Справа № 22ц-1620  /2006 р.                                                    Головуючий 1-ї інстанції: Косяк В.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.

УХВАЛА

2006 року     листопада   місяця 16 дня     колегія суддів судової палати   в

цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого:                                            Лисенка П.П.,

суддів :                  Данилової О. О.,

Кутової Т.З., при секретарі . Варміш О.С., без участі сторін, розглянула  у відкритому  судовому  засіданні в м. Миколаєві   цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на   ухвалу   судді      Ленінського   районного   суду   м.   Миколаєва      від 29 червня    2006 року за позовом ОСОБА_1 до З- ої міської лікарні м. Миколаєва про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди                                                                                                                                              ВСТАНОВИЛА:                                                                                                                                                                В   квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою     до  3- ої міської    лікарні  м.  Миколаєва     про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих неналежним лікуванням.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2006 року вказана позовна заява повернута позивачці як не подана, оскільки не в повній мірі були усунуті її недоліки зазначені в попередній ухвалі судді від 13   квітня 2006 року.

В апеляційній скарзі позивачка просить вказану ухвалу скасувати, посилаючись на її незаконність.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали позовної заяви, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Суддя залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 вважала, що заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки в ній не викладені позовні вимоги та обставини, якими позивач обґрунтовує позов, не зазначено конкретний розмір матеріальних збитків та не додані документи на його підтвердження .

Однак, з таким погодитись не можна.

Як видно зі змісту позову, позовні вимоги стосуються стягненню матеріальних збитків з зазначенням їх характеру та моральної шкоди. Також викладені і обставини спору, який віник між сторонами в зв'язку з неналежним лікуванням ОСОБА_1

При   цьому      хоча   в   позовній   заяві   і   не   зазначена   конкретна   сума матеріальних збитків, в ній зазначено характер цих збитків по окремим позиціям. Посилання в ухвалі судді від 13 квітня 2006 року на те що не додані до позову документи в підтвердження заявлених вимог, також не можуть бути прийняті до уваги, тому що з додатку до позову вбачається, що квитанції щодо витрат на лікування до неї додавались. До того ж, ст. 119 ЦПК України обов'язково вимагає не додання доказів, а їх зазначення в позові.

Тому залишення позову без руху з зазначених суддею підстав, є неправомірним.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, як не відповідаюча діючому законодавству, з направленням матеріалів до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 310, 311, 313 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2006 року - скасувати, а матеріали позову повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.