Апеляційний суд міста Києва
1[1]
П О С Т А Н О В А
Іменем України
28 листопада 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юденко Т.М. розглянувши адміністративну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника Київської міжрегіональної митниці Панькіна Д.В. та подання заступника прокурора м. Києва Могильницького М. на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
Цією постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Як встановив суд, 10.07.12 року в зоні діяльності Ягодинської митниці, через митний кордон України з Іспанії, в автотранспортному засобі державний номер НОМЕР_1/НОМЕР_2, переміщено вантаж «нектарини свіжі врожаю 2012 року, розфасовані, не в первинній упаковці» на адресу ТОВ «Граніт-09» (код ЄДРПОУ 36629905, 03124, м. Київ, бул. І.Лепсе, 29) на підставі товаросупровідних документів, а саме: контракту на поставку товару № 01-12 від 20.02.12, інвойсу № 161 від 06.07.12, СMR № 6386094 від 06.07.12, сертифікату походження товару № 149950 від 06.07.12 року.
Поставка вказаного товару здійснювалась на виконання умов контракту:
- від 20.02.12 № 01-12, укладеного між «Соntofield S.A.» (Ave. Ricardo J. Alfaro, The Century Tower, Floor № 4, Оffice 401, Panama City, Панама) та ТОВ «Граніт-09» (код ЄДРПОУ 36629905, 03124, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 29).
Виробник та відправник товару - «World King Fruit, S.L.» (C/Padre Luis Maria LLOP, 21-412540 Vila-Real (Castellon), Іспанія.
10.07.12 року даний товар було доставлено у зону діяльності Київської регіональної митниці митний пост «Західний» м. Київ, вул. Малинська, 20 та подано декларантом ТОВ «Граніт-09» гр. ОСОБА_12 до митного оформлення у митному режимі ІМ 40 за МД № 100200000/2012/577330, як товар «нектарин» вагою нетто 20140 кг., вартістю 10 070 Євро згідно інвойсу № 161 від 06.07.12. Товар було випущено в вільний обіг.
Під час проведення посадовими особами Київської регіональної митниці планової перевірки митних оформлень товарів за контрактом від 20.02.12 № 01-12 виникли сумніви щодо автентичності інвойсів, на підставі яких здійснювались поставки товарів на адресу ТОВ «Граніт-09» відповідно до вищевказаного контракту, укладеного з «Соntofield S.A.» (Панама).
З метою перевірки того, що при переміщенні товару «нектарин» на митну територію України та при подальшому його митному оформленні, підприємством ТОВ «Граніт-09» було надано митному органу України товаросупровідні документи, а саме інвойси, що містять неправдиві дані про фактурну вартість товару, Київською регіональною митницею було направлено запит до митних органів Іспанії для встановлення автентичності супровідних документів на товар, щодо його вартості.
03.04.13 року Департамент боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Держмитслужби повідомив Київську регіональну митницю про те, що на запит надійшла відповідь від митних органів Королівства Іспанія про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України товару «нектарин» на адресу ТОВ «Граніт-09».
Відповідно до наданої інформації направленої митними органами Королівства Іспанія та наданої копії експортної декларації № 12 ЕS 00176110072210 встановлено, що товар було відправлено на адресу ТОВ «Граніт-09» (Україна) відправником товару - компанією «World King Fruit, S.L.» (C/Padre Luis Maria LLOP, 21-4 12540 Vila-Real (Castellon), Іспанія), вагою нетто 19360 кг. та фактурною вартістю 12703,90 Євро.
Враховуючи викладене, шляхом порівняння заявленої вартості товару «нектарин» до митного оформлення за МД № 100200000/2012/577330, виявлено, що ТОВ «Граніт-09» було переміщено через митний кордон України та подано до митного оформлення за документами, які містять неправдиві відомості щодо фактурної вартості товару (згідно інвойсу № 161 від 06.07.12 вартість товару 10 070 Євро), згідно відповіді митних органів Королівства Іспанія - фактурна вартість товару 12 703,90 Євро.
Різниця в вартості товару становить 2633,90 Євро.
Таким чином встановлено, що товар «нектарин», придбаний ТОВ «Граніт-09» відповідно до контракту на поставку товару № 01-12 від 20.12.12, інвойс № 161 від 06.07.12, переміщений на митну територію України та поданий до митного оформлення за вартістю 10 070 Євро не відповідає дійсності.
Вартість товару, згідно наданої експортної декларації складає 12 703,90 Євро (згідно курсу НБУ на 10.07.12 - 1 Євро становить 9,892936 грн.), тобто становить 124 825,85 грн.
Отже, 10.07.2012 року вантаж «нектарин» був переміщений через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані відносно вартості товару.
Таким чином, в діях заступника директора ТОВ «Граніт-09» ОСОБА_2 вбачаються ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, а саме дії направлені на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані відносно їх вартості.
Разом з тим, посилаючись на закінчення 6-ти місячного строку для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, суддя на підставі п.7 ст. 247 КУпАП закрив провадження у справі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав на постанову суду апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу правопорушення, поновивши йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23.09.2013 року.
