УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/4054/13-к Головуючий у 1-й інст. Башинський С. Ф.

Категорія ч.2 ст.125 КК Доповідач Жизнєвський Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Жизнєвського Ю.В.

суддів: Слісарчука Я.А., Фоміна Ю.В.

при секретарі: Парижан І.О.

за участі:

прокурора Лозовика А.В.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, не судимого, -

засуджено за ч.2 ст.125 КК України і призначено покарання у виді 150 годин безоплатних громадських робіт у вільний від роботи чи навчання час, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь:

- центральної районної лікарні витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого ОСОБА_1 в сумі 2776 грн. 70 коп.

- потерпілого ОСОБА_1 793 грн. 63 коп. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди.

Згідно вироку, ОСОБА_3 16 червня 2013 року о 22 годині 50 хвилин знаходився за місцем проживання в АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, підбіг до ОСОБА_1 та умисно, дерев'яним держалом мітли, наніс останньому один удар по голові, та один удар по лівій руці. Після чого ОСОБА_3 умисно наніс кілька ударів кулаком по обличчю та тулубу ОСОБА_1 Коли останній впав на землю, ОСОБА_3 ще наніс ОСОБА_1 кілька ударів руками в область тулуба та здушив його шию руками.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_1 заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді забійної рани на голові, синців на шиї справа, лівому ліктьовому суглобі та грудній клітці, струсу головного мозку.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить скасувати вказаний вирок і закрити кримінальне провадження.

Вважає вирок незаконним, оскільки викладені у ньому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, допущені істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильно застосований кримінальний закон.

Зазначає, що суд першої інстанції у вироку невірно зазначив місце заподіяння ОСОБА_1О тілесних ушкоджень, не взяв до уваги його покази про те, що досудове слідство було проведено упереджено, не були витребувані з лікарні медичні документи, а саме: виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №7386 ОСОБА_3 та його освідування, не проведено судово-медичної експертизи, хоча він неодноразово заявляв таке клопотання перед слідчим та в суді, вважає себе потерпілим внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 та його компанії, оскільки захищав своє особисте майно від пошкодження.

Зазначає також, що незважаючи на те, що його автомобіль було пошкоджено однак, експертна оцінка заподіяних матеріальних збитків досудовим слідством проведена не була, не було також досліджено і речових доказів.

Вважає, що суд першої інстанції задовольняючи цивільний позов прокурора Житомирського району в інтересах Центральної районної лікарні про стягнення витрат, пов'язаних із лікуванням ОСОБА_1 не врахував його доводи та надані докази про те, що і я від злочинних дій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному лікуванні.

В письмових запереченнях потерпілий ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, так як є безпідставною та такою, що суперечить матеріалам кримінального провадження та вимогам кримінального процесуального законодавства.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, представника потерпілого ОСОБА_2 та прокурора, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та просили вирок суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши вирок суду в межах ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Висновки суду першої інстанції викладені у вироку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України, як умисне нанесення потерпілому легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Покарання ОСОБА_3 за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України призначено відповідно до вимог ст.65 КК України.

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_3 про скасування вироку в частині визнання його винним за ч.2 ст.125 КК України та закриття кримінального провадження є безпідставними, оскільки не підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Апеляційні доводи ОСОБА_3. щодо невідповідності висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи спростовуються показами потерпілого ОСОБА_1 даними в судовому засіданні з яких вбачається, що 16 червня 2013 року о 22 годині 40 хвилин на вул. Лісовій в с. Зарічани він, заліз на авто, в якому не було сидінь, скла та дверей, для того щоб сфотографуватися. В цей час він почув крик обвинуваченого, який вдарив його палицею по голові, потім по тілу і ще по голові. Далі обвинувачений повалив його на землю і став душити.

Такі ж покази, кожен окремо, дали у судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Колегія суддів критично ставиться до апеляційних доводів ОСОБА_3 про те, що він вибіг із подвір'я буднику на вулицю із мітлою для самозахисту, оскільки вказані обставини спростовуються показаннями потерпілого, свідків та спростовуються фактичними даними, які містяться у висновку судово-медичної експертизи, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_1 заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді забійної рани на голові, синців на шиї справа, лівому ліктьовому суглобі та грудній клітці, струсу головного мозку. Розташування забійної рани на голові у ОСОБА_1 та її характер виключають можливість її утворення при падінні на поверхні. Вказані обставини свідчать про те, що до потерпілого були вчинені дії, які значно більші ніж ті, що потрібні були для відвернення його протиправних дій.

В ході апеляційної перевірки також спростувалися доводи ОСОБА_3 щодо обставин, порядку та черговості нанесення ударів, а саме те, що першим бійку почав потерпілий ОСОБА_1, а він тільки захищався від дій останнього.

Призначаючи покарання суд першої інстанції врахував тяжкість злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, обставини справи, а також пом'якшуючі обставини.

Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 судом визнано неправомірні дії самого потерпілого, які і спровокували його до вчинення злочину.

Цивільний позов прокурора Житомирського району в інтересах Центральної районної лікарні про стягнення з ОСОБА_3 витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого ОСОБА_1 в сумі 2776 грн. 70 коп., а також цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 в частині стягнення з обвинуваченого коштів на лікування в сумі 793 грн. 63 коп. судом задоволено в повному обсязі, оскільки дані витрати підтвердженні матеріалами провадження.

Суд, з урахуванням характеру вчиненого злочину, глибини та тривалості фізичних страждань потерпілого, а також з урахуванням неправомірної поведінки самого потерпілого, задовільнив цивільний позов потерпілого в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн.

Врахувавши всі обставини та особу обвинуваченого, суд призначив ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт, яке відповідає вимогам ст.65 КК України.

Таким чином, вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2013 року є законним, обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2013 року щодо нього - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: