РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. Справа № 924/648/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Сініцина Л.М. ,

суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу федерації профспілок Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 23.09.2013 р. у справі №924/648/13

за позовом заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - колективного підприємства "Їдальня 33"

до виконавчого комітету Хмельницької міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000р. №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю

до управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради

про скасування свідоцтва про право власності

до федерації профспілок Хмельницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Федерації профспілок Хмельницької області: федерації професійних спілок України; навчально - культурного центру "Побужжя" федерації профспілок Хмельницької області

про визнання права власності за територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради

за участю представників сторін:

прокурора - Марщівської О.П.;

позивача - Крамар А.В.;

відповідача 1 - не з'явився;

відповідача 2 - Яковлева А.В.;

відповідача 3 - не з'явився;

третьої особи 1 - Краєвського В.М.;

третьої особи 2 - Саранчука Ж.В., Іващенка П.І.;

третьої особи 3 - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради звернувся з позовом до суду в якому з врахуванням заяви про зміну предмету позову просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000 №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 м2, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55; скасувати свідоцтво про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею від 28.03.2000 року зареєстроване в реєстровій книзі за №729 та визнати право власності за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на будівлю їдальні корисною площею 848 м2 та ринковою вартістю 9 153 900 грн., що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.09.2013 року (колегія суддів Муха М.Є., Танасюк О.Є., Димбовський В.В. ) позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги на підставі ч. 1 ст. 393 ЦК України, суд дійшов висновку, що правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується, й на підставі ст. 392 ЦК України за позивачем слід визнати право власності на спірний об'єкт. В обґрунтування оскарженого рішення на підставі ст. 35 ГПК України судом також покладено встановлені господарським судом Хмельницької області у справі № 16/2/6/71-Н факт вибуття із власності профспілок приміщення їдальні у 1981 році, факт вибуття із власності держави приміщення їдальні у 1992 році та факт подальшої його передачі в комунальну власність із підпорядкуванням місцевим органам влади. Зазначені факти встановлені рішенням від 18.09.2013 року, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2013 року, тому суд також дійшов висновку про те, що прокурором та позивачем не було пропущено строк для звернення із позовом до суду за захистом порушеного права, оскільки про наявність такого права позивач дізнався лише після прийняття зазначених судових актів.

Відповідач 3 - Федерація професійних спілок Хмельницької області з прийнятим рішенням господарського суду не погодилась та подала апеляційну скаргу в якій просить його скасувати й прийняти нову постанову, якою в позові відмовити. В апеляційній скарзі вказує, що прокурор не мав права звернення до суду з даним позовом, оскільки інтереси держави порушені не були й загрози їх порушення немає. Апелянт вважає, що судом було неправильно застосовано ст. 35 ГПК України та прийнято до уваги рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 16/2/6/71-Н від 18.09.2013 року, оскільки в зазначеній справі позивачем був ФДМУ, а не Хмельницька міська рада, тому суб'єктний склад учасників таких відносин є відмінним. Отже, апелянт вважає безпідставним висновок суду про вибуття із власності профспілок приміщення їдальні у 1981 році, вибуття із власності держави приміщення їдальні у 1992 році та подальшої його передачі в комунальну власність із підпорядкуванням місцевим органам влади. Крім того, апелянт вказує на неповне з'ясування судом обставин справи, що стосуються площі спірного об'єкту, а також про безпідставне залишення без задоволення клопотання про застосування строків позовної давності.

Третіми особами на стороні відповідача 3 - підприємством "Навчально - культурний центр "Побужжя" Федерації профспілок Хмельницької області та Федерацією професійних спілок України подано відзиви, в яких останні, підтримуючи доводи, що викладені в апеляційній скарзі, просять рішення господарського суду Хмельницької області скасувати та в позові відмовити.

