___________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ_____________
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006р. місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Шевчук Л.Я.
суддів Осіпука В.В., Подолюка В.А.
при секретарі Антонюк О.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Вдовіциної В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Волинського управління закритого акціонерного товариства «Електро» про стягнення витрат, понесених на добудову квартири та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1та відповідача Волинського управління закритого акціонерного товариства «Електро» на рішення Ківерцівського районного суду від 31 березня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
28 березня 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Волинського управління закритого акціонерного товариства «Електро» (далі ВУ ЗАТ «Електро») про стягнення витрат, понесених на добудову квартири та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовував тим, що спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету від 15.06.1995 року йому була надана квартира НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 з умовою подальшої її добудови за власні кошти, а 12.04.2002 року - прийняте рішення про вселення його із сім'єю в зазначену квартиру та направлено подання про видачу ордера Ківецівські міській раді.
Ківецівською міською радою було відмовлено позивачу у видачі ордера і судовим рішенням був задоволений позов відповідача про виселення його із спірного житлового приміщення. У зв'язку з цим просить стягнути з відповідача на його користь 31000 грн. витрат, понесених на добудову квартири та 15000 грн. компенсації на відшкодування моральної шкоди.
Справа № 22ц - 575/06 Головуючий у 1 інстанції Підгорний І.І.
Категорія 42 Доповідач Подолюк В.А.
Рішенням Ківерцівського районного суду від 31 березня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Ухвалено стягнути з ВУ ЗАТ «Електро» на користь позивача 19178 грн. 36 коп. витрат, понесених на добудову квартири, 1000 грн. компенсації на відшкодування моральної шкоди, судовий збір в доход держави в сумі 191 грн. 78 коп.
Позивач ОСОБА_1 в поданій апеляційній скарзі, не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди, просив скасувати його і ухвалити нове про стягнення з відповідача на його користь 12000 грн. компенсації на відшкодування моральної шкоди.
Відповідач ВУ ЗАТ «Електро» в апеляційній скарзі, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просив скасувати оскаржуване ним рішення і ухвалити нове про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу позивача підтримали і апеляційну скаргу відповідача визнали частково.
Представник ВУ ЗАТ «Електро» Вдовіцина В.І. подану відповідачем апеляційну скаргу підтримала, апеляційну скаргу позивача частково визнала та доповнила, що підприємство погоджується на виплату позивачу коштів, понесених на добудову квартири за винятком вартості майна, яке можна демонтувати.
Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та відповідача ВУ ЗАТ «Електро» підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції -зміні, виходячи з наступних підстав.
Судом з письмових матеріалів справи (а.с.43, 93, 94), пояснень сторін встановлено, що спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету від 3.01.1994 року НОМЕР_1 8 позивачу була надана незавершена будівництвом квартира НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 та зобов'язано позивача за власні кошти провести її добудову. Таким же рішенням від 12.04.2002 року ця квартира вже надана позивачу та членам його сім'ї для проживання з направленням повідомлення виконкому Ківецівської міської ради про видачу ордера, а судовим рішенням від 11.03.2004 року (а.с.151-152) ОСОБА_1 виселений із вказаної квартири без надання іншого жилого приміщення.
Оскільки зазначена квартира позивачу була надана на підставі рішення органу, до компетенції якого відносилося вирішення цього питання, відповідно до цього рішення позивач з 1994 року по 2002 рік проводив будівельні роботи за власний рахунок, то суд першої інстанції, як вважає колегія суддів, прийшов до правильного висновку про покладення обов'язку на відповідача по відшкодуванню таких витрат позивачу та правильно не взяв до уваги рішення цього ж органу від 3.02.1994 року (а.с.94), оскільки позивачу про його наявність не було відомо, після прийняття рішення ОСОБА_1 продовжував з відому адміністрації підприємства проводити будівельні роботи у спірній квартирі до 2002 року.
Визначаючи розмір таких витрат в сумі 19178 грн. 36 коп. суд першої інстанції взяв за основу висновок локального кошторису 1-4 (а.с.49-64).
Однак, як вважає колегія суддів, цей розмір необхідно стягнути в сумі, визначеної висновками судової будівельно-технічної експертизи №0-176 (а.с. 174-204), проведеної відповідно до вимог ст.ст. 143, 147 ЦПК України та локального кошторису 2-1-1 на сантехнічні роботи, правильність висновків якого підтверджена показами експерта Серединського О.А. в судовому засіданні, що становить 27159 грн.
Отже, рішення суду в частині визначення розміру відшкодування витрат підлягає зміні.
Крім того, як вважає колегія суддів, не ґрунтуються на вимогах закону та встановлених обставинах справи вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоди, розмір якої суд першої інстанції визначив в сумі 1000 грн. Оскільки відповідачем квартира була надана спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з направленням повідомлення виконкому Ківецівській міській раді про видачу ордера, у видачі якого останнім було відмовлено і у зв'язку з чим позивач був виселений у встановленому законом порядку із спірного жилого приміщення, то будь-яких винних дій ВУ ЗАТ «Електро» у заподіянні такої шкоди позивачу немає.
Тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1у задоволенні позову до ВУ ЗАТ «Електро» про відшкодування моральної шкоди.
З квитанції до прибуткового касового ордера НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 сплачено 500 грн. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи, які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача відповідно до ст.88 ЦПК України та 51 грн. сплаченого судового збору при подачі позовної заяви (а.с.7). Також підлягає стягненню з ВУ ЗАТ «Електро» в доход держави 221 грн. 05 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до ст. 81 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1та відповідача Волинського управління закритого акціонерного товариства «Електро» задовольнити частково.
Рішення Ківерцівського районного суду від 31 березня 2006 року в даній справі змінити в частині відшкодування майнової шкоди, стягнувши з відповідача Волинського управління закритого акціонерного товариства «Електро» на користьОСОБА_1 27159 (двадцять сім тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн.
Рішення Ківерцівського районного суду від 31 березня 2006 року в частині відшкодування моральної школи скасувати, ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_1до Волинського управління закритого акціонерного товариства «Електро» про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Стягнути з Волинського управління закритого акціонерного товариства «Електро» на користьОСОБА_1500 (п'ятсот) грн. витрат, понесених на проведення судової будівельно-технічної експертизи, 51 грн. сплаченого судового збору, а в доход держави 221 грн. 05 коп. судового збору, 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.