Справа 22ц-1819/06 року                     Головуючий 1-ї інстанції: Мартинов О.О.

Категорія 16                                Суддя - доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.

РІШЕННЯ Іменем України

2006   року    листопада   місяця   23 дня   судова колегія   судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого:                                              Лисенка П.П.,

суддів:                                  Данилової О.А.,

Кутової Т.З.,

при секретарі:         Негрун І.О.,

за участю:   відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні    в місті Миколаєві    цивільну справу    за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення   Первомайського міськрайонного   суду Миколаївської області    від 13    липня 2006 року за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4

про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди                                                                                                                      ВСТАНОВИЛА:                                                                                                                                                                  В січні 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_4  про  відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

В позові зазначено, що між сторонами укладено усний договір за яким відповідачі зобов'язалися спорудити покрівлю на будинку АДРЕСА_1, який належить позивачам. Оскільки роботи були проведені з порушенням будівельних норм та правил, в зв'язку з чим позивачі змушені були наймати інших працівників для повторного виконання тієї ж роботи, та повторного придбання метало черепиці.

Посилаючись на викладене, позивачі просили стягнути з відповідачів на їх користь збитки, які складаються з 1900 грн. - вартості неякісної роботи відповідачів, 800 грн. -вартість повторно виконаної роботи та 3320 грн. - вартості повторно придбаної металочерепиці, а всього 6020 грн. та 1000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 липня 2006 року позов задоволено частково. На користь позивачів стягнуто в рівних долях з ОСОБА_3 та ОСОБА_4  5418 грн. збитків, а саме з ОСОБА_4 - 3521 грн. 70 коп., з ОСОБА_3 - 1896 грн. 30 коп., розподілені судові витрати.

Зобов'язано позивачів передати приведений в непридатний стан металочерепицю: 20 листів  ОСОБА_4, 10 листів ОСОБА_3. В задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_3   просить   вказане рішення суду скасувати,   а по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд не повно з'ясував обставини справи, та не вірно застосував норми матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, дослідивши докази по справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виходив з того, що позивачам завдано шкоду в наслідок не належного виконання умов договору відповідачами, а саме неякісною роботою по спорудженню даху та пошкодженню  металочерепиці.

Між тим, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки до такого висновку суд дійшов без достатніх на те доказів.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, з пояснень сторін видно, що вони уклали усний договір на спорудження покрівлі будинку АДРЕСА_1 з матеріалів замовника. Така робота була виконана відповідачами.

Однак ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стверджували, що роботу обумовлену договором відповідачі виконали з порушенням будівельних норм та правил.

Відповідачі ж не визнаючи заявлені до них позовні вимоги, пояснювали, що

відповідно до умов договору,    вони зробили  дах  з віконцями. Але позивачам така

конфігурація даху не сподобалась і вони, змінюючи умови договору, просили переробити його без вікон з тієї ж метало черепиці, яка вже мала дірки внаслідок попереднього її закріплення. В подальшому позивачі пред'явили вимоги щодо пошкодження метало черепиці.

Таким чином, позивачами в порушення вказаної процесуальної норми не надано будь яких доказів того, якої ж саме форми ними було замовлено будівництво даху (креслення то що).

До того ж, посилання позивачів щодо неякісно виконаних будівельних робіт відповідачами, мали бути підтверджені, відповідно до вимог ст. 59 ЦПК України, допустимими доказами.

Враховуючи що для вирішення даного спору стосовно порушень будівельних правил, норм та щодо встановлення характеру пошкодження та об'єму пошкодженої (на думку позивача) металочерепиці і можливості її подальшого використання потрібні спеціальні знання, позивачам слід було надати суду висновок спеціаліста про таке, зроблений до перероблення даху, або письмово узгодити конкретні порушення саме з відповідачами.

Між тим, вказаних належних доказів позивачами суду не надано. Акт виконаних робіт з ОСОБА_5  і ОСОБА_6 та їх пояснення в судовому засіданні як свідків не підтверджують обставини на які посилаються позивачі. Оскільки в акті взагалі не зазначено в зв'язку з чим дах було перероблено, чи в зв'язку з неякісними роботами, чи бажанням змінити її форму, а пояснення свідків не конкретні.

Не міститься в матеріалах справи також доказів, придбання позивачами вдруге металочерепиці вартістю 3320 грн. З наданих позивачами квитанцій на придбання метало черепиці (без зазначення кількості) вбачається, що витрачено коштів один раз і саме на суму 3320 грн. (а.с. 6). Тому посилання на розписки відповідачів, як на доказ визнання вини не може бути прийняті до уваги, оскільки факт заподіяння шкоди не підтверджено.

Враховуючи наведене та те, що недоведені обставини, які мають значення для справи, суд безпідставно вважав доведеними, судова колегія дійшла висновку про необхідність на підставі п.2 ст. 309 ЦПК України, скасувати рішення суду в частині задоволення вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 302,307, 309 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_3- задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 липня 2006 року  в частині задоволення вимог скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків   відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня його проголошення.