Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 114/1657/13-а

12.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Єланської О.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пиркало Т.В. ) від 16.08.13 у справі № 114/1657/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим (пр. 30-річчя Перемоги, 6,смт. Роздольне,Автономна Республіка Крим,96200)

Начальника управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим (пр. 30-річчя Перемоги, 6,Роздольне,Автономна Республіка Крим,96200)

представник позивача ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2013 у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2013 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 12.11.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 11.03.2013 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 (а.с.33).

15.04.2013 управлінням Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим за результатами розгляду заяви позивача було ухвалено рішення № 1080, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.24-25).

Для підтвердження періодів роботи , які надають право на призначення пенсії на пільгових умовах за період роботи з 10.04.1980 до 01.01.1998 позивач звернувся до Комісії за питань підтвердження стажу Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим. За результатами розгляду заяви рішенням комісії №146\1749 від 01.04.2013 позивачу було відмовлено в підтвердженні пільгового стажу (а.с.23).

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 46 Конституції України проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з розділом 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788 - 12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і з вислугу років.

Посада електрозварника передбачає право особи на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 у відповідності із Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах", Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" та Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 регулюються Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005№ 22-1.

Тобто основним документом, що підтверджує стаж роботи є саме трудова книжка.

Відповідно до вказаного Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Згідно до пункту 20 Порядку № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій або їх правонаступників.

В матеріалах справи є копія трудової книжки позивача, згідно відомостей якої з 10.04.1980 позивач призначений в бригаду трудомістких процесів газоелектрозварником та запис від 01.01.1998 про припинення роботи за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України (а.с.32).

Відповідно до довідок архівного відділу Роздольненської райдержадміністрації АР Крим №21А8 від 17.05.2013, №21А7від 17.05.2013, №21А6 від 17.05.2013,№21А5 від 17.05.2013 (а.с.34-37) в відомостях по заробітній платі містяться відомості о вихододнях позивача з квітня 1980 по 1997 рік, що підтверджує стаж позивача понад 16 років.

Копії архівних довідок позивача по заробітній платі № 21 А/1, 21А/2, 21А/3, 21А/4 від 17.05.2013 підтверджують відомості по отриманню позивачем заробітної плати з квітня 1980 по 1995 рік.

Відносно довідки (а.с.41) архівного відділу Роздольненської райдержадміністрації АР Крим про відсутність записів не свідчить про відсутність записів, враховуючи наявність інших довідок, виданих тим самим органом за цей період(а.а.34-40).

У випадку сумнівів, суд першої інстанції мав можливість самостійно звернутися до архівного відділу Роздольненської райдержадміністрації АР Крим за додатковими роз'ясненнями.

Посилання суду першої інстанції на те, що вищестоящий орган ГУПФУ вже надали оцінку діям відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, з огляду на те, що у відповідності до ст. 71 КАС України, вони не віднесені до обставин, які не потребують доказуванню.

Також, в порушення частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, відповідачем не було надано належних доказів обґрунтованості своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги у частині визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим №1080 від 15.04.2013 про відмову в призначенні пенсії за віком, підлягають задоволенню.

Що стосується другої позовної вимоги, то колегія суддів вважає, що після визнання протиправним та скасування рішення №1080 від 15.04.2013, Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим повинно повторно розглянути заяву позивача з врахуванням встановлених судом обставин.

В силу положень ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції вищевказаним вимогам не відповідає, а тому доходить висновку про наявність підстав для її скасування та прийняття нової постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

При цьому, відповідно до ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.195; ст.196; п.3 ч.1 ст.198; п.4 ч.1 ст.202; ч.2 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2013 по справі № 114/1657/13-а - задовольнити частково.

2. Постанову Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2013 по справі № 114/1657/13-а - скасувати.

3. Прийняти нову постанову по справі, якою позовні вимоги задовольнити частково.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим №1080 від 15.04.2013 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно п. б ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

5. В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта