Справа № 22-2446-2006                                    Головуючий у 1 інстанції - Петрова О.Ф.

Категорія - 12                                                                               Доповідач - Бубличенко В.П.

УХВАЛА Іменем України

28 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді     -   Бубличенко В.П.

суддів                         -   Голованя A.M.

Сукач Т.О.

при секретарі            -   Куцокінь-Тимошенко О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 червня 2006 року і

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2000 року ОСОБА_1 пред"явила позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними, визнання права власності на квартиру та витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилалась на те, що 29 липня 1998 року взяла в борг у ОСОБА_4 2500 доларів США строком на один рік. Як гарантію повернення боргу на пропозицію ОСОБА_4 вона (позивачка) видала довіреність на відчуження належної їй квартири АДРЕСА_1. Крім того, вона написала розписку про те, що отримала за квартиру гроші.

11 січня 1999 року вона сплатила ОСОБА_4 борг, але незважаючи на це 12 лютого 1999 року квартира за договором купівлі-продажу була переоформлена ОСОБА_5, на ім"я якого видана довіреність, на ОСОБА_2, а 19 травня 1999 року ОСОБА_2 продала спірну квартиру ОСОБА_3.

У позові ОСОБА_1 посилалась також на те, що у незаконному володінні відповідачок опинилось належне їй майно, яке знаходилося в квартирі, на загальну суму 13990 грн.

В листопаді 2000 року ОСОБА_1 доповнила свій позов вимогою про визнання недійсною довіреність від 29 липня 1998 року на розпорядження квартирою, яку вона видала ОСОБА_5.

У додатковому позові, поданому у квітні 2002 року, позивачка просила вселити її у спірну квартиру.

В листопаді 2001 року ОСОБА_2 пред"явила позов до ОСОБА_1, в якому просила визнати дійсними укладені нею договори купівлі-продажу.

У червні 1999 року ОСОБА_3 пред"явила позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спірною квартирою, а в січні 2003 року - до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу спірної квартири, укладеного 19 травня 1999 року і зареєстрованого універсальною товарною біржею „Ален".

Усі зазначені вимоги були об"єднані судом в одне провадження. Протокольною ухвалою від 1 листопада 2000 року суд виділив у окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 про витребування майна, а ухвалою від 27 червня 2006 року закрив провадження у справі в частині вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням в зв"язку з відмовою позивачки ОСОБА_3 від позову в цій частині і прийняття відмови судом.

Справа в судах розглядалася неодноразово. Рішенням суду від 27 червня 2006 року позови ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволені. Суд визнав дійсними договори купівлі-продажу спірної квартири, укладені між сторонами 12 лютого і 19 травня 1999 року, та зареєстровані відповідно Олександрійською філією Придніпровської товарної біржі і універсальною товарною біржею „Ален", в також визнав право власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 Позовні вимоги ОСОБА_1 суд залишив без задоволення.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування зазначеного рішення з ухваленням нового, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Як на підставу скасування рішення позивачка посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_6, яка представляє інтереси позивачки ОСОБА_1 і підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, перевіривши обгрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню.

Обставини справи судом встановлені правильно, наданим сторонами доказам суд дав належну оцінку і ухвалив рішення, яке відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Судом, зокрема, встановлено, що на підставі довіреності, виданої позивачкою ОСОБА_1 29 липня 1998 року ОСОБА_5 на розпорядження квартирою (а.с.38), ОСОБА_5 продав спірну квартиру ОСОБА_2 Цей договір зареєстрований Олександрійською філією Придніпровської товарної біржі 12 лютого 1999 року (а.с. 14).

Написана ОСОБА_1 29 липня 1998 року розписка підтверджує, що гроші за спірну квартиру позивачка отримала від ОСОБА_5 повністю (а.с.324).

Частиною 2 ст.47 ЦК УРСР 1963 року, якою обгрунтовано керувався суд при вирішенні спору, передбачено, що якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 отримала гроші за спірну квартиру і видала ОСОБА_5 довіреність на її відчуження, а також ухилялась від посвідчення договору в нотаріальній конторі, тому у суду були підстави для визнання угоди купівлі-продажу квартири, оформленої на товарній біржі, дійсною. Аналогічні обставини мали місце і при продажу цієї ж квартири ОСОБА_3

Правильність висновків суду не спростовуються доводами апеляційної скарги. Зокрема, не грунтуються на доказах та законі вимоги ОСОБА_1 про недійсність довіреності, яку вона видала ОСОБА_5 Та обставина, що довіреність не виконана на спеціальному бланку, сама по собі не є підставою для визнання її недійсною.

Доводи позивачки про те, що довіреність була видана не з метою продажу квартири, а у забезпечення договору позики, не підтверджуються жодними доказами, крім її пояснень. До того ж позивачка не надала суду достовірних доказів укладення та виконання нею договору позики.

Посилання в апеляційній скарзі як на порушення закону на ту обставину,  що ОСОБА_2 перебуває у шлюбі, а тому не   мала  права   розпоряджатися спірною квартирою без згоди чоловіка, не можна вважати обґрунтованим, оскільки це не порушує права ОСОБА_1

Визнавши дійсними договори купівлі продажу спірної квартири, укладені між ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_1, та ОСОБА_2, а також між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд мав підстави залишити позовні вимоги ОСОБА_1 без задоволення.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 312-315 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з 28 листопада 2006 року.