Справа №22-ц-2169/06                                                              Суддя першої інстанції Франчук О.Д.

Категорія 21                                                 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляцій­ного суду Миколаївської області в складі:

головуючої                                                                 Буренкової К.О.,

судців:                                                              Данилової О.О., Козаченка В.І.,

при секретарі судового засідання Гапєєвій Т.В., за участю представника відповідача Демешко С.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страху­вання від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Южноукраїнську Миколаївської області (далі - Фонд соціального страхування)

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03 жовтня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування про визнання довідки недійсною та перерахунок сум відшкодування шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків,

ВСТАНОВИЛА:

03 серпня 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, в якому зазначав, що з 08 квітня 1985 року по 18 грудня 1996 року працював під землею ІНФОРМАЦІЯ_1 Южноукраїнського спеціалізованого управління "Гідро-спецбуд" (далі - "Гідроспецбуд") де отримав професійне захворювання, яке спричинило втрату ним професійної працездатності на 40 відсотків.

З березня 1993 року по квітень1999 року "Гідроспецбуд" проводив призначення та виплату йому коштів на відшкодування втраченого заробітку, в зв'язку з частковою втра­тою працездатності.

Після ліквідації підприємства, де він отримав професійне захворювання, його особо­ву справу, з довідкою від 13 серпня 2001 року про втрату позивачем 121 грн. 70 коп. що­місячного заробітку була передана відповідачу, який продовжив страхові виплати.

Пізніше йому стало відомо про те, що зазначена в довідці сума втраченого ним заро­бітку не відповідає дійсності, так як в період з травня 1999 року по 14 серпня 2001 року "Гідроспецбуд" не здійснював йому нарахування та виплату страхових сум, тому, на його думку, він одержує компенсацію у меншому розмірі, ніж має право отримувати.

Після отримання з архіву довідку про розмір заробітної плати, яка йому нараховува­лась до втрати працездатності, позивач звернувся до Фонду соціального страхування з ви­могою провести перерахунок страхових виплат на підставі вищезазначеної довідки, але йому в цьому було відмовлено.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд визнати недійсною довід­ку, на підставі якої йому провадились страхові виплати, та зобов'язати відповідача прове­сти перерахунок належних йому страхових виплат на підставі наданої ним архівної довід­ки.

Рішенням Южноукраїнського міського суду від 03 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок отримува­них позивачем страхових виплат відповідно до архівної довідки про його заробітну плату.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Фонду соціального страхування, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати, а провадження по справі закрити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних під­став.

Ухвалюючи вказане рішення районний суд виходив з того, що відповідач безпідста­вно відмовляється зробити перерахунок сум відшкодування шкоди, заподіяної йому при виконанні трудових обов'язків.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає об­ставинам справи та вимогам матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового.

Так, розгляд справ про страхові виплати регулюється ст. ст. 36, 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на ви­робництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі -Закон) від 23 вересня 1999 року (з наступними змінами і доповненнями).

Особливості ж перерахунку призначених страхових виплат встановлені також ст. 39 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року (з наступними змінами і до­повненнями), п. 6 Положення про Державний комітет України з нагляду за охороною праці, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2003 року та п. 4.1 Типово­го положення про державну інспекцію охорони праці Державного комітету України з на­гляду за охороною праці затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 19 червня 1995 року.

Зокрема, посадові особи Держнаглядохоронпраці України відповідно до своїх повно­важень мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства та здійсню­вати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодав­ства з питань, віднесених до їх компетенції.

У разі звернення громадян державні інспектори праці мають право і зобов'язані про­водити перевірки правильності нарахування та перерахування розмірів відшкодування шкоди потерпілим на виробництві (членам їх сімей).

На вимоги приписів державних інспекторів праці підприємства, установи, організації за своїм наказом проводять перерахунок та виплату недонарахованих сум відшкодування шкоди за період до 01 квітня 2001 року, і передають за актом прийняття-передавання нові довідки про розмір відшкодування шкоди потерпілим на виробництві станом на вказану дату до відділень виконавчої дирекції Фонду.

На підставі цих довідок відділення виконавчих дирекцій Фонду зобов'язані прийняти рішення, оформити його новою постановою та робити щомісячні страхові виплати у но­вому розмірі з 01 квітня 2001 року.

У разі відмови в проведенні виплат у новому розмірі держінспектори праці мають право надавати посадовим особам відділень виконавчої дирекції Фонду обов'язкові до ви­конання приписи, а у разі їх невиконання притягати цих посадових осіб до адміністратив­ної відповідальності.

Таким чином, наведені норми матеріального права передбачають порядок вирішення спірного питання, з яким позивач звернувся до суду.

Однак, всупереч встановленому порядку, районний суд зобов'язав відповідача пере­рахувати призначені позивачеві суми страхових виплат виходячи лише з того, що Терито­ріальна державна інспекція праці у Миколаївській області встановила факт невиплати по­зивачу збанкрутілим "Гідроспецбудом" страхових виплат з травня 1999 року по 14 серпня 2001 року (а.с. 53).

Разом з тим, ні вказана інспекція, ні позивач, не надали суду переконливих доказів того, що оскаржена довідка неправильно встановлює втрату позивачем 121 грн. 70 коп. щомісячного заробітку станом на 13 серпня 2001 року.

До того ж, державний інспектор праці, який перевіряв звернення ОСОБА_1 щодо правильності нарахування страхових виплат, незважаючи на вимоги вказаних спеці­альних правил, не склав нової довідки про втрачений позивачем заробіток, не передав та­ку довідку Фонду соціального страхування та не зобов'язував його виконати перераху­вання розмірів відшкодування шкоди потерпілим.

Сам же відповідач, відповідно до вказаного Закону, не має повноважень перевіряти правильність оскарженої довідки за зверненням позивача.

За таких обставин, судова колегія не погоджується з обґрунтуванням районного суду стосовно покладення на відповідача обов'язку перерахунку позивачу страхових виплат, а тому оскаржене судове рішення підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_1 - відмові.

Та обставина, що місцевий суд вирішив дану справу за правилами адміністративного судочинства, не зменшило і не порушило можливостей позивача щодо реалізації консти­туційного права на судовий захист порушеного права, а тому не може бути підставою для скасування рішення із закриттям провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України року, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

                Апеляційну скаргу Фонду соціального страхування задовольнити частково. Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03 жовтня 2006 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фонду соціально­го страхування про визнання довідки недійсною та перерахунок сум відшкодування шко­ди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Верховного суду України протягом двох мі­сяців.