ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

26 листопада 2008 р.

№ 2/203

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого

Подоляк О.А.

суддів :

Барицької Т.Л., Козир Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

на  постанову

від 06.08.2008 р. Київського апеляційного господарського суду

у справі

№ 2/203

за  позовом

ТОВ "УКРСЕЛ"; ТОВ "Фортуна Інвест 3000"

до	Київської міської ради; Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

про	внесення змін до договору

за участю представників:

від позивача-1

-  Костюченко В.В.

від позивача-2

-  Костюченко В.В.

від відповідача-1

-  Селюков О.Л.

від відповідача-2

-  Кузьменкова Ю.М.

В судовому засіданні 19.11.2008 р. оголошувалась перерва до 26.11.2008 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.06.2008 р. (Домнічева І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2008 р. (судді Гарник Л.Л., Вербицька О.В., Розваляєва Т.С.), позовні вимоги ТОВ "УКРСЕЛ" та ТОВ "Фортуна Інвест 3000" задоволено: внесено зміни до договору оренди земельної ділянки № 91-6-00466 від 27.07.2005 р., вважаючи укладеною угоду про заміну сторони у зобов'язаннях по вказаному договору в редакції, яка підписана позивачами, на умовах, визначених угодою, зміст якої викладений у рішенні суду; зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в установленому порядку зареєструвати зазначену угоду до договору оренди земельної ділянки.

Не погоджуючись з постановою, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 19.11.2008 р. оголошувалась перерва до 26.11.2008 р. Сторони належним чином повідомлені про час і місце наступного судового засідання (а.с. 140 на звороті).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на підставі рішення Київської міської ради від 23.12.2004р. № 935/2345 "Про передачу ТОВ "УКРСЕЛ" земельної ділянки для будівництва житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою на вул. Салютній у Шевченківському районі м. Києва" 19.07.2005 р. між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "УКРСЕЛ" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі –договір оренди). Предметом даного договору оренди є відносини сторін з приводу користування орендарем земельною ділянкою розміром 13824 кв.м, розташованою на вул. Салютній Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до п. 11.1 договору оренди всі зміни та доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору є його рішення, прийняте в установленому законом порядку.

Судами встановлено, що 05.09.2005 р. між ТОВ "УКРСЕЛ" (замовник) та ТОВ "Фортуна Інвест 3000" (інвестор-підрядник) укладено договір участі у будівництві комплексу житлових будинків № 79 (надалі –договір участі у будівництві), відповідно до умов якого сторони зобов'язалися шляхом прямих інвестицій інвестора-підрядника та коштів фізичних і юридичних осіб збудувати житлово-офісний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою на вул. Салютній у Шевченківському районі м. Києва на земельній ділянці, переданій замовнику згідно рішення Київської міської ради від 23.12.2004 р. № 935/2345 та договору оренди земельної ділянки від 19.07.2005 р. № 91-6-00466.

Предметом спору в даній справі є, зокрема, укладення угоди про заміну орендаря у договорі оренди земельної ділянки № 91-6-00466 від 27.07.2005 р. в редакції, яка підписана позивачами, на умовах, визначених угодою, зміст якої викладений у рішенні суду.

Приписи ст. ст. 13, 41 Конституції України  визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

З аналізу вказаних норм, які регулюють земельні правовідносини, вбачається, що громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" шляхом укладення відповідного договору.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачі звертались до Київської міської ради з клопотанням № 28/13 від 03.04.2008 р. про укладення додаткової угоди до договору оренди щодо внесення змін шляхом заміни орендаря ТОВ "УКРСЕЛ" на ТОВ "Фортуна Інвест 3000".

Згідно з ч. 9 ст. 123 ЗК України відмову органів місцевого самоврядування або органів державної влади в наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду в установлений законом строк може бути оскаржено в судовому порядку.

Вказана норма передбачає оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування або виконавчої влади до суду, який має надати правову оцінку їх відповідності вимогам закону, але суд не наділений повноваженнями щодо вирішення питань, віднесених до компетенції вказаних органів.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суди не врахували, що згідно з вимогами законодавства для надання особі права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності можливо лише на підставі рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи. А відтак, визнання укладеною угоди про заміну орендаря по договору оренди земельної ділянки земель комунальної власності є порушенням виключного права органу місцевого самоврядування на здійснення від імені Українського народу права власності та управління землями комунальної власності, яке підлягає захисту.

Крім того, при прийняті рішення та постанови судами не враховано умови п. 11.1 договору  оренди землі від 19.07.2005 р.

За таких обставин, правові підстави для задоволення позову були відсутні.

Викладене свідчить про те, що приймаючи оскаржувані рішення та постанову господарські суди надали невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушили і неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу п. 2 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції повністю і прийняти нове рішення.

Враховуючи, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій в рішенні та постанові обставини справи встановлені, але їм надана неналежна юридична оцінка, Вищий господарський суд України вбачає за можливе прийняти нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2008 р. у справі № 2/203 скасувати.

В позові відмовити.

Головуючий, суддя                                                                                О. Подоляк

С у д д і                                                                                                     Т. Барицька

                                                                                                                  Т. Козир