Відповідач 1 - Виконавчий комітет Хмельницької міської ради у відзиві, заступник прокурора міста Хмельницького у письмовому запереченні та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - колективне підприємство "Ідальня № 33" у письмовому поясненні просять рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач - Хмельницька міська рада надала відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи. Вказує на правомірність підстав набуття права власності територіальною громадою міста Хмельницького на спірне приміщення та звертає увагу на те, що з 1992 року, тобто з моменту передачі в комунальну власність будівлі їдальні, жодних рішень ні на рівні держави, ні на місцевому рівні про визнання іншого власника спірної будівлі в розрізі законодавства, яке на той час існувало - не приймалось. Вважає встановленим факт знаходження спірного майна у власності територіальної громади станом на момент прийняття спірного розпорядження виконкому.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Апеляційним судом встановлено, що виконавчим комітетом Хмельницької міської ради прийнято рішення №223-А від 23.03.2000 року про оформлення права власності на будинок профспілок з гаражами по вул. Соборній, 57 та гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею по вул. Соборній, 55 за Федерацією профспілок Хмельницької області. В пунктах 2, 3 рішення БТІ було уповноважено підготувати свідоцтво про право власності й провести реєстрацію вказаних в п.1 об'єктів нерухомого майна; Управління житлово-комунального господарства зобов'язано посвідчити оформлені бюро технічної інвентаризації свідоцтва про право власності.

На виконання зазначеного рішення, 28.03.2000 року видане свідоцтво про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею, яким міське виробниче управління житлово - комунального господарства посвідчило, що об'єкт, який розташований в м. Хмельницькому за адресою вул. Соборна, 55, в цілому складається з двох споруд, належить Федерації профспілок Хмельницької області на праві колективної власності.

Об'єкт за адресою вул. Соборна, 55 у місті Хмельницькому зареєстровано Хмельницьким бюро технічної інвентаризації на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності, про що внесено запис в реєстрову книгу за № 729.

24.03.1971 року виконкомом Хмельницької міської ради депутатів трудящих прийнято рішення за № 90 "Про відведення земельної ділянки обласній Раді професійних спілок по вул. К Лібкнехта під будівництво приміщення професійних курсів".

У 1975 році, на замовлення Хмельницької обласної ради профспілок (на даний час Федерація профспілок Хмельницької області -відповідач 1) та з дозволу Укрпрофради (на даний час Федерація професійних спілок України - третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору) було розпочато будівництво гуртожитку профспілкових курсів на 140 місць

Закінчене будівництво гуртожитку профспілкових курсів на 140 місць по вул. К.Лібкнехта, 55 у місті Хмельницькому прийнято в експлуатацію згідно акту Державної приймальної комісії від 30.11.1976 року, який затверджено рішенням виконкому Хмельницької міської ради від 03.12.1976 року № 301.

Рішенням Хмельницького міськвиконкому № 33 від 04.08.1977 року Хмельницькій обласній раді професійних спілок надано дозвіл на будівництво їдальні на 140 місць зблокованої з будинком профкурсів по вул. К. Лібкнехта, 57.

Згідно Титульного списку вишукувальних і проектних робіт по Українській республіканській раді профспілок, довідок про фінансування УКБ Української республіканської ради профспілок за 1978, 1979, 1980 рік, Титулів початкового будівництва на 1979 рік і перехідного будівництва на 1980 рік, довідок про виконання плану введення об'єктів в експлуатацію в 1980 році, по об'єкту - прибудова до будівлі профспілкових курсів (їдальні і учбових аудиторій) на 140 місць в м. Хмельницькому план капіталовкладень по проектно - кошторисній документації складав 326,7 тис. руб., джерела фінансування - профбюджет ради профспілок на місці. Зокрема, на 1978 рік на проведення проектних робіт план капіталовкладень складав 9,0 тис. руб., виконано об'єм робіт на 8,0 тис. руб., профінансовано - 9,0 тис. руб.; на 1979 рік на будівництво план капіталовкладень складав 318,6 тис. руб., виконано об'єм робіт на 168,6 тис. руб., профінансовано 180,0 тис. руб.; на 1980 рік на будівництво план капіталовкладень складав 150,0 тис. руб., виконано об'єм робіт на 137,5 тис. руб., профінансовано 125,2 тис. руб..

