Справа № 1715/8007/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2013 року м.Рівне
Рівненський міський суд у складі :
головуючого - судді Кучиної Н.Г.
при секретарю Цимбалюк А.І.
з участю представника позивача Станкевича В.О.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариство комерційний банк "ПриватБанк"( далі - ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3,треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави, -
В СТ А Н О В И В:
Представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3,треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави.
В обґрунтування позову посилається на те, що 29.07.2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №08/07/402МК, про надання кредиту у розмірі 55000 (п'ятдесят п'ять тисяч) дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 20.08.2010 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір застави між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_5 29.08.2007 року. Згідно з договором застави ОСОБА_5 надав в заставу автомобіль DAF, модель; СF340, тип ТЗ; сідловий тягач, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер; НОМЕР_1, що належав на праві власності ОСОБА_5
В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, ОСОБА_4 зобов'язання за кредитним договором не виконує, крім того, ОСОБА_5 предмет застави в заклад банку не передав, а в порушенні договірних зобов'язань, а саме ст.. 17.7 договору застави, ч.2 ст. 586 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про заставу», без згоди банку, в 2011р. реалізував заставний автомобіль відповідачу ОСОБА_3
Вказав, що позичальник належним чином не виконує умови кредитної угоди, у зв»язку з чим станом на 05 березня 2012 року утворилась заборгованість в сумі 107367, 11 доларів США та без згоди ПАТ КБ « Приватбанк» продав заставний автомобіль, а тому просив витребувати у ОСОБА_3 заставний транспортний засіб та у рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль DAF, модель; СF340, тип ТЗ; сідловин тягач, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер; НОМЕР_1.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив суд витребувати у ОСОБА_3 та передати на зберігання ПАТ КБ «ПриватБанк » предмет застави - автомобіль DAF, модель; СF340, тип ТЗ; сідловий тягач, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер; НОМЕР_1, що належав на праві власності ОСОБА_5 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) - автомобіль DAF, модель; СF340, тип ТЗ; сідловий тягач, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер; НОМЕР_1, що належав на праві власності ОСОБА_5.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 08/07/402МК від 29.08.2007 року в сумі 107367.11 (Долар США), що за курсом 7.98 відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/95 від 12 березня 2012 року складає 856789.50 гривень звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAF, модель; СF340, тип ТЗ; сідловий тягач, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер; НОМЕР_1, що належав на праві власності ОСОБА_5, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк», з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, рахує позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення, подав до суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких вказує, що позивач неправомірно вимагає звернення стягнення на вказаний автомобіль, не оспорюючи договір, на підставі якого ОСОБА_3 набуто право власності на вказане рухоме майно, виходячи з викладеного, просить в задоволенні позову відмовити.
Крім того, посилаючись на вимоги ст.ст. 330, 334, 388 ЦК України вважає, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем даного майна за договором. Крім того, з позивачем останній не укладав жодних договорів застави, тому вважає, що звернення стягнення на належний йому автомобіль є неможливим. Вважає, що позивач скористався своїм правом на відшкодування збитків завданих відчуженням майна, оскільки звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, який заочним рішенням від 05 липня 2012 року, у справі № 0417/2-2264/2012 за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ПАТ «Акцент Банк», третя особа: ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави, позовні вимоги задоволив частково. Вищезазначеним рішенням, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором та в рахунок погашення заборгованості звернено стягнення на предмет застави. В частині звернення стягнення на предмет застави автомобіль DAF, модель; СF340, тип ТЗ; сідловий тягач, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер; НОМЕР_2, який зареєстрований за ОСОБА_3 позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки договори купівлі-продажу вказаного майна не оспорювалися і є чинними, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є добросовісними набувачами та дані обставини не підлягають доказуванню по даній справі, оскільки спір між тими ж сторонами вже вирішений. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судові засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про що свідчать наявні в справі судові повідомлення, причину неявки, суду не повідомили.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Судом встановлено, що 29.07.2007 р., між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №08/07/402МК, про надання кредиту у розмірі 55000 (п'ятдесят п'ять тисяч) дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 20.08.2010 року.( а.с. 12-15)
Станом на 05.03.2012 року загальна заборгованість ОСОБА_4 перед банком становить 107367,11 дол. США.( а.с. 7-10)
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір застави між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_5 29.08.2007 року. Згідно з договором застави ОСОБА_5 надав в заставу автомобіль DAF, модель; СF340, тип ТЗ; сідловин тягач, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер; НОМЕР_1, що належав йому на праві власності
Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця. ( а.с.17-19)
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Договором застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем \ позичальником зобов»язань за кредитним договором або за договором застави, Заставодавець зобов»язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.
Позивач свої зобов'язання за кредитною угодою виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_4 кредит в розмірі 55000 (п'ятдесят п'ять тисяч) дол. США, останній свої зобов'язання не виконав,крім того, ОСОБА_5 свої зобов'язання, відповідно до договору застави укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_5 29.08.2007 року належним чином не виконав та предмет застави в заклад позивачу не передав, а в порушенні договірних зобов'язань, а саме ст. 17.7 договору застави, ч.2 ст. 586 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про заставу», без згоди банку, в 2011р. реалізував заставний автомобіль відповідачу ОСОБА_3
Однак, як випливає із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, доданого до справи (а.с.22-25), автомобіль марки DAF, модель; СF340, тип ТЗ; сідловий тягач, № кузова/шасі: НОМЕР_3, зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна із забороною відчуження об'єкта обтяження, на підставі договору застави автотранспорту, б/н від 29.08.2007, Приватбанк, - 19.12.2011 за реєстраційним № 34294782.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. Така дія ПАТ КБ «Приватбанк» згідно з витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, доданими до справи була здійснена позивачем 04.09.2007 року за №5595043.
Згідно з ст.19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення.
Статтею 20 вищевказаного Закону передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
З дослідженого договору застави від 29.08.2007р. п.15.8.1 вбачається, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання строків виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, що заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська встановлено що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем майна, а відтак в силу ч.3 ст. 61 ЦПК України дані обставини не підлягають доведенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній , господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
З оглянутого в судовому засіданні супровідного листа та рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.07.2012 року ( на яке посилається представник відповідача) вбачається, що вказане рішення не набрало законної сили ( а.с. 97-101)
Відтак, такі доводи представника відповідача суперечать встановленим в судовому засіданні обставинам.
Крім того, суд приймає до уваги і те, що Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2013 року встановлено, що заявлений ПАТ КБ « ПриватБанк» у квітні 2012 року позов до ОСОБА_3 містить як інший предмет позову так і іншу суму заборгованості за кредитним договором ніж позов, який розглядався Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська.
З поданих представником відповідача доказів встановлено, що 11 лютого 2011 року ОСОБА_3, придбав у ОСОБА_9 сідловий тягач DAF, модель; СF340, № кузова/шасі: НОМЕР_3, об'єм двигуна: НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1 (новий державний номер НОМЕР_2), що підтверджується довідкою-рахунком КІМ-299048 відділення реєстраційно-екзаменаційної/ роботи (ВРЕР) ДАІ в м. Рівне, а ОСОБА_9 в свою чергу придбав цей сідловий тягач у ОСОБА_5 за біржовим договором купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний №108202/20-03 та УДАІ УМВС України в Рівненській області зареєструвало право власності 11.02.2011 року за ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_2 та випискою з пошуку інформаційної системи ДАІ від 28.12.2011 року.
Згідно зі ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов»язання, забезпеченою заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави.
З матеріалів справи безспірно вбачається, що ПАТ КБ « ПриватБанк» згоду на реалізацію предмету а ні ОСОБА_5, а ні ОСОБА_9 не надавав і такі дані в матеріалах справи відсутні.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст.388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.
З матеріалів справи вбачається, що обтяження зареєстровано у визначеному законом порядку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 34294782 від 19.12.2011 року , запис № 2 щодо обтяження спірного предмета застави ( а.с. 21-25)
За таких обставин, твердження представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем, а договір купівлі - продажу заставленого майна не скасовано, суд вважає не є підставою для відмови позивачу у позові, оскільки сам по собі факт реалізації предмета застави, у тому числі і на підставі договору купівлі - продажу транспортного засобу, не припиняє зобов»язання боржника перед кредитором. Відповідно до ст.. 9 ЗУ « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника ( покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження.
Таким чином, у кредитора ПАТ КБ « ПриватБанк» є право звернення на предмет застави.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЗУ « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов»язання боржника, визнання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов»язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ « ПриватБанк» 03 лютого 2012 року зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави ( а.с.21)
Відтак, вимоги позивача про передачу ПАТ КБ « Приватбанк» предмету застави є доведеними та ґрунтуються на вимогах закону.
При вирішення позову про звернення стягнення на предмет застави, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосування однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмету застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем.
Згідно з п.22 договору застави автотранспорту від 29 серпня 2007 р., укладеного між позивачем та ОСОБА_5 передбачено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з додержанням встановленого чинним законодавством порядку будь- яким із способів: через прилюдні торги, в тому числі з правом укладання застоводержателем договору купівлі- продажу предмету застави від імені заставодавця, через аукціон, через комісійні магазини, біржу, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі- продажу предмету застави від імені заставодавця, іншим незабороненим чинним законодавством способом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ « Приватбанк» підлягають до задоволення частково, а саме шляхом продажу через прилюдні торги, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі- продажу предмету застави від імені заставодавця, через аукціон, через комісійні магазини, через біржу, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі- продажу предмету застави від імені заставодавця, іншим незабороненим чинним законодавством способом, оскільки надання банку права продажу предмету застави із застосуванням процедури продажу, а саме з правом укладання договору купівлі- продажу будь яким способом з іншою будь якою особою покупцем та наданням банку всіх повноважень продавця ( як просить позивач ) є фактично видачею доручення банку від імені позичальника на реалізацію майна, що не входить до повноважень суду.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою ним при пред'явленні позову 3219,00 гривень судового збору та 107,30 гривень судового збору.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 589 ЦК України, ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 9, 10, 24-26, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 10, 57, 60, 88, 213, 294 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов публічного акціонерного товариство комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3,третя особа без самостійних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави задоволити частково.
Витребувати у ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1) та передати на зберігання ПУБЛІЧНОМ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ14360570): предмет застави - автомобіль DAF, модель; СF340, тип ТЗ; сідловий тягач, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер; НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) - автомобіль DAF, модель; СF340, тип ТЗ; сідловий тягач, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер; НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 08/07/402МК від 29.08.2007 року в сумі 107367.11 (Долар США), що за курсом 7.98 відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/95 від 12 березня 2012 року складає 856789.50 грн. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAF, модель; СF340, тип ТЗ; сідловий тягач, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер; НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 шляхом продажу через прилюдні торги, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі- продажу предмету застави від імені заставодавця, через аукціон, через комісійні магазини, через біржу, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі- продажу предмету застави від імені заставодавця, іншим незабороненим чинним законодавством способом.
Стягнути з ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ14360570) судові витрати по справі в розмірі 3219,00 гривень судового збору та 107,30 гривень судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина