Справа №22-ц-1910/06 Суддя першої інстанції Костюченко Г.С.
Категорія 19 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2006 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Буренкової К.О.,
суддів: Данилової О.О., Козаченка В.І.
при секретарі судового засідання Гапєєвій Т.В., за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату (далі - Миколаївський ОВК) про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
26 липня 2006 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому зазначав, що діями відповідача по невиконанню рішення Ленінського районного суду по справі №2-1742/05 йому завдана моральна шкода.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з Миколаївського ОВК на його користь 1000000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою від 31 липня 2006 року суддя Ленінського районного суду залишив зазначений позов ОСОБА_1без руху, як такий, що не відповідає вимогам ст. ст. 79, 119 ЦПК України, і запропонував позивачу в строк до 20 серпня 2006 року усунути зазначені в ухвалі недоліки.
Наступною ухвалою судді цього ж суду від 31 серпня 2006 року позовну заяву повернуто ОСОБА_1, як неподану, на підставі ст. 121 ЦПК України.
В апеляційній скарзі позивач просив ухвалу судді скасувати, а скаргу повернути до суду для розгляду по суті, посилаючись на незаконність ухвали.
Вислухавши суддю - доповідача та дослідивши матеріали позову, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ОСОБА_1не в повному обсязі відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, Зокрема, позивачем не викладені обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги щодо заподіяння йому моральної шкоди та не зазначені докази на підтвердження позову, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
За такого суддя місцевого суду, правильно, відповідно до вимог ч. 1 ст. 121 ЦПК України, залишив вказану позовну заяву без руху і встановив позивачу строк для усунення її недоліків.
Оскільки ОСОБА_1 в установлений строк недоліки позову не усунув, то суддя районного суду обґрунтовано постановив ухвалу про визнання вказаної позовної заяви неподаною і повернення її позивачу.
Керуючись ст. ст. 119-121, 303, 307, 312-315 ЦПК України,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Ленінського районного суду від 31 серпня 2006 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців. -