КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-931/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гнип О.І. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

22 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва у відповідності до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2011 року позовні вимоги задоволено за період з 13.06.2010 року по 13.12.2010 року: зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачам грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва у відповідності до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за вказаний період.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач є громадянином, який постійно проживає на території зони добровільного гарантованого відселення, а тому має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: - у зоні добровільного гарантованого відселення - 40 % від мінімальної заробітної плати.

Всупереч ст. 37 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказана доплата виплачувалася частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не у співвідношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає Закон.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції, що при визначенні розміру допомоги позивачу застосуванню підлягають положення статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказана вище постанова, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, визнавши, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197 ч.1, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2011 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С