Справа №2-256/ 2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2007 р. м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Гандзюка Д.М.
секретаря Брайляк М. М.
з участю: позивачки ОСОБА_1
представника позивачки адвоката ОСОБА_2
відповідачки ОСОБА_3
представника Микуличинської сільської ради ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче справу за позовом ОСОБА_1 до Микуличинської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсними п.п.13, 14 рішення Микуличинської сільської ради №39-3 від 20.07.2006р., -
встановив:
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів про визнання недійсними п.п. 13, 14 рішення Микуличинської сільської ради №39-3 від 20.07.2006 р. щодо відмови до реєструвати їй земельну ділянку площею 0.18 га та дачі дозволу відповідачці виготовити проект відведення земельної ділянки площею 0.18 га в с. Микуличин, уч.Країщі.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала. Вона пояснила, що в 1968р. її батькові надали земельну ділянку площею 0.14 га на уч.Країщі. В 1997р. відповідачка звернулася в сільську раду і батьківську землю поділили між її батьком і відповідачкою: відповідно площами 0.19га і 0.38га і батько переписав земельну ділянку позивачці. Після смерті батька відповідачка звернулася в сільську раду з метою забрати її ділянку площею 0.19га, а позивачка подала заяву про приватизацію своєї земельної ділянки. В 2005р. провели обміри ділянки, якою користується позивачки і встановили, що площа ділянки складає 0.39га. Але сільська рада відмовила їй дореєструвати ділянку площею 0.19га. Позивачці пояснили, що та ділянка належала батькам відповідачки, тому ділянку передають відповідачці.
Позивачка вважає оспорюване рішення незаконним, постільки вона користувалася спірною земельною ділянкою і в неї фактично вилучили її ділянку. Тому позивачка просить задоволити позов.
Представник сільської ради позов не визнав. Представник пояснив, що після звернення відповідачки про повернення батьківської землі, спірна земельна ділянка обстежувалась комісійно. Після цього сільська рада прийняла рішення передати позивачці в приватну власність земельну ділянку, яка облікована в неї, збільшивши ділянку на 0.02га для влаштування дороги. Відповідачці сільська рада дала дозвіл виготовити проект відведення земельної ділянки площею 0.18га. Представник ствердив, що земельна ділянка в позивачки не вилучалася, тому рішення ради є законним і він просить відмовити в позові.
Відповідачка позов не визнала. Вона пояснила, що спірною земельною ділянкою
користувалися її батьки до 1994р.. В 1994р. виник спір за користування земельною ділянкою і
ділянку захопив батько позивачки. З тих пір відповідачка постійно зверталася у різні інстанції
для вирішення спору. Земельну ділянку неодноразово обстежували, обміряли і ділили між
2
сторонами. Відповідачка вважає оспорювані рішення законними, тому просить відмовити в позові.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, вивчивши письмові докази та оцінюючи досліджені докази в сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Поясненнями осіб, які беруть участь у справі і стверджуються показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 , даними в довідці (а.с. 9), копії рішення (а.с. 10), встановлено, що позивачка користується земельною ділянкою площею 0.16га на уч.Країщі в с. Микуличин.
Поясненнями осіб, які беруть участь у справі і стверджуються копією рішення (а.с. 6), встановлено, що позивачці дано дозвіл виготовити технічну документацію на земельну ділянку, якою вона користується. Поясненнями представника сільської ради встановлено, що площа тієї ділянки збільшилася в зв'язку з тим, додано ділянку площею 0.02га для влаштування дороги.
Поясненнями осіб, які беруть участь у справі і стверджуються копією рішення (а.с. 7), встановлено, що відповідачці дано дозвіл виготовити проект відведення земельної ділянки площею 0.18га на уч. Країщі в с. Микуличин.
На підставі досліджених і наведених доказів суд приходить до висновку про безпідставність тверджень позивачки про те, що відповідачці дали дозвіл виготовити технічну документацію на земельну ділянку, яка належить позивачці. Суд також вважає непереконливими доводи позивачки про те, що на підставі фактичного користування ділянкою в неї виникло право на таку ділянку.
Поясненнями осіб, які беруть у справі і стверджуються оглянутим у судовому засіданні листом від 10.04.1994р № 17, копією рішення (а.с. 10), копією план-схеми (а.с. 15), протоколом (а.с. 11), заявами (а.с. 80-82), встановлено, що із-за ділянки на уч. Країщі спір існує з 1994р. і для врегулювання спору батькові позивачки було надано ділянку площею 0.16га ще в 1997р., а відповідачці для такої ж мети прийнято оспорюване рішення тільки в 2006р.
Тому суд приходить до висновку, що оспорювані рішення не порушують права та законні інтереси позивачки, тому в позові слід відмовити.
На підставі ст. ст. 12, 116, 152, 158 ЗК України та керуючись ст. ст. , 213-215 ЦПК України,
суд, -
вирішив:
в задоволенні позову відмовити.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсними п.п.13, 14 рішення Микуличинської сільської ради №39-3 від 20.07.2006 р. за безпідставністю вимог.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.