02.12.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 11-сс/797/70/13 Головуючий в першій інстанції: Казаков В.В.
Категорія: обрання запобіжного заходу Доповідач: Соловйов Є.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Соловйова Є.О.,
суддів - Нікітіна Г.В., Леся В.І.,
за участю секретаря - Григорчук І.О.,
прокурора - Нікуліна Д.В.,
захисника - ОСОБА_2,
підозрюваного - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні апеляційного суду міста Севастополя апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2, на ухвалу Ленінського районного суду м. Севастополя від 17 листопада 2013 року, якою відносно:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина України, з вищою освітою, працюючого старшим оперуповноваженим СКР Балаклавского РВ УМВС України в м. Севастополі, одруженого, що має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
обрано запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою,
В С Т А Н О В И Л А:
Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину при наступних обставинах.
Працівники Балаклавського РВ УМВС України в м. Севастополі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, використовуючи надану їм владу та службове становище, діючи спільно, за попередньою змовою групою осіб, у період з 01.10.2013 по 15.11.2013, вимагали у ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді п'ятнадцяти тисяч гривень за невжиття заходів по притягненню останнього до кримінальної відповідальності.
Так, 21 вересня 2013 року за місцем проживання ОСОБА_5 проведено обшук, під час якого вилучено належні останньому 500 грамів марихуани, 28 кущів коноплі, ніж у вигляді стилету, багнет.
Зазначені відомості про виявлення кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.09.2013 за № 12013140030002075 та № 12013140030002077 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309 КК України та ч.1 ст.310 КК України.
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 який обіймає посаду старшого оперуповноваженого СКР Балаклавського РВ УМВС України в місті Севастополі, діючи умисно, за попередньою змовою зі слідчим СВ Балаклавського РВ УМВС України в місті Севастополі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, якому керівництвом СВ Балаклавського РВ УМВС України в місті Севастополі, згідно вимог кримінального процесуального законодавства, доручено проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, з корисливих мотивів, вступив у злочинну змову з останнім з метою одержання неправомірної вигоди, з використанням посадового становища від ОСОБА_5, який притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень.
Працівники міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_6 поставили ОСОБА_5 умову, що у разі передачі ним у якості неправомірної вигоди грошових коштів у сумі 15 тис. грн., вони будуть вживати, у межах наданих владних повноважень, заходи щодо сприяння останньому в ухиленні від призначення покарання у вигляді реального позбавлення волі за вчинені ним кримінальні правопорушення, погрожуючи при цьому, що у разі відмови від виконання їх протиправних вимог, вони вживуть заходи, щодо притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності та призначення останньому максимальної міри покарання у вигляді позбавлення волі.
Таким чином, висунувши вказані вимоги, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 створили умови, при яких ОСОБА_5 не міг відмовити від виконання їх протиправних вимог, побоюючись настання для нього негативних наслідків, тобто вимагали у останнього надання неправомірної вигоди.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 14.10.2013 за попередньою змовою групою осіб, шляхом вимагання отримали від ОСОБА_5 банківський переказ на рахунок знайомого ОСОБА_3 - фізичну особу підприємця ОСОБА_7, начебто у якості оплати по рахунку № 47 за комплект меблі до офісу, грошові кошті у сумі 5000 гривень.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 21.10.2013, шляхом вимагання, за попередньою змовою групою осіб, отримали від ОСОБА_5 банківський переказ на рахунок знайомого ОСОБА_3 - фізичної особи підприємця ОСОБА_7, начебто у якості оплати по рахунку № 47 за комплект меблі до офісу, грошові кошті у сумі 5000 гривень.
Доводячи свій злочинний намір до кінця, 15.11.2013 ОСОБА_3 та ОСОБА_6 15.11.2013, шляхом вимагання, за попередньою змовою групою осіб, отримали від ОСОБА_5 банківський переказ на рахунок знайомого ОСОБА_3 - фізичної особи підприємця ОСОБА_7, начебто у якості оплати по рахунку № 47 за комплект меблі до офісу, грошові кошті у сумі 5000 гривень.
Зазначеними діями ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч.4 ст. 368 КК України, а саме - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
15.11.2013 ОСОБА_3 затримано в 18 годин 00 хвилин в порядку ст. 208 КПК України за скоєння злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, за фактом одержання неправомірної вигоди шляхом вимагання службовою особою, за попередньою змовою групою осіб, у кримінальному проваджені № 42013140000000079 від 03.10.2013.
15.11.2013 ОСОБА_3 повідомлено про підозру за фактом одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за ч.4 ст. 368 КК України.
16 листопада 2013 року старший слідчий прокуратури м. Севастополя Вишняков М.І. звернувся до Ленінського районного суду з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури м. Севастополя Білозерцевим В.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Севастополя від 17 листопада 2013 року щодо підозрюваного ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали слідчого судді від 17 листопада 2013 року та звільнення підозрюваного ОСОБА_3 з-під варти. Просить обрати ОСОБА_3 запобіжний захід - особисту поруку та визнати затримання ОСОБА_3 незаконним.
Апеляційна скарга мотивована істотним порушенням кримінального процесуального закону, оскільки слідчим суддею не дотримано вимог ст. 178, 183, 193, 194 КПК України, що призвело до неповноти судового розгляду та невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.
Апелянт вказує, що слідчим суддею не були дослідженні вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Апелянт зазначає, що доводи слідчого судді стосовно можливості ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування або суду є безпідставними, оскільки, під час розгляду клопотання в суді, слідчому судді було надано пояснення та документально підтверджено відсутність у ОСОБА_3 можливості та бажання переховуватися від органів досудового розслідування або суду.
Заслухавши доповідача, позицію підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, дослідивши матеріали досудового розслідування, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, а також ч. 1 ст. 178 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, наявність судимостей та ін.
Відповідно до ч. 2 п.4 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Зазначені вимоги кримінально-процесуального закону, на думку колегії суддів, виконані слідчим суддею у повному обсязі.
Як встановлено, при судовому розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування підозрюваного цього запобіжного заходу.
Для з'ясування зазначених обставин судом вивчено матеріали справи, вислухано з цього приводу думку сторін кримінального провадження.
Слідчим суддею правильно врахована недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику зазначеного у клопотанні, оскільки вони не забезпечать належної поведінки ОСОБА_3
Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, з урахуванням конкретних обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3, санкцією ст. 368 ч.4 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Окрім того, слідчим суддею правильно взято до уваги те, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, вказані в клопотанні, а саме: можливість ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та суду з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція статті передбачає покарання у вигляді тривалого строку позбавлення волі, а також можливість незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_5 з метою зміни останнім свідчень, що підтверджується свідченнями потерпілого, та з огляду на займану ОСОБА_3 посаду представника влади, яку він може використати для цього.
У зв'язку з чим слідчий суддя дійшов до вірного висновку, що наведені в клопотанні обставини свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної його процесуальної поведінки і обґрунтовано застосував до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначив розмір застави у розмірі 80 000 грн. у разі внесення якої ОСОБА_3 буде звільнено з-під варти.
При цьому слідчий суддя дотримався вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких захисник просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_10 не підлягає задоволенню.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Крім того, підозрюваним ОСОБА_3 вже сплачено вказану судом заставу і він звільнений з під варти.
Керуючись вимогами ст.ст. 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Севастополя від 17 листопада 2013 року, якою відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - залишити без зміни.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підпис)
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя Соловйов Є.О.