№2-а/259/121/2013
№ 259/2707/13-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.11.2013р. м.Донецьк
Куйбишевський районний суд м.Донецька у складі: головуючого - судді Якубенка О.Б., при секретарі Заікіній-Манолі О.Г., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Донецької міської ради, ОСОБА_4, Управління Держземагенства у м.Донецьку Донецької області, третя особа - П'ята Донецька державна нотаріальна контора, про визнання недійсним розпорядження,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання недійсним розпорядження виконавчого комітету Донецької міської ради №375р від 28.02.1996р. в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0906га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на таке. Постановою Куйбишевського районного суду м.Донецька від 26.04.2011р. визнано недійним державний акт, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №6-786 від 09.04.1996р., на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,0906га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_5; визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27.04.1999р. №1909 АВА 358026, яке видане П'ятою Донецькою державною нотаріальної контрою ОСОБА_4, в частині спадкового майна - земельної ділянки площею 0,0906га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсним державний акт, зареєстрований в книзі записів актів на право приватної власності на землю №6-1266 від 10.06.1999р., на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0906га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_4 Таким чином судовими рішеннями були визнані недійсними усі правові наслідки, які потягли за собою спірне розпорядження виконкому Донецької міської ради від 28.02.1996р. №375р. 17 червня 2011 року між нею та ОСОБА_8 був укладений договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9, згідно якого останній подарував їй незакінчений будівництвом житловий будинок А-3 готовністю 92% з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0, 0906га. Таким чином, вона є власником вказаного житлового будинку. Рішенням Куйбишевського районного суду м.Донецька від 13.04.2010р. було визнано частково недійсним - в частині покупця договір купівлі - продажу житлового будинку, посвідчений 5 грудня 1995 року державним нотаріусом П'ятої донецької державної нотаріальної контори, та визнано ОСОБА_8 покупцем житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Однак в 1996р. ОСОБА_5, поки домоволодіння було оформлено на його ім'я, приватизував земельну ділянку, на якій воно було розташовано. На момент прийняття вказаного розпорядження та видачі державного акту на право власності на землю на вказані правовідносини розповсюджувалися положення Земельного кодексу 1991р., який діяв до 01.01.2002р. Вказане розпорядження має бути визнано недійсним, оскільки ця земельна ділянка передана у власність ОСОБА_5 саме на підставі вищенаведеного договору-купівлі-продажу, який був визнано частково недійсним - в частині покупця.
В судовому засіданні представник позивача підтримала свої позовні вимоги та дала пояснення, аналогічні викладеним у позові обставинам.
Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково - в частині 1/2 земельної ділянки, мотивуючи це тим, що земельна ділянка є спільною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_4 та після розділу майна у кожного виникло право на 1/2 частину земельної ділянки.
Представники відповідачів: виконавчого комітету Донецької міської ради та Управління Держземагенства у м.Донецьку Донецької області у судове засідання не з'явилися, надали на ім'я суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю.
Представник третьої особи - П'ятої донецької державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність.
Суд, дослідивши докази в їхній сукупності, вважає позов таким, що підлягаю задоволенню, за таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу, посвідченого 5 грудня 1995 року П'ятою донецькою державною нотаріальною конторою (зареєстровано в реєстрі за №1-6030), ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 продали, а ОСОБА_5 купив житловий будинок з житловою прибудовою та надвірними спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1.
Розпорядженням виконкому Донецької міської ради №375р від 28.02.1996р. ОСОБА_5 було відведено у приватну власність земельну ділянку площею 906кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходилась у його користуванні, для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. 09.04.1996р. на підставі вказаного розпорядження ОСОБА_5 видано державний акт на право приватної власності на землю, у відповідності до якого йому передається у приватну власність земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, площею 0,0906 за вказаною адресою. Даний акт зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності за номером 6-786.
