Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року справа №805/11340/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Жаботинської С.В., Шишова О.О.

секретар судового засідання Казакова Т.М.

за участі позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у справі № 805/11340/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення № 0000112200 від 03.07.2013 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн., -

В С Т А Н О В И В :

02.08.2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення № 0000112200 від 03.07.2013 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що протоколом про адміністративне правопорушення ДО № 103693 від 06.02.2013 року встановлено, що 06.02.2013 року в барі ФОП "ІНФОРМАЦІЯ_2" ОСОБА_2 здійснила реалізацію пива "1715 Львівське" об'ємом 0,5 л. на розлив неповнолітній особі ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі зазначеного протоколу відповідачем прийнято оскаржуване рішення № 0000112200 від 03.07.2013 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Позивач зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій прийнято не уповноваженим на це органом, оскільки Державній податковій інспекції не надано повноважень на прийняття рішення про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства. Також позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні взагалі не роз'яснено порядок та строки його оскарження.

В зв'язку з наведеним ОСОБА_2 просила суд скасувати рішення № 0000112200 від 03.07.2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, якою просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначені доводи, аналогічні в позовній заяві.

Крім того, зазначається, що в описовій частині оскаржуваного рішення вказано, що вона здійснила продаж алкогольних напоїв, хоча пиво до таких не відноситься. Більш того, у неї не було сумнівів, що особа, якій було продано пиво, не досягла повноліття, оскільки виглядає вона значно старше 18-річних людей. Постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 оскаржувала у встановленому законодавством порядку. Стверджувала, що будь-якого правопорушення вона не вчиняла.

В судовому засіданні позивачка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. Представник відповідача до суду не прибув.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та перебуває на обліку Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську Головного управління Міндоходів України в Донецькій області (далі - Інспекція) як платник податків.

06.02.2013 року складено протокол ДО № 103693 про адміністративне правопорушення, яким встановлено, що 06.02.2013 року в барі ФОП "ІНФОРМАЦІЯ_2" ОСОБА_2 здійснила реалізацію пива "1715 Львівське" об'ємом 0,5 л. на розлив неповнолітній особі ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі вищевказаного протоколу складено постанову від 01.03.2013 року за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, за якою відповідні матеріали направлені до адміністративної комісії.

Не погоджуючись з зазначеною постановою позивач звернувся до Докучаєвського міського суду Донецької області з позовною заявою про її скасування.

Постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 21.03.2013 року у справі № 2-а/228/18/2013 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Адміністративної комісії при виконкомі Докучаєвської міської ради Донецької області про визнання протиправною та скасування постанови від 01.03.2013 року відмовлено.

На підставі протоколу ДО № 103693 від 06.02.2013 року та постанови про адміністративне правопорушення адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Докучаєвської міської ради від 01.03.2013 року відповідачем прийнято рішення від 03.07.2013 року № 0000112200 про застосування фінансових санкцій, яким до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 6800 грн. за порушення ст. 15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95-BP), а саме: продаж алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 15-3 Закону № 481/95-BP забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

За приписами ч. 2 ст. 17 вказаного Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Згідно з ч.4 ст. 17 Закону № 481/95-BP рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Підпунктом 19-1.1.10 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу (далі - ПК) України передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють контроль за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Відповідно до пп. 19-1.1.33 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України органи державної податкової служби забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За приписами ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 111.2 ст. 111 ПК України визначено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

За приписами п. 113.3 ст. 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

У відповідності до п. 114.1 ст. 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що факт порушення позивачем п.2 ч.1 ст. 15-3 Закону № 481/95-BP позивачем у судовому засіданні не спростований. Цей факт підтверджено матеріалами цієї справи, постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 21 березня 2013 року у справі № 2-а/228/18/2013, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Адміністративної комісії при виконкомі Докучаєвської міської ради Донецької області про визнання протиправною та скасування постанови від 01.03.2013 року відмовлено.

Суд не приймає посилання позивача на те, що Державній податковій інспекції не надано повноважень на прийняття рішення про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства виходячи з наступного.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-BP визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. № 790 (далі - Порядок № 790).

Пунктом 5 Порядку № 790 передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

- акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктом 6 Порядку № 790 встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Пунктом 8 зазначеного Порядку встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Оскаржуване рішення відповідає вказаній формі.

Таким чином, матеріали правоохоронних є окремою підставою для прийняття податковим органом рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-BP.

В зв'язку з наведеним суд зазначає, що посилання позивача на відсутність повноважень у податкового органу на прийняття рішення про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства є безпідставним, оскільки чинне законодавство передбачає прийняття податковим органом рішення про застосування фінансових санкцій на підставі матеріалів правоохоронних органів.

При цьому посилання апелянта на лист Державної податкової адміністрації України від 14.04.2004 року № 6506/7/21-0917 не можуть братись до уваги, оскільки після видання цього наказу відбулись зміни в законодавстві, що регулює зазначене питання, зокрема, щодо органів, уповноважених приймати рішення про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства, що регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідач діяв правомірно та в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством прийняв оскаржуване рішення № 0000112200 від 03.07.2013 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Та обставина, що в описовій частині оскаржуваного рішення помилково вказано, що вона здійснила продаж алкогольних напоїв, хоча пиво до таких не відноситься, також не є підставою для скасування спірного рішення, оскільки є наявною очевидна описка, в той час як факт вчинення правопорушення доведений матеріалами справи, про які зазначено вище.

Не заслуговують на увагу доводи позивачки, що у неї не було сумнівів, що особа, якій було продано пиво, не досягла повноліття, оскільки виглядає вона значно старше 18-річних людей, з наступних підстав.

Закон передбачає відповідальність за сам факт порушення вимог статті 15-3 Закону № 481/95-BP: в даному випадку продаж пива неповнолітній особі. Такого факту достатньо для застосування фінансових санкцій.

Частина статті 15-3 цього Закону зобов'язує продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється. Тобто, зазначені норми регулюють можливість дій продавця, але не звільняють його від відповідальності у разі встановлення факту здійснення продажу перелічених вище продуктів неповнолітньому.

В зв'язку з викладеним, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 05 грудня 2013 року.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у справі № 805/11340/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення № 0000112200 від 03.07.2013 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.В.Жаботинська

О.О.Шишов