В обґрунтування апеляційних вимог представник посилається на те, що постанова суду в частині визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, представник вказує на те, що документи, які були подані для митного контролю були отримані разом із вантажем і ОСОБА_2 як особа в обов'язки якої входить організація роботи підприємства в сфері зовнішньоекономічної торгівлі, не знав і не міг знати які саме документи були подані митним органам Королівства Іспанія відправником і не міг їх підмінити на кордоні з Україною.
Посилаючись на об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, представник ОСОБА_2 також вказує на те, що митним органом не вказано, яким саме способом останній вчинив зазначене правопорушення виходячи з того, що ним особисто митному органу ніяких документів як підстави для переміщення вантажу не надавалось.
Посилаючись на положення МК України щодо порядку декларування, представник в апеляційній скарзі зазначає про те, що особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів, як його власник або уповноважує на це від свого імені інших осіб. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом, відповідальність за вчинення порушення митних правил, передбачену МК України, у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Вважає, що з урахуванням того, що обов'язки декларанта при здійсненні митного оформлення товару було покладено на уповноважену особу, якою був не ОСОБА_2, вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, належним чином не встановлена та не доведена.
В апеляційній скарзі представник митниці, посилаючись на необґрунтованість постанови суду, оскільки вона винесена всупереч вимогам ст. 245 КУпАП про повне, всебічне, об'єктивне з'ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом та ч.3 ст. 467 МК України, а також без належного урахування строків притягнення до відповідальності, які на момент винесення постанови не закінчились, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил та у зв'язку з неможливістю застосувати конфіскацію - стягнути з правопорушника 100 відсотків вартості товару.
При цьому просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки в судовому засіданні 23.09.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів та у зв'язку з неможливістю застосувати конфіскацію, стягнуто 100% вартості товару.
Постанова не була виготовлена у встановлений законом термін та на адресу митниці станом на 07.11.13 не направлена.
Прокурор в поданні, посилаючись на необґрунтованість рішення, що прийнято з порушенням вимог ст. 245 КУпАП, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил та у зв'язку з неможливістю застосувати конфіскацію, стягнути з правопорушника 100 відсотків вартості товару.
Вказує, що судом неправильно закрито провадження у справі у зв'язку із закінченням строків притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, оскільки встановлений законом строк у шість місяців з дня виявлення правопорушення на момент винесення постанови не пройшов.
Звертає увагу, що судом першої інстанції неправомірно зазначено у постанові, що прокурор у справі просила закрити провадження у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки і прокурор і представник митного органу просили визнати правопорушника винним та накласти на нього адміністративне стягнення.
При цьому просить поновити строки на апеляційне оскарження, оскільки в судовому засіданні 23.09.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів та у зв'язку з неможливістю застосувати конфіскацію, стягнуто 100% вартості товару. Постанова не була виготовлена у встановлений законом термін і не направлена прокурору, у тому числі на неодноразові заяви про видачу її копії, які подавалися, зокрема 24.09.13, 02.10.13, 11.10.13, 04.11.13, і на адресу прокуратури надійшла лише 06.11.13.
Розглянувши клопотання про поновлення строків, перевіривши причини їх пропуску, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представнику Київської міжрегіональної митниці Панькіну Д.В. та заступнику прокурора м. Києва Могильницькому М.С., оскільки в матеріалах справи є дані, які і свідчать про те, що судом першої інстанції ОСОБА_2 не був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи за адресою, яка була зазначена у його клопотанні про перенесення розгляду справи від 09.07.2013 року (а.с. 52). Копія постанови суду від 23.09.2013 року також була направлена ОСОБА_2 не за місцем його фактичного проживання (АДРЕСА_1), а за місцем реєстрації, який вказаний у його паспорті (а.с. 69). У зв'язку з цим, апеляційний суд не має підстав для сумнівів у тому, що ОСОБА_2 стало відомо про існування оскаржуваної постанови раніше, ніж 15.10.2013 року, коли його представник отримав у Солом'янському районному суді м. Києва, копію постанови від 23.09.2013 року (а.с.71).
Також, в матеріалах справи відсутні дані про те, що постанова суду направлялась в Прокуратуру Солом'янського району м. Києва та до Київської міжрегіональної митниці. Між тим, прокурором надано копії запитів, які були скеровані до Солом'янського районного суду м. Києва від 01.10.13, 23.09.13, 10.10.13 та 04.11.13 із проханням надати копію постанови.
Крім того, як пояснила в судовому засіданні апеляційного суду прокурор Солом'янського району м. Києва Бондарчук І.П., вона в суді першої інстанції просила визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів та у зв'язку з тим, що конфіскацію безпосередніх предметів правопорушення застосувати було не можливо, оскільки вони були випущені у вільний обіг, просила стягнути повну вартість товарів. Вона ніколи не просила суд закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, як про те вказано у постанові суду.
Навпаки, в судовому засіданні 23.09.2013 року суддею було оголошено вступну та резолютивну частини постанови в адміністративній справі, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів і у зв'язку з неможливістю застосувати конфіскацію - стягнуто з правопорушника 100% вартості товарів.
