день прийняття рішення дисциплінарною палатою КДКА Закарпатської області, а саме - 17 квітня 2013 року, про що внести відповідний запис до Єдиного реєстру адвокатів України.
З наданого представником відповідача витягу з Єдиного реєстру адвокатів України (час та дата формування - 18:05 25.11.2013) вбачається, що відповідачем до реєстру стосовно адвоката ОСОБА_1 у графі «Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю», внесений запис такого змісту: «Зупинено із 17.04.2013 року відповідно до п. 3 ч. 1 статті 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі рішення КДКА (дисциплінарної палати) Закарпатської області від 17.04.2013 року строком на 6 місяців та поновлюється з 17.10.2013 року».
Вказаний запис за датою, з якої зупинено право на зайняття адвокатською діяльністю, за датою його поновлення, та суб'єктом внесення запису, є вірним, і відповідає встановленим судом обставинам та викладеним вище висновкам. При цьому за змістом він не суперечить запису, внесеному відповідачем до ЄРАУ 18.04.2013, а лише уточнює його.
Крім того, вище перелічені документи, зокрема, посадова інструкція, наказ №4/п від 01.03.2013, свідчать про необґрунтованість доводів позивача про можливе, на його думку, внесення записів до ЄРАУ не вповноваженою особою.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частинами першою, четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Наданими суду письмовими доказами відповідач довів правомірність своїх дій, у зв'язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
В той же час, суд звертає увагу позивача, що його юридична заінтересованість в судовому процесі по адміністративної справі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних відносин, так і ту обставину, що має місце порушення його законних прав та інтересів діями, бездіяльністю або рішенням відповідача - суб'єкта владних повноважень. При цьому, захист цих прав повинен здійснюватися у спосіб, визначений адміністративно-процесуальним законодавством..
Проте, позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення його охоронюваних законом прав та інтересів та норм чинного законодавства України при внесенні Радою адвокатів України запису до ЄРАУ про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 17.04.2013 року.
При вирішенні спору суд приймає рішення щодо розподілу судових витрат.
За правилом частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Вказаних витрат судом під час розгляду справи не встановлено.
У судовому засіданні 03.12.2013 оголошено вступну та резолютивну частини постанови, відповідно до вимог частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено у повному обсязі 06.12.2013.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.Ю. Александров
Суддя О.І. Майсак
Суддя О.В. Мінько