Справа № 407/3399/13-ц
2/407/1080/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі:
головуючого-судді Лобарчук О.О.
при секретарі Гончаровій А.О., Толоковій Г.Г.
адвокатів ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Антрациту цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання будинку спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати будинок, загальною площею 80,3 кв.м, житловою площею 41,7 кв.м. з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: Б-кухня, В,Д,Ж,И- сараї, Г- погріб, Е-душ, З-навіс, У-вбиральні, № 1-2 - споруди, огорожі, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, спільним майном подружжя. Визнати за ним право власності на 2/3 частини спільного будинку та за відповідачкою ОСОБА_4 визнати право власності на 1 /3 частину спільного будинку.
В обґрунтування свого позову зазначив, що з 21 листопада 1992 року він перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_4
21 листопада 2011 року Антрацитівським міськрайонним судом було винесено рішення про розірвання шлюбу між ним та відповідачкою. Від шлюбу мають повнолітню доньку- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В період шлюбу і до звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу за спільні кошти ним та відповідачкою ОСОБА_4 протягом сумісного проживання було придбано за 7500 доларів США у 2006 році на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 22 серпня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1446 приватним нотаріусом ОСОБА_6, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 80,3 кв.м, житловою площею 41,7 кв.м. з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: Б-кухня, В,Д,Ж,И- сараї, Г- погріб, Е-душ, З-навіс, У-вбиральні, № 1-2 - споруди, огорожі. Договір купівлі-продажу був оформлений на ім'я відповідачки. Кошти у розмірі 5000 доларів США були їх спільними з відповідачкою грішми, які вони спільно заробили, працюючи у Російській Федерації, а 2500 доларів США йому особисто дала мати - ОСОБА_7
В теперішній час відповідачка мешкає у спірному будинку, але чинить йому та його матері, яка набула права володіння вказаним будинком, як член його родини і яка зареєстрована у спірному будинку, перешкоди у користуванні спільним майном.
Оскільки будинок значно збільшився у вартості за рахунок вкладених коштів, а саме, в ньому зроблено ремонт, встановлено 2 металопластикових вікна, міжкімнатні двері, відремонтована вугільна піч, а всього на суму 4900 грн., він вважає, що вартість будинку становить 65900 грн. Також для придбання зазначеного будинку ним були вкладені кошти у сумі 2500 доларів США, які надала його мати ОСОБА_7, вважає, що його частка у спірному майні на цю суму є його особистою приватною власністю.
Добровільно відповідачка вирішити це питання не бажає.
Просить визнати будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, визнати будинок, загальною площею 80,3 кв.м, житловою площею 41,7 кв.м. з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: Б-кухня, В,Д,Ж,И- сараї, Г- погріб, Е-душ, З-навіс, У-вбиральні, № 1-2 - споруди, огорожі, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, спільним майном подружжя. Визнати за ним право власності на 2/3 частини спільного будинку та за відповідачкою ОСОБА_4 визнати право власності на 1 /3 частину спільного будинку. Просить стягнути з відповідачки судові витрати по сплаті судового збору у сумі 659 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, та пояснив, що під час перебування у шлюбі з відповідачкою ними було придбано житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Їх спільних грошей не вистачило, щоб сплатити повну вартість будинку, у них з відповідачкою було лише 5000 доларів США, а його мати дала йому ще 2500 доларів США .Свої позовні вимоги підтримує повністю. Вважає, що за ним повинно бути визнано право власності саме 2/3 частини будинку, скільки сума грошей разом з тими, що дала йому мати на придбання будинку у розмірі 2500 доларів США, є більшою. Мати просила, щоб цю суму він додав до суми, яку потрібно заплатити за вартість будинку. Як він знає зі слів відповідачки, будинок був придбаний за 7500 доларів США. Він не був присутній при оформленні договору купівлі-продажу будинку. Під час купівлі будинку він був у м. Москва на заробітках. Йому подзвонила мати та сказала, що не вистачає грошей для придбання будинку і вона додасть йому 2500 доларів США, він відповів, що, як тільки зможе, то віддасть матері ці гроші. Його колишня дружина всі документи оформляла без нього. Він навіть не зареєстрований у цьому будинку, а зареєстрована його мати. Договору дарування грошей у сумі 2500 доларів США вони з матір'ю не укладали. Просить стягнути також з відповідачки на його користь витрати за надання правової допомоги в сумі 2000 грн.
Представник позивача - ОСОБА_7 пояснила, що її син з відповідачкою поїхали до міста Москва, коли їх доньці було 9 років. Спочатку відповідачка там працювала, потім перестала працювати, а тільки жила. Їх донька жила з нею. Відповідачка не працювала, грошей на будинок на збирала. Потім вони вирішили придбати будинок і почали збирати гроші. У них було лише 4000 доларів США. Потім відповідачка приїхала з м. Москва. Коли вона знайшла будинок по АДРЕСА_1, сума продажу будинку була встановлена у 8000 доларів США, але у неї було лише 5000 доларів США. Тоді вона сказала, що дасть відповідачці 2500 доларів США, а за решту грошей 500 доларів США, що не вистачало до повної вартості будинку, встановленої продавцями, спробують домовитися. Господарі погодилися продати будинок за 7500 доларів США. У неї особисто були власні гроші у сумі 2500 доларів США, отримані нею за продаж будинку. Саме ці гроші вона і віддала. Коли відповідачка їхала оформлювати купівлю будинку у нотаріуса, то вона їй сказала, щоб оформлювала документи на двох з її сином. Але відповідачка сказала, що оформила право власності на будинок лише на себе. Сказала, що все одно вони вдвох з сином його будуть власниками. Згодом відповідачка знову поїхала до м. Москва. А вона приводила до ладу будинок, робила ремонт, приглядала за городом. У цьому будинку знаходяться її речі - меблі. Також вона оплатила ремонт вугільної печі. Її син був згоден на придбання цього будинку. Гроші вона передавала відповідачці, але ці гроші вона подарувала своєму синові-позивачу по справі. Власних коштів у її сина та відповідачки загалом було 5000 доларів США, а вона давала - 2500 доларів США . Вона вважає, що вимоги позивача цілком обґрунтовані і її сину - позивачу по справі повинно бути надано у власність саме 2/3 частини будинку. Просить задовольнити вимоги позивача повністю. Додатково зазначила, що у нотаріуса при оформленні договору-купівлі - продажу будинку вона не була присутня, але знає, що будинок продавався за долари. Яким чином гроші передавалися продавцям вона не бачила. Цей же будинок, який придбали її син та відповідачка, раніше належав їй і вона його продала за декілька років до цього за 2500 доларів США.
Представник позивача - ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання правової допомоги та представництва у суді від 19.07.2013 року(а.с.37,38), підтримав позовні вимоги позивача та просить їх задовольнити повністю.
Відповідачка ОСОБА_4 позовні вимоги спочатку не визнавала повністю. Потім позовні вимоги визнала частково. Пояснила суду, що мати позивача проживала у будинку по АДРЕСА_1, а вони мешкали у будинку бабусі та дідуся позивача за адресою: АДРЕСА_2. Коли ОСОБА_7 не змогла доглядати та утримувати будинок, вона не подарувала його їм, а продала і також переїхала жити до них. Згодом вона поїхала до міста Москва, а ОСОБА_7 продовжувала жити по АДРЕСА_2. У м. Москві вона працювала, не працювала тільки останні 2 роки, оскільки їй так сказав позивач. Потім, коли вони приїхали до м. Антрациту, ОСОБА_7 сказала, щоб вони з чоловіком шукали собі житло, а у цьому будинку буде мешкати вона. Вона ж і показала оголошення про продаж її колишнього будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Вона поспілкувалася з господарями, які сказали, що будинок продають за 7000 доларів з меблями, холодильником, килимами. Потім господарі підняли вартість будинку до 7500 доларів США. Всі їх з чоловіком гроші зберігалися у ОСОБА_7, оскільки вони пересалили їх їй, висилали гроші у російських рублях. Договір купівлі - продажу будинку оформили на її ім'я тому, що тільки вона була присутня під час його укладання у нотаріуса. Свою згоду на придбання будинку їй давав і позивач. Що стосується ремонту будинку, то ніякі ремонтні роботи ОСОБА_7 в ньому не проводилися, вікна вона не вставляла. Позивач навіть не казав, щоб право власності на будинок оформили на нього. Позивач ще тоді казав, що будинок буде належати їй особисто. Його частка у праві власності на житло є у будинку, який розташований по АДРЕСА_2. Серед грошей, якими вона розраховувалася за будинок, були російські рублі, долари США та гривні. Визнала позовні вимоги в частині визнання житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, спільним майном подружжя. В іншій частині просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Представник відповідача - ОСОБА_2, який діє на підставі договору про надання правової допомоги та представництва у суді від 24.07.2013 року(а.с.39,40), підтримав доводи відповідачки та просить відмовити в задоволенні позовних вимог щодо визнання за позивачем ОСОБА_3 права власності на 2/3 частини спірного будинку, та визнання за відповідачкою права власності на 1/3 частину спірного будинку.
