Справа № 22-Ц-2061/06                                                             Суддя першої інстанції Чернюк М.С.

Категорія 38                                                 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеля­ційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої                                                                    Буренкової К.О.,

суддів:                                                                  Базовкіної Т.М., Козаченка В.І.,

при секретарі судового засідання Гапєєвої Т.В., без участі сторін,

розглянула в відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві апеляційну скаргу

Служби у справах неповнолітніх Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Служба у справах неповнолітніх)

на ухвалу судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 17 жовт­ня 2006 року, постановленої за позовом Служба у справах неповнолітніх до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИЛА:

12 жовтня 2006 року Служба у справах неповнолітніх звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_2.

Ухвалою судді Доманівського районного суду від 17 жовтня 2006 року вказана по­зовна заява повернута позивачу, на підставі ст. ст. 109, 115 ЦПК України, як не підсудна цьому суду.

20 жовтня 2006 року Служба у справах неповнолітніх подала апеляційну скарга на вказану ухвалу судді, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права.

Дослідивши матеріали позову колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виносячи зазначену ухвалу суддя виходив з того, що відповідач не проживає на те­риторії Доманівського району, а тому вказаний позов, відповідно до ст. 109 ЦПК України, повинен пред'являтися до суду за місцем проживання ОСОБА_1.

Однак з таким висновком судді погодитись не можна оскільки він не відповідає ви­могам ст. ПО ЦПК України, яка передбачає альтернативну підсудність, тобто підсудність справ за вибором позивача.

Зокрема, частина 9 цієї статті передбачає, що позови до відповідача, місце прожи­вання якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за міс­цем його перебування або за останнім відомим місцем проживання відповідача чи постій­ного його заняття (роботи).

З матеріалів справи вбачається, що за відомостями адресного бюро Доманівського РВУМВС Миколаївської області ОСОБА_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований проживаючим ІНФОРМАЦІЯ_2, а згідно даних розшуку, проведеного Доманівським РВ УМВС України, відповідач, станом на 21 липня 2006 року, мешкає ІНФОРМАЦІЯ_1, не анулювавши в установленому порядку свою реєстрацію в Доманівському районі.

До того ж, ч. 3 ст. 1 Закону України "Про судоустрій" від 07 лютого 2002 року (з на­ступними змінами і доповненнями) встановлено, що юрисдикція судів України поширю­ється на всі правовідносини, які виникають лише в нашій державі.

За такого, висновок судді про непідсудність зазначеного позову Доманівському ра­йонному суду є помилковим, а тому вказана ухвала підлягає скасуванню, а матеріали по­зову поверненню до того ж суду для виконання вимог ст. ст. 118 -122 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Служби у справах неповнолітніх задовольнити.

Ухвалу судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2006 року, постановлену за позовом Служби у справах неповнолітніх до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, скасувати, а матеріали позову направити до того ж суду для виконання вимог ст. ст. 118 -122 ЦПК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і мо­же бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.