Справа № 127/24311/13-к

1-кп/127/970/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          05.12.2013 Вінницький міський суд Вінницької області           в складі: головуючого – судді Каленяка Р.А.,

при секретарі Табачук В.О.,

за участю прокурора Олексієнка О.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вінниці обвинувальний акт по кримінальному провадженні № 42013010010000459 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 342 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчо-оперативна група 2-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області 05.09.2013 року приблизно о 08:00 год., у складі: оперативного уповноваженого карного розшуку ОСОБА_2, дільничного інспектора міліції ОСОБА_3 та міліціонера водія ОСОБА_4 прибула на виклик до громадянина ОСОБА_5 за адресою у м. Вінниці, вул. Свердлова, 184. У дворі вказаного будинку знаходилась група чоловіків, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які розпивали спиртні напої у громадському місці та виражались нецензурними словами. З метою припинення адміністративного правопорушення працівниками міліції було зроблено зауваження вказаним громадянам, після чого ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, незважаючи на те, що він перебуває у громадському місці, де розташовані багатоповерхівки та ЗОШ №16 м. Вінниця, нехтуючи загально прийнятими нормами моралі та поведінки, перебуваючи у громадському місці, грубо порушуючи встановлений порядок управління, громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та з особливою зухвалістю, що виразилось в тому, що він почав виражатися нецензурними словами в сторону працівників міліції, почав наносити удари по припаркованому у дворі автомобілю, витягнув свій статевий член та почав ним справляти свої потреби на службовий автомобіль, на зауваження працівників не реагував. Коли працівники міліції намагались припинити вчинення хуліганських дій, ОСОБА_6 продовжував свої умисні цілеспрямовані дії, чинив опір, вириваючись з рук працівників міліції, продовжуючи цим самим виражатися в їхню сторону нецензурною лайкою та погрозами застосування фізичного насильства. Для припинення хуліганських дій ОСОБА_6, працівниками міліції були вжиті до нього заходи фізичного впливу. Після чого ОСОБА_6, не бажаючи припинити свої незаконні дії та підкоритися законним вимогам працівників міліції, продовжував свої активні дії і почав чинити їм опір, продовжував виражатися нецензурними словами та погрожувати застосування фізичного насильства відносно працівників міліції, виривався та ногами намагався нанести удари. Після чого товариші ОСОБА_6, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, також підбігли до працівників міліції та маючи умисел на визволення свого товариша, тобто вчинення опору працівникам правоохоронного органу при виконанні ними службових обов’язків з охорони громадського порядку, почали чинити цілеспрямовані активні дії, перешкоджаючи працівникам міліції виконанню своїх функцій, шляхом застосування фізичної сили та шарпання працівників міліції за формений одяг, намагаючись вчинити бійку та нанести тілесні ушкодження, при цьому на вимогу міліціонерів припинити вчиняти правопорушення вони не реагували. Після використання табельної вогнепальної зброї ОСОБА_2, який здійснив один постріл вгору з метою виклику на допомогу ОСОБА_6, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не відреагували та почали активно продовжувати опір працівникам міліції. По прибуттю допоміжної слідчо-оперативної групи 2-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області та групи захоплення ДСО УМВС України у Вінницькій області, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на зауваження не реагували та продовжували чинити опір працівниками міліції, а тому до них було застосовано заходи фізичного впливу та спеціальні засоби.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і визнав фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Суду пояснив, що шкодує про вчинене, сталось все коли він перебував в стані алкогольного сп’яніння та не розумів, що вчиняє.

Відповідно до вимог ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, з'ясувавши чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.          

Згідно довідки КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. Ющенка» ОСОБА_1 на обліку не перебуває.

Згідно довідки Вінницького обласного наркологічного диспансеру «Соціотерапія» ОСОБА_1 на обліку не перебуває.

По місцю проживання обвинувачений ОСОБА_1 характеризується позитивно.

Оцінивши досліджені докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому суд кваліфікує його дії за ч.2 ст. 342 КК України – опір представникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків з охорони громадського порядку.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає повне визнання вини обвинуваченого, його щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп’яніння.

При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, що відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, що він раніше не судимий, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк з випробовуванням, поклавши на нього певні обов’язки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію в орган кримінально-виконавчої інспекції.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому залишити без змін – домашній арешт.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя:

З А С У Д И В: