ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                  

19.06.06                                                                                           Справа  № 7/146-2006

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                        Бобеляк О.М.,

                                                   Орищин Г.В.

при секретарі   Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) –не з’явився

від позивача  – не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області від 16.05.2006 року вих.№11894/9/10

на постанову господарського суду Закарпатської області від 04.05.2006 року, суддя С.Швед

у справі №7/146-2006,

за позовом Ужгородського професійного машинобудівного ліцею, м.Ужгород

до відповідача  Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області, м.Ужгород

про визнання недійсними (скасування) податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Ужгороді від 18.02.2006 року №0001931540/0/556/15-0/02543779/4431, №000194540/0/557/15-0/02543779/4432

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.

Постановою  господарського суду Закарпатської області від 04.05.2006 року по справі №7/146-2006 задоволено позов частково - податкове повідомлення-рішення від 18.02.2006 року №0001931540/0/556/15-0/02543779/4431 про застосування штрафних санкцій на суму 1005,86 грн. –скасовано у частині суми 185,90 грн., в іншій частині застосованих штрафних санкцій на суму 819,96 грн. зазначене вище рішення залишено в силі, а у позові відмовлено. Податкове повідомлення-рішення від 18.02.2006 року №000194540/0/557/15-0/02543779/4432 про застосування штрафних санкцій на суму 21,73 грн. –скасовано повністю.

При ухваленні постанови господарський суд Закарпатської області виходив з наступного:

Судом першої інстанції відзначено, що висновок органу державної податкової служби про порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань базується на тому, що платник податків, самостійно визначивши належні до сплати суми податкового платежу за визначені в розрахунках до акту перевірки податкові періоди, сплатив їх із затримкою.

Проте, суд першої інстанції зазначає, що вирішення спірної ситуації щодо правомірності нарахування штрафних санкцій визначених оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м.Ужгороді від 18.02.2006 року №0001931540/0/556/15-0/02543779/4431, №000194540/0/557/15-0/02543779/4432 повинно здійснюватись наступним чином:

Узгоджені суми податкових  зобов'язань, зазначені у додатку №1 до акту перевірки (а.с.25) та позиціях 9-11 додатку №2 сплачені платником податків без порушення граничних строків, передбачених п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону №2181-ІІІ. Так, сума податкового зобов'язання у розмірі 108,65 грн.{додаток №1), зазначена у розрахунку №62607 (а.с.14), сплачена 17.10.2003р. (платіжне доручення від 17.10.2003р. №514, а.с. 15); сума податкового зобов'язання у розмірі 98,72 грн., зазначена у розрахунку №23333 (а.с.10), сплачена 20.05.2003р. {платіжне доручення від 20.05.2003р. №203, а.с.11); сума податкового зобов'язання у розмірі 70,99 грн., зазначена у розрахунку №44071 (а.с. 12), сплачена 20.07.2003р.(платіжне доручення від 20.07.2003р. №334, а.с. 13).

Отже, суд першої інстанції робить висновок про те, що застосування штрафних санкцій по цих позиціях на загальну суму 106,59 грн. безпідставне і без достатніх підстав.

Застосування податковим органом штрафних санкцій у сумі 101,04 грн. (позиції 1-4 додатку №2 до акту перевірки, а.с.26) здійснено за сплином строку давності (1095 днів), передбаченого п.п. 15.1.1. п.15.1. ст. 15 Закону №2181-ІІІ.

Визначення позивачу до сплати суми штрафних санкцій у розмірі 819,96 грн. (позиції 5-8 додатку №2 до акту перевірки, а.с. 26) проведено у межах строку давності {п.п. 15.1.1. п. 15.1. ст.15 Закону №2181-ІІІ та за наявності доказів фактичної затримки сплати узгоджених сум податкових зобов'язань (а.с. 19- 22).

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у м.Ужгороді Закарпатської  області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Закарпатської області від 04.05.2006 року по справі №7/146-2006 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову Ужгородського професійного машинобудівного ліцею відмовити повністю. Зокрема апелянт вказує на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: пп. 15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ.

Диспозиція правової норми пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ, передбачає 2 елементи для застосування передбаченої цієї нормою санкції: порушення встановленого граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання; факт погашення (сплати) суми податкового зобов’язання, від якої розраховується розмір штрафних санкцій.

Таким чином, скаржник вказує на те, що моментом скоєння правопорушення за цією нормою Закону є день сплати простроченої суми податковою зобов'язання, від якого і повинен визначатись перебіг строку давності для застосування відповідних санкцій за скоєне платником податків правопорушення

Крім того, відповідно до п.7.7 ст.7 Закону України №2181-ІІІ, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно встановлено своєчасну сплату збору за спеціальне використання водних ресурсів на підставі платіжних доручень від 17.10.2003 р. №514 на суму - 108,65 грн., від 20.05.2003 р. №203 на суму - 98,72 грн., від 20.07.2003 р. №334 на суму – 70,99 грн., оскільки, сплата збору за спеціальне використання водних ресурсів здійснювалась позивачем платіжними дорученнями, але без зазначення призначення платежу. Тому, вказані суми автоматично були зараховані в рахунок погашення податкового боргу по збору за спеціальне використання водних ресурсів. Внаслідок такого зарахування, підтверджується порушення термінів сплати податковою зобов'язання по комунальному податку за попередні періоди, що є підставою для правомірного нарахування штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ.

Представник скаржника (відповідача) в судове засідання не з’явився, проте до суду 19.06.2006 року надійшла заява, в якій відповідач не заперечує проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте до суду 13.06.2006 року надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Поряд з цим, позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ДПІ у м.Ужгороді, постанову господарського суду Закарпатської області від 04.05.2006 року по справі №7/146-2006 залишити без змін, вказуючи на те, що рішення господарського суду Закарпатської області відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними в справі доказами.

Суд, дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

ДПІ у м.Ужгороді проведено перевірку позивача щодо дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати податків, зборів та інших платежів, про що 10.02.2005р. складено акт №196/150 про результати проведення перевірки дотримання податкового законодавства.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1.2 ст.1 та п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме порушено граничні строки сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по збору за спеціальне використання водних ресурсів за період 2002 - 2003р.р.

18.02.2006 року ДПІ у м.Ужгород прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001931540/0/556/15-0/02543779/4431, яким позивача за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання із збору за спеціальне використання водних ресурсів, передбаченого п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 302 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 2011,72 грн. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 50% що становить 1005, 86 грн.;

- №000194540/0/557/15-0/02543779/4432, яким позивача за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання із збору за спеціальне використання водних ресурсів, передбаченого п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 40 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 108,65 грн. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% що становить 21,73 грн.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п.1.2) ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

Згідно п.1.3) ст.1 Закону України №2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

Відповідно до п.п.4.1.1. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно із п.п.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.4.1. п.5.4 ст.5 Закону України №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 17.1.7. п.17.1 ст.7 Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи положення ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме п.15.1.1 п.15.1 податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Проте штрафна санкція визначена відповідно до вимог Закону України №2181-ІІІ не є податковим зобов’язанням і тому суд першої інстанції безпідставно посилається на ст.15 Закону, яка як зазначено вище стосується лише податкового зобов’язання.

Таким чином, відповідачем не порушено вимоги ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Поряд з цим, відповідно до п.п.7.7 ст.7 Закону України №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Крім того, Комітет Верховної ради України з питань фінансів і банківської діяльності у листі від 11.09.2002 р. N06-10 385 зазначає, що надходження сум на сплату податків, зборів (обов'язкових платежів) мають спрямовуватись на погашення податкових зобов'язань (податкового боргу) платника податків у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Одночасно, податковим роз'ясненням щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 13 листопада 2002 р. N540 передбачено, якщо платник податків має податковий борг перед різними бюджетами або державними цільовими фондами, погашення такого боргу відбувається у порядку черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення -у рівній пропорції.

Таким чином, перевіркою проведеною відповідачем правомірно встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та відповідно зобов’язано сплатити позивача штраф за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанову господарського суду Закарпатської області від 04.05.2006 року по справі №7/146-2006 слід скасувати, а в позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,

                                                          постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області задоволити.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 04.05.2006 року по справі №7/146-2006 - скасувати, прийняти нову, якою в позові Ужгородського професійного машинобудівного ліцею про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Ужгороді від 18.02.2006 року №0001931540/0/556/15-0/02543779/4431, №000194540/0/557/15-0/02543779/4432 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                              Якімець Г.Г.

Судді:                                                                      Бобеляк О.М.

       

                                                                                 Орищин Г.В.