Рішенням Куйбишевського районного суду м.Донецька від 13 квітня 2010 року визнано частково недійсним вищевказаний договір купівлі - продажу від 05.12.1995р. в частині покупця та визнано ОСОБА_8 покупцем житлового будинку з житловою прибудовою та надвірними прибудовами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 28.04.1999р. П'ятою донецькою державною нотаріальною конторою, яке зареєстровано в реєстрі за №1-907, у відповідності до якого спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1р., яке складається з :незакінченого будівництвом житлового будинку готовністю 91,8%, побудованого замість знесеного будинку з надвірними будівлями А-1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_4; визнано недійсним та скасовано рішення виконкому Куйбишевської районної в м.Донецьку ради №126/13 від 13.042005р. про затвердження акту прийому до експлуатації житлового будинку літ.А-3 по АДРЕСА_1, у відповідності до якого затверджено акт технічної комісії від 13 квітня 2005 року про прийняття закінчених будівництвом об'єктів індивідуальної забудови до експлуатації житлового будинку літ.А-3 по АДРЕСА_1 житловою площею 163,4 кв.м, загальною площею 667,2 кв.м.; визнано недійсним свідоцтво про право власності нерухомого майна, видане 29 квітня 2005 року управління комунального господарства Донецької міської ради на ім'я ОСОБА_4 на житловий будинок літ.А-3, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 667,2 кв.м., житловою площею 163,4кв.м. з надвірними побудовами; визнано за ОСОБА_8 право власності на недобудований житловий будинок літ.А-3 готовністю 92% з підвалом А, надвірними забудовами та спорудами: сараю літ.В., сараю - гаражу літ.Г, навісом літ.Д, убиральнею літ.Е., навісом літ.З, огородженням №1-4, замощенням 1 ступеню готовність 100%, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Куйбишевського районного суду м.Донецька від 26.04.2011р. визнано недійним державний акт, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №6-786 від 09.04.1996р., на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0906га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_5; визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27.04.1999р. №1909 АВА 358026, видане П'ятою донецькою державною нотаріальної контрою ОСОБА_4 в частині спадкового майна - земельної ділянки площею 0,0906га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсним державний акт, зареєстрований в книзі записів актів на право приватної власності на землю №6-1266 від 10.06.1999р. на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0906га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_4
Відповідно до договору дарування від 17.06.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі за №3615), ОСОБА_8 подарував ОСОБА_3 незакінчений будівництвом житловий будинок літ.А-3 готовністю 92% з надвірними побудовами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці загальною площею 0,0906га.
На момент прийняття розпорядження, що оспорюється, розповсюджувались положення Земельного кодексу України 1991р., який діяв до 01.01.2002р.
Відповідно до ст.6 Земельного кодексу України 1991р. громадяни України мали право на отримання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, у відповідності до п.1 Перехідних положень діє на вказані правовідносини Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року, який набрав чинності 1 січня 2002 року. У відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян, юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватись в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва у межах норм, визначених цим кодексом.
Оскільки земельна ділянка виділялась ОСОБА_5 для обслуговування житлового будинку та його господарських споруд за вищевказаною адресою, яке належало йому на підставі договору купівлі - продажу, а вказаний договір визнано рішенням суду недійсним в частині покупця, то з моменту укладання вказаної угоди вона є недійсною, а тому необхідно визнати недійсним і розпорядження виконкому Донецької міської ради №375р, оскільки вказана земельна ділянка передана ОСОБА_5 у власність на підставі вказаного договору купівлі - продажу.
У відповідності до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду , встановленого КАСУ. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки з адміністративним позовом спочатку звернувся ОСОБА_8 (27.05.2010р.), у нього таке право виникло після постановлення Куйбишевським районним судом м.Донецька 13 квітня 2010 року рішення, яке набуло законної чинності 19 вересня 2010 року, а вже потім суд замінив первинного позивача у справі належним позивачем - ОСОБА_3
На підставі ст.ст.12,40,118, 120, 121, 152 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст.11, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_3 до виконавчого комітету Донецької міської ради, ОСОБА_4, Управління Держземагенства у м.Донецьку Донецької області, третя особа - П'ята Донецька державна нотаріальна контора, про визнання недійсним розпорядження задовольнити.
Визнати недійсним розпорядження виконавчого комітету Донецької міської ради №375р від 28.02.1996р. в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0906га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Куйбишевський районний суд м. Донецька на протязі десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів, постанова суду набуває чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: