[1]
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого Худика М.П.,
суддів Балацької Г.О., Горб І.М.,
прокурора Тертичного О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва матеріали скарги за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2013 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора прокуратури Шевченківського району м. Києва від 02 листопада 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ПАТ КБ «Надра» за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України.
ОСОБА_1 не погоджуючись з постановою суду, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, подав апеляцію, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду, а матеріали скарги повернути на новий судовий розгляд.
В обґрунтування поданої апеляції посилається на те, що судом не було мотивовано на яких підставах були відхилені доводи зазначені ним у скарзі про незаконність прийнятого прокурором рішення.
Крім цього зазначає, що суд не звернув увагу на те, що на день порушення органом ДВС клопотання посадовими особами ПАТ КБ «Надра» на виконання рішення суду жодних виплат проведено не було без поважних причин, а те, що через певний проміжок часу це було виправлено, на його думку, не звільняє винних від кримінальної відповідальності, оскільки злочин уже вчинений.
Також вказує, що постанова прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи неодноразово скасовувалася судом з тих підстав, що перевірки проводились неповно, не отримувалися письмові пояснення службових осіб ПАТ КБ «Надра» щодо факту невиконання рішення суду, державного виконавця Вовченка О.В. щодо обставин, викладених у поданні, не перевірялися фактичні обставини, які свідчать про причини невиконання рішення суду, не перевірялися в повному обсязі доводи заявника і їм не надавалося правової оцінки. При цьому зазначає, що всі встановлені попередніми судовими рішеннями недоліки мають місце в оскаржуваній постанові, проте суд не звернув на це уваги та необґрунтовано відмовив йому в задоволені скарги.
Крім цього зазначає, що судом при розгляді його скарги всупереч вказівкам Апеляційного суду м. Києва не наведено обґрунтованих доводів на спростування хоча б одного з наведених та документально підтверджених ним доводів.
Також вказує, що постанова про відмову в порушені кримінальної справи не може бути обґрунтована запереченням фактів, які встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили про, що він зазначав в своїй скарзі, однак і це залишилося поза увагою суду.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, подав клопотання про розгляд скарги без його участі.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що апеляція не підлягає задоволенню, перевіривши скаргу, проаналізувавши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За змістом п. 7 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, скарга на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка надійшла до суду першої інстанції 19 листопада 2012 року або раніше, підлягає розгляду за правилами, передбаченими КПК України в редакції 1960 року. В такому ж порядку підлягають розгляду аналогічні скарги, подані до суду першої інстанції після 20 листопада 2012 року, але з дотриманням строку оскарження, передбаченого КПК України в редакції 1960 року.
Таким чином, скарга ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.11.2012 року розглянута судом першої інстанції за правилами КПК України в редакції 1960 року, тому і апеляція на постанову суду першої інстанції розглядається за правилами КПК України 1960 року.
Як вбачається із матеріалів справи, 02 листопада 2012 року прокурор прокуратури Шевченківського району м. Києва, розглянувши матеріали клопотання ДДВС Міністерства юстиції України щодо невиконання службовими особами ПАТ КБ «Надра» рішення суду, виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ПАТ КБ «Надра» за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою, в порядку ст.236-1 КПК України, вважаючи постанову про відмову в порушенні кримінальної справи незаконною та необґрунтованою.
Розглянувши скаргу, суд першої інстанції, заслухав думку прокурора і прийшов до висновку, що перевірка обставин, викладених у подані державного виконавця про злочин, проведена органом дізнання всебічно, повно та об'єктивно, а його висновки про відсутність в діях службових осіб ПАТ КБ «Надра» ознак складу злочину, передбаченого ст.382 КК України, є законними і обґрунтованими. За таких обставин суд вважає, що органом дізнання при винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи дотримано вимоги ст.99 КПК України.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає незаконним та необґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.236-2 КПК України суд першої інстанції, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, знайомиться з матеріалами, на підставі яких відмовлено в порушенні справи, перевіряє, чи були при відмові в порушенні справи органом дізнання, слідчим або прокурором виконані вимоги статті 99 КПК України і в залежності від цього, скасовує постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та повертає матеріали для проведення додаткової перевірки або залишає скаргу без задоволення.
Розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по суті, суд першої інстанції в повному обсязі не перевірив доводи скарги, якими обґрунтовується однобічність та неповнота проведеної перевірки і не дав їм оцінку у своєму рішенні.
Зокрема, з матеріалів наглядового провадження 1/137-11 вбачається, що Шевченківським районним судом м. Києва тричі скасовувалися постанови про відмову в порушенні кримінальної справи у зв'язку з тим , що вони винесенні без всебічного, повного, об'єктивного дослідження та з'ясування суттєвих обставин, які мають значення для прийняття законного рішення. При цьому, скасовуючи постанови, суд зазначав, які конкретно дії підлягають обов'язковому виконанню під час додаткової перевірки.
Так, скасовуючи, в черговий раз, 30.01.2012 року постанову про відмову в порушені кримінальної справи суд зазначив, що перевірка проведена неповно, оскільки не було опитано службових осіб ВАТ КБ «Надра» щодо невиконання рішення суду постановленого на користь ОСОБА_1 в частині неповернення вкладу на умовах, які встановлено в рішенні Личаківського районного суду м. Львова, не опитаного державного виконавця, щодо обставин викладених у клопотанні про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, не перевірені фактичні обставини, які свідчать про причини не виконання рішення суду.
Разом з тим, суд першої інстанції, розглядаючи чергову скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора прокуратури Шевченківського району м. Києва від 02.11.2012 року не перевірив його доводи про те, що під час під час проведення додаткової перевірки вказівки суду не виконані в повному обсязі, обставини, що мають суттєве значення для прийняття законного рішення по справі, не з'ясовані.
Крім того, відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1, суд послався на те, що між сторонами було досягнуто домовленостей з приводу виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 09.04.2010 року, в зв'язку з чим ОСОБА_1 підписав 4 заяви про продаж банківських металів від 11.03, 11.04, 11.05, 14.06.2011 року, також матеріали перевірки свідчать про те, що на даний час сторонами вжито заходів щодо виконання рішення суду.
Проте, як вірно зазначає апелянт часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії чи бездіяльності (ч.3 ст.4 КК України). Згідно до клопотання державного виконавця рішення суду не виконувалося посадовими особами ПАТ КБ «Надра» в період з 18.06. по 20.12.2010 року. Проте за вказаний період причини невиконання рішення суду органом досудового розслідування не перевірялися, оскільки це не відображено в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, на що також не звернув уваги суд.
Крім того, з протоколу судового засідання, який є основним засобом фіксації перебігу судового розгляду справи, доводи ОСОБА_1 належним чином з посиланням на відповідні документи, в судовому засіданні належним чином не перевірялися, оскільки в протоколі це не відображено.
З урахуванням викладеного постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2013 року підлягає скасуванню, а матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 поверненню на новий судовий розгляд, в ході якого необхідно розглянути скаргу у відповідності до положень ст.236-2 КПК України, перевірити доводи скаржника, якими він обґрунтовує як скаргу, так і подану апеляцію, належним чином ознайомитись з матеріалами, на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, за результатами чого прийняти законне та обґрунтоване рішення, мотивувавши його належним чином.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України (1960 року), колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2013 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора прокуратури Шевченківського району м. Києва від 02 листопада 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ПАТ КБ «Надра» за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України - скасувати.
Матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 повернути до Шевченківського районного суду міста Києва, на новий судовий розгляд, в іншому складі суддів.
Судді:
__________________ _________________ _______________
Худик М.П. Балацька Г.О. Горб І.М.
Справа № 11-сс/796/575/2013
Категорія: ст.236-2 КПК (1960 р.)
Головуючий в 1-й інст. Маліновська В.М.
Доповідач Худик М.П.