Суд, заслухав позивача, його представників, відповідачку, її представника, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідив письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 21 листопада 1992 року, який було розірвано згідно рішення Антрацитівського міськрайонного суду від 21 листопада 2011 року.(а.с.15)
Під час перебування у зареєстрованому шлюбі згідно копії договору купівлі-продажу від 02 серпня 2006 року, відповідачкою ОСОБА_4 було придбано житловий будинок загальною площею 80,3 кв.м, житловою площею 41,7 кв.м. з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: Б-кухня, В,Д,Ж,И- сараї, Г- погріб, Е-душ, З-навіс, У-вбиральні, № 1-2 - споруди, огорожі, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-12).
Відповідно до п. 7 цього Договору, відповідачка ОСОБА_4 повідомила, що перебуває у зареєстрованому шлюбі і діє за згодою свого чоловіка.(а.с.11).
Також з п.3 вказаного договору вбачається, що будинок придбаний за 38500 грн.
Факт того, що зазначений будинок є спільною сумісною власністю подружжя, не заперечувався відповідачкою ОСОБА_4 та її представником .
Суд задовольняє вимогу позивача про визнання житлового будинку загальною площею 80,3 кв.м, житловою площею 41,7 кв.м. з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: Б-кухня, В,Д,Ж,И- сараї, Г- погріб, Е-душ, З-навіс, У-вбиральні, № 1-2 - споруди, огорожі, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, спільним майном подружжя з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, тощо) самостійного заробітку.
Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК) , відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України придбане майно є спільним майном подружжя, і частка кожного з подружжя в спільному майні становить 1/2 частину, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності.
Щодо вимог позивача про визнання за ним права власності на 2/3 частини спірного будинку, а за відповідачкою права власності на 1/3 частину цього будинку відповідно, мотивуючи ці вимоги тим, що при купівлі вказаного будинку його матір'ю- ОСОБА_7 було особисто йому подаровано грошові кошти в сумі 2500 доларів США, то в цій частині суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, оскільки будь- яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вказаний будинок було придбано за особисті грошові кошти ОСОБА_3, суду не надано.
Судом не приймаються пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в підтвердження доводів позивача, оскільки їх пояснення не відповідають встановленим обставинам справи і факти по справі їм відомі зі слів сторін.
Суд, також вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати в сумі 329 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору та 1000 грн. в рахунок відшкодування витрат за надання правової допомоги.
Рішення у повному обсязі складено 05 грудня 2013 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60,69,70,71 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10,60, 212-215 ЦПК України ,суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання будинку спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.
Визнати житловий будинок загальною площею 80,3 кв.м, житловою площею 41,7 кв.м з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: Б-кухня, В,Д,Ж,И- сараї, Г- погріб, Е-душ, З-навіс, У-вбиральні, № 1-2 - споруди, огорожі, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, спільним майном подружжя.
Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку за кожним на житловий будинок загальною площею 80,3 кв.м, житловою площею 41,7 кв.м з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: Б-кухня, В,Д,Ж,И- сараї, Г- погріб, Е-душ, З-навіс, У-вбиральні, № 1-2 - споруди, огорожі, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 329 (триста двадцять дев'ять) грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору, 1000 (одну тисячу) грн. в рахунок відшкодування витрат за надання правової допомоги.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачi апеляцiйной скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду О. О. Лобарчук