Справа №22-а-624/06 Суддя першої інстанції Алейніков О.В.
Категорія 36 Суддя-доповідач апеляційною суду Козаченко В.І.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Буренкової К.О.,
суддів Базовкіної Т.М., Козаченко В.І.
при секретарі судового засідання Гапєєвій Т.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2006 року, ухвалену за позовом ОСОБА_1 про неправомірну бездіяльність Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (далі -УМВС в Миколаївській області) щодо перерахунку пенсії,
ВСТАНОВИЛА:
04 квітня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що проходив службу в складі Міністерства Внутрішніх Справ СРСР, а потім України. 04 грудня 1996 року був звільнений у запас за вислугою строку служби.
З цього ж дня йому була призначена щомісячна пенсія відповідно до діючого на той час Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" у розмірі 76 грн. 57 коп. В подальшому розмір пенсії йому неодноразово перераховувався. З 01 жовтня 2005 року він отримував вже перераховану пенсію в розмірі 408 грн. 84 коп., а з 01 січня 2006 року - в розмірі 797 грн. 76 коп.
На його думку, після введення в дію нормативно-правових актів про запровадження для військовослужбовців, а значить і для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, певних додаткових видів грошового забезпечення, суб'єкт оскарження зобов'язаний був перерахувати його пенсію із врахуванням:
· щомісячної надбавки в розмірі 40% посадового окладу, передбаченої Указом Президента України від 14 липня 1999 р. "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" - з 01 вересня 1999 року;
· щомісячної надбавки в розмірі 100%, встановленої Указом Президента України від 23 лютого 2002 р. "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" - з 01 січня 2003 року;
· щомісячної надбавки в розмірі 90% , встановленої Указом Президента України від 5 травня 2003 р. "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" - з 01 травня 2003 року;
· щомісячної премії, передбаченої розділом 34 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого Наказом МО України від 05 березня 2001 року - з 01 березня 2001 року по 31 грудня 2004 року.
Проте відділом фінансових ресурсів і економіки УМВС в Миколаївській області відмовлено йому в такому перерахунку пенсії.
Посилаючись на наведене, позивач просив визнати неправомірною відмову відповідача щодо проведення перерахунку пенсії та зобов'язати його перерахувати йому пенсію з урахуванням вказаних вище надбавок і премії з дати набрання чинності вказаними нормативними актами.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі він, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення його вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Суд повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку доказам по справі та прийшов до вірного висновку про те, що пенсія позивачу перераховувалася у відповідності до законів та нормативно - правових актів, що діяли в сфері пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ. А тому, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю порушень його пенсійних прав.
При цьому, суд правомірно виходив з того, що зазначені надбавки поширюються на військовослужбовців, а позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, тому при перерахунку пенсії йому встановлювалися інші надбавки.
Доводи апелянта про невірне застосування надбавок при перерахунках йому пенсії, пов'язані з невірним тлумаченням нормативно - правових актів щодо цього.
Таким чином, судова колегія прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2006 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.