Справа №22-ц-1816/06                                                                  Суддя першої інстанції Кваша С.В.

Категорія 39                                                    Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляцій­ного суду Миколаївської області в складі:

головуючої                                                                 Буренкової К.О.,

судців:                                                               Данилової О.О., Козаченка В.І.,

при секретарі судового засідання Гапєєвій Т.В.,

за участю: прокурора Пасічніченко В.М. та позивачки ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою прокурора Заводського району м. Миколаєва

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 липня 2006 року за по­зовом прокурора Заводського району м. Миколаєва (далі - Прокурор), в інтересах ОСОБА_1, до Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" (далі - ДАХК "ЧСЗ") про визнання недійсним запису в трудовій книжці,

ВСТАНОВИЛА:

18 квітня 2006 року Прокурор звернувся до суду з указаним позовом, в якому зазна­чав, що 23 жовтня 1956 року позивачка була прийнята на роботу ІНФОРМАЦІЯ_1 Чорноморського суднобудівного заводу (тепер - ДАХК "ЧСЗ").

09 квітня 1957 року вона була переведена в цех №6 ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в її трудовій книжці був зроблений запис №2. Там вона працювала по 01 серпня 1964 року, виконуючи ту ж роботу.

Однак, в трудовій книжці ОСОБА_1 адміністрацією відповідача з невідомих по­зивачці причин, зроблені записи №№ 3-5 про переведення її в період з 01 вересня 1957 ро­ку по 01 грудня 1959 року з посади ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаду ІНФОРМАЦІЯ_3, потім -ІНФОРМАЦІЯ_4, а затим - ІНФОРМАЦІЯ_5.

Вважаючи, що такі записи до трудової книжки позивачки зроблені безпідставно, Прокурор просив суд визнати їх недійсними, встановити, що в період з 09 квітня 1957 ро­ку по 01 серпня 1964 року позивачка працювала у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2, що дасть їй можливість отримати пільгову пенсію.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 липня 2006 року в задо­воленні вказаного позову Прокурора відмовлено.

В апеляційній скарзі Прокурор, посилаючись на порушення місцевим судом вимог матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення позивача та дослідивши надані сторона­ми докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступ­них підстав.

Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно і всебічно дослідив зазначені обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам і прийшов до правиль­ного висновку про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, відповід­но до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності останньої або відповідних записів підтвердження наявного трудового стажу за відсутності останньої або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, який затвердив постановою від 12 серпня 1993 року Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пен­сій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Згаданий Порядок передбачає можливість встановлення судом факту належності до­кумента, що підтверджує трудовий стаж (п. 26), - якщо зазначені в ньому прізвище, ім'я та по батькові не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові особи за паспортом або свідо­цтвом про народження. В усіх інших випадках підтвердження наявного трудового стажу здійснюється лише органами Пенсійного фонду шляхом витребування уточнюючих дові­док з підприємств і організацій або на підставі показань свідків (пункти 1,2,20 названого Порядку).

Встановивши, що записи №№3-5 в трудовій книжці позивачки, про переведення її в період з 01 вересня 1957 року по 01 грудня 1959 року з посади ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаду ІНФОРМАЦІЯ_3, потім - ІНФОРМАЦІЯ_4, а затим - ІНФОРМАЦІЯ_5, відповідають дійс­ності, суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив рішення про відмову прокурору в задо­воленні вказаного позову.

Факт дійсності зазначених записів підтвердився належно дослідженими матеріалами справи. Зокрема: перевідними записками (а.с. 8), висновком прокурора в/ч 9383 від 08 жо­втня 1981 року про результати розгляду звернення ОСОБА_1 з приводу оспорення тих же записів (а.с. 26-28), матеріалами перевірки заяви позивачки з того ж приводу, проведе­ної компетентною комісією Чорноморського суднобудівного заводу (а.с. 29), протоколом засідання комісії з трудових спорів від 19 жовтня 1995 року (а.с. 38-39) про відмову в за­доволенні заяви позивачки з того ж питання, особовою карткою позивачки (а.с.44-45), на­казом від 09 січня 1961 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_5 цеху №6 ОСОБА_1 (а.с. 31) та іншими документами.

За наявності таких неспростовних доказів, місцевий суд правильно не взяв до уваги суперечливі і неточні показання свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, допитаних в судовому засіданні за клопотанням позивачки.

Оскільки рішення суду ухвалене з дотриманням вимог процесуального та матеріаль­ного права, то підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України року, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Заводського району м. Миколаєва відхилити, а рі­шення Заводського районного суду Миколаївської області від 17 квітня 2006 року - за­лишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.