Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 року справа №805/13526/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.,

розглянувши у письмовому проваджені апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 р. у справі № 805/13526/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Донецькгірмаш" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000672201 від 05.09.2013 р. з податку на додану вартість в розмірі 626 059,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Донецькгірмаш" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000672201 від 05.09.2013 р. з податку на додану вартість в розмірі 626 059,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 р. у справі № 805/13526/13-а адміністративний позов задоволено, внаслідок чого, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000672201 від 05.09.2013р. з податку на додану вартість в розмірі 626 059,00 грн. про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 500 847,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 125 212,00 грн. .

Не погодившись з судовим рішенням Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.13р. по справі №805/13526/13-а та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволені позову.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Донецькгірмаш" є юридичною особою та платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника податку на додану вартість серія НБ № 126894 (т. 1 а.с.63-64).

В період з 04.07.2013р. по 14.08.2013р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька Міндоходів проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.07.2011р. по 31.03.2013р. , за результатами якої складено акт від 21.08.2013р. № 257/22-1/37790003 яким встановлено порушення встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 500 846,68 грн. ( т. 1 а.с.8-29).

В акті перевірки зазначено, що придбані за договором від 27.12.2012р. № 1-12/КП/ДГМ основні засоби не використовувались у межах господарської діяльності, тому в податковій декларацією з ПДВ за грудень 2012 року позивачем завищено суми податкового кредиту в розмірі 500 846,68 грн .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо необґрунтованості встановлення відповідачем відсутності об'єктів оподаткування при документальному оформленні основних засобів від ПАТ "Донецькгірмаш" та відсутності порушень позивачем норм п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України .

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Правовою підставою щодо встановлених порушень визначено п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, відповідно до якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Апелянт виходить з того, що під час перевірки позивачем не було надано документів, які б підтвердили намір використання придбаних основних засобів в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності як в звітному податковому періоді, так і в інших періодах та посилається на відсутність документів, які б підтверджували б правомірність віднесення сум до податкового кредиту звітного періоду.

Однак зазначені доводи апелянта спростовуються фактичним здійсненням господарської операції за договором з ПАТ "Донецькгірмаш" від 27.12.2012р. № 1-12/КП/ДГМ, згідно з яким контрагент позивача ПАТ "Донецькгірмаш" зобов'язується передати у власність ТОВ "Гірничі машини-Донецькгірмаш" основні засоби: обладнання згідно з переліком за додатком № 1, а останній прийняти та оплатити товар (т. 1 а.с.65-97).

Факт переходу права власності на майно підтверджується актом приймання-передачі майна, оскільки воно не змінювало свого місцезнаходження, податковою накладною за грудень 2012 року від 27.12.2012р. № 82, яка відображена в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та в податковому кредиті по декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року ,банківськими виписками, платіжними дорученнями від 27.12.2012р. № 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83 (т. 1 а. с. 158 - 213).

Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44, ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Всі вищезазначені документи суд приймає у якості належних та допустимих доказів, оскільки вони відповідають вимогам законодавчого визначення поняття «первинний документ» згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності позивачем та правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки законодавчими актами з питань ведення бухгалтерського та податкового обліку не визначено облік документів (окрім первинних документів), якими міг би бути підтверджений намір позивача щодо використання придбаних основних засобів в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено факту порушення позивачем Податкового законодавства.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 р. у справі № 805/13526/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В.Губська