Саме про таке рішення вона доповіла начальнику управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури м. Києва старшому раднику юстиції Константинову Н.П. (а.с.124-125) і була дуже здивована коли отримала копію постанови, у якій зазначалось, що справу закрито за збігом строків, про що вона негайно подала рапорт керівництву (а.с.121-123).
Аналогічними є пояснення в апеляційному суді представника Київської міжрегіональної митниці Панькіна Д.В.
Зважаючи на наведене, подача апеляційної скарги представником Київської міжрегіональної митниці 07.11.2013 року та подання заступника прокурора м. Києва 15.11.2013 року суддя апеляційного суду вважає такими, що подані в межах строку, наданого на апеляційне оскарження (10 днів).
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та заперечив проти апеляційної скарги представника митниці та подання прокурора; представника Київської міжрегіональної митниці Панькіна Д.В. та прокурора Коваленка М.М., які підтримали свої відповідно апеляційну скаргу та подання і заперечили проти апеляційної скарги представника ОСОБА_2, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга представника митниці та подання прокурора підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду першої інстанції щодо винності ОСОБА_2 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, за наведених у постанові обставин, сумніву у судді апеляційного суду не викликає, так як підтверджується сукупністю наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, є правильним і доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 цього не спростовують.
Так, відповідно до ст. 459 МК України, суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Тобто, заступник директора ТОВ «Граніт-09» ОСОБА_2, який до того ж згідно своїх посадових обов'язків відповідає за організацію роботи підприємства в сфері зовнішньоекономічної діяльності, є суб'єктом адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України.
Посилання представника ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що митне оформлення товару проведено не останнім, а іншою особою - ОСОБА_12, і тому ОСОБА_2 не повинен нести за це відповідальність, є безпідставними, оскільки зазначена особа ОСОБА_12 не є посадовою особою ТОВ «Граніт-09» (а.с.29), у той час як ОСОБА_2 призначений відповідальною особою для роботи з Київською регіональною митницею (а.с.30), що крім того підтверджується поясненнями директора вказаного підприємства ОСОБА_11 (а.с.22-23).
Довід апеляційної скарги представника ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_2 не знав і не міг знати, які документи відправником були надані митним органам Королівства Іспанії, звідки відправлявся товар, задоволенню не підлягає як необґрунтований, оскільки доказів цього суду не надано, зокрема копії експортної декларації, у той час як з інформації митних органів Королівства Іспанії та наданої ними копії експортної декларації № 12 ЕS 00176110072210 (а.с.38) вбачається, що товар був відправлений з Іспанії на адресу ТОВ «Граніт-09» фактурною вартістю 12 703,9 Євро.
Таким чином, суд правильно визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил за ч.1 ст. 483 МК України, а отже у вчиненні адміністративного правопорушення.
Разом з тим, як на те правильно вказують представник Київської регіональної митниці та заступник прокурора м. Києва, суд безпідставно не застосував до ОСОБА_2 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, враховуючи, що строки для його накладення на момент розгляду справи судом першої інстанції не минули.
Як про те зазначено у ч.2 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляді судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачених статтями 469, 477-485 цього кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Тобто, з моменту виявлення правопорушення 15.05.2013 року та оформлення у той же день протоколу про порушення митних правил щодо ОСОБА_2 і до винесення постанови суду в адміністративній справі 23.09.2013 року, минуло 4 місяці 8 днів, а отже висновки суду у цій частині не відповідають фактичним обставинам справи, а тому суддя не мав законних підстав для закриття справи у зв'язку із закінченням строків притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
При цьому слід зауважити, що як нормами Митного кодексу (ст. 467), так і КУпАП (ст. 38), на який помилково послався суд, передбачено строки накладення адміністративного стягнення, а не строки притягнення до адміністративної відповідальності, як про те зазначає суддя у своїй постанові.
Таким чином, рішення суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі, як необ'єктивне, а відтак і незаконне, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою ОСОБА_2 слід визнати винним в порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України.
Разом з тим, враховуючи, що на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції минули строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил (останній день 14.11.2013 року), це згідно ст. 247 КУпАП виключає провадження у справі, а тому провадження в адміністративній справі щодо ОСОБА_2 має бути закрито.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП та ст. ст. 459, 467 ч.2, 530, 531 МК України суддя апеляційного суду, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Поновити представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представнику Київської міжрегіональної митниці Панькіну Д.В. та заступнику прокурора м. Києва Могильницькому М. строк на апеляційне оскарження постановиСолом'янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення, апеляційну скаргу представника Київської міжрегіональної митниці Панькіна Д.В. та подання заступника прокурора м. Києва Могильницького М. задовольнити частково.
Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати та прийняти нову постанову.
Визнати винним ОСОБА_2 в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та на підставі ч.2 ст. 467 МК України провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М.Юденко
Справа № 33/796/1583/2013 Категорія ч.1 ст. 483 МК України
Головуючий у 1-й інстанції - Бобровник О.В.
Доповідач - Юденко Т.М.