03.12.2013

ЄУН 331/8512/13-к

Провадження № 1-кп/331/597/13

                                                             ВИРОК

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 03» грудня 2013 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого – судді                              Клименко Л.В.

при секретарі судового засідання          Владиченко І.В.

за участю:          прокурора                    Єфременко О.В.

потерпілого                    ОСОБА_1

           обвинуваченого           ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, сімейний стан – одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, який має судимості:

- 24.12.1999 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 141 КК України (1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі; постановою Перевальського районного суду Луганської області від 08.11.2000 року звільнений умовно-достроково, невідбутий строк: 05 місяців;

- 15.05.2001 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 141, ст. 43 КК України (1960 року) до 2 років позбавлення волі; постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08.08.2002 року звільнений умовно-достроково, невідбутий строк: 07 місяців 14 днів;

- 12.02.2003 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; звільнений 28.05.2004 року за відбуттям строку покарання;

- 13.06.2005 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 187, ст. 69 КК України до 8 років позбавлення волі; звільнений 17.11.2012 року за відбуттям строку покарання;

- 11.07.2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 18.07.2013 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 27.08.2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

- 29.10.2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

                                                   ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, який раніше неодноразово був засуджений за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, відповідних висновків для себе не зробив та знову вчинив аналогічний злочин за наступних обставин.

Так, 01.02.2013 року, о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку № 96 по проспекту Леніна в м. Запоріжжі, діючи повторно, з корисливих мотивів, під надуманим приводом покликати його дівчину, заманив неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у другий під’їзд будинку № 96 по проспекту Леніна в м. Запоріжжі, де знаходячись на третьому поверсі вищевказаного під’їзду, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілих, що виразилося у погрозі нанесення тілесних ушкоджень, шляхом вільного доступу, відкрито викрав майно останніх, яке належить їхнім батькам: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відповідно, а саме:

- мобільним телефоном моделі Samsung GT-S566DSASEK, imei 352173051907607, вартістю 1400 гривень,

- флеш накопичувачем об’ємом 16 ГБ, вартістю 100 гривень,

- сім-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар» з абонентським номером +38-096-372-51-25, без грошових коштів на рахунку, яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, а всього викрав майна потерпілого ОСОБА_1 на загальну суму 1500 гривень, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму;

- мобільним телефоном моделі Samsung Wave 525, imei 352181042277329, вартістю 2149 гривень,

- флеш накопичувачем об’ємом 8 ГБ, вартістю 100 гривень,

- сім-картою оператора мобільного зв’язку «Лайф» з абонентським номером +38-063-949-12-73, без грошових коштів на рахунку, яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє,

- шкіряним гаманцем чорного кольору, вартістю 50 гривень,

- грошовими коштами в сумі 80 гривень, а всього викрав майна потерпілої ОСОБА_5 на загальну суму 2379 гривень, чим заподіяв останній матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Після чого зник з місця скоєння правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, свою вину в інкримінованому йому, кримінальному правопорушенні, повністю визнав, у скоєному щиро розкаявся та пояснив суду, що 01.02.2013 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, він без певної мети проходив біля недобудованої будівлі будинку, розташованого по проспекту Леніна у м. Запоріжжі, неподалік від ЗГТ «Грязнова», де звернув увагу на раніше незнайомих йому хлопців, один з яких, тримав в руці мобільний телефон. В цей момент в нього виник умисел на заволодіння даним телефоном. Так, підійшовши до вказаних хлопців, він попросив їх піти разом з ним до найближчого дому, під приводом того, щоб вони покликали його дівчину на зустріч, пояснивши це тим, що сам він не може цього зробити, оскільки знаходиться в неприязних стосунках з її батьками, на що хлопці погодились. Так, заманивши їх до під’їзду будинку № 96 по проспекту Леніна, з погрозою застосування насильства, що мало б виразитися у застосуванні фізичної сили, він заволодів мобільним телефоном та гаманцем з грошовими коштами одного хлопця, та мобільним телефоном іншого хлопця. Після чого, на маршрутному таксі направився до ЗГТ «Металургів», де на ринку, що розташований по вул. Рекордна, продав незнайомому хлопцю раніше викрадені мобільні телефони, виручивши за них 300 гривень та 400 гривень. Вказані гроші він витратив на власні потреби.

Окрім цього додав, що йому соромно за вчинене, він усвідомив свою протиправну поведінку та має намір відшкодувати потерпілим завдані збитки.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів, щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів судового провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений повторно.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, відношення самого обвинуваченого до скоєного, пом’якшуючі та обтяжуючі покарання, обставини.

Обвинувачений ОСОБА_2 має судимості за вчинення корисливих злочинів, які у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, вчинив тяжкий злочин, має постійне місця проживання, офіційно не працевлаштований, за місцем тримання під вартою характеризується опосередковано, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває.

Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає те, що він вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, своїми правдивими показаннями сприяв встановленню істини у справі, має намір відшкодувати потерпілим завдані збитки.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочинів.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_2 як стійко орієнтовану на антисуспільний спосіб життя та схильність до скоєння злочинів, які мають корисливий характер, беручи до уваги, що протиправними діями обвинуваченого завдано реальних збитків потерпілим, а також той факт, що злочин вчинений щодо неповнолітніх, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і за цих підстав вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікується його діяння у вигляді позбавлення волі, із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов, заявлений в ході досудового слідства потерпілою ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 2379 гривень, спричиненої в результаті злочинних дій, на підставі ч. 1 ст. 61, ч. 4 ст. 174 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, підлягає задоволенню у повному обсязі у зв’язку з тим, що завдана шкода на вказану суму обвинуваченим повністю визнана та підтверджена доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Цивільний позов, заявлений в ході досудового слідства потерпілим ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 1500 гривень, спричиненої в результаті злочинних дій, на підставі ч. 1 ст. 61, ч. 4 ст. 174 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, підлягає задоволенню у повному обсязі у зв’язку з тим, що завдана шкода на вказану суму обвинуваченим повністю визнана та підтверджена доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

                                                            ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.10.2013 року більш суворим, призначеним за даним вироком, визначити остаточне покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований щодо засудженого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, у вигляді тримання під вартою – залишити без змін.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з 16 травня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 2379 (дві тисячі триста сімдесят дев’ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 1500 (одна тисяча п’ятсот) гривень.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

          Суддя                                                  Л.В. Клименко