Проектно - кошторисна документація затверджена Президією Хмельницької обласної ради профспілок 25.08.1978 року. Проектні роботи виконувала Хмельницька філія інституту "Гіпроцивільпромбуд", а замовником будівництва виступав відділ капітального будівництва Вінницької облпрофради.

Будівництво об'єкту - прибудова до будівлі профспілкових курсів здійснювала будівельна організація - БМУ "Цивільжитлобуд" комбінату "Хмельницькпромбуд", що підтверджується копіями річних звітів про виконання планів будівельно - монтажних робіт за 1979, 1980 роки, архівною довідкою Державного архіву Хмельницької області № 62 від 21.02.2000 року.

Згідно акту Державної приймальної комісії від 30.06.1980 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 30.06.1980 року № 149/Г, закінчене будівництво - прибудова їдальні профкурсів в місті Хмельницькому по вул. К.Лібкнехта, 57 було прийнято в експлуатацію.

Відповідно до довідки УКБ Укрпрофради, авізо УКБ Вінницької облпрофради, додатку до бухгалтерського звіту - Переліку введених в дію об'єктів і переданих експлуатаційним організаціям за 1980 рік, балансу станом на 01.01.1981 року прибудова до будівлі профкурсів (приміщення і обладнання їдальні) балансовою вартістю 314134 руб., обладнання за переліком із 48 найменувань на суму 47742 руб. 31 коп. передано Хмельницькій обласній Раді профспілок.

Аналізуючи зміст положень ч.1, ч. 2 ст. 10, ст. 11 Конституції Української РСР, 1979 року, ст.ст. 87, 97, 98 ЦК Української РСР щодо правового режиму державної власності, права власності профспілкових та інших громадських організацій, п.7, п. 8 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.10.1979 року №940 щодо права міністерств, державних комітетів, відомств, а також виконавчих комітетів Рад передавати кооперативним та іншим громадським організаціям і приймати від них підприємства, об'єднання, організації та установи, будівлі і споруди, а також врахувавши правові позиці, що містяться в рішенні Конституційного суду України (справа про захист права власності організацій споживчої кооперації) від 11.11.2004 року № 16-рп/2004, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийнявши на баланс та зарахувавши до складу основних фондів об'єкт будівництва "прибудова їдальні профкурсів" після введення його в експлуатацію, "Хмельницький облсофпроф" набув права власності на таке майно.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що обсяги фінансування будівництва спірного об'єкта в 1978 році були значно меншими (профінансовано 9 тис. рублів), ніж в 1979-1980 роках (профінансовано 305 тис. руб.), в контексті збігу в часі збільшення капітальних вкладень у будівництво після того, як мало місце виділення коштів на 1979 рік Міненергомаш - 200 тис. рублів, Мінавіапром - 50 тис. рублів. При цьому, зважаючи на те, що з боку замовника (забудовника) акт приймання в експлуатацію від 30.06.1980 року підписаний представником "облсофпрофа", а фінансування здійснювалося за державні кошти, то після прийняття в експлуатацію, майно на підставі постанови секретаріату Хмельницької обласної ради профспілок від 23.07.1981 року (протокол № 7) приміщення їдальні з інвентарем за актом було передано від облпрофкурсів Хмельницькому тресту їдалень.

Передача приміщення їдальні підтверджується зведеним фінансовим звітом за 1980 рік, в якому зазначена сума в розмірі 314,1 тис. руб., яка вибула за звітний період.

Наказом Міністерства торгівлі УРСР від 28.03.1983 року Хмельницький трест їдалень ліквідовано та створено Хмельницьке міське об'єднання громадського харчування управління громадського харчування Хмельницького облвиконкому (з правами правонаступництва).

Відповідно до рішення Хмельницького облвиконкому № 204 від 1989 року, міське об'єднання громадського харчування ліквідовано з передачею його функцій Хмельницькому виробничо - торгівельному об'єднанню громадського харчування, в склад якого входили всі заклади громадського харчування м. Хмельницького та області, підпорядковані Міністерству торгівлі УРСР, в тому числі відомчі (на заводах, фабриках, в державних установах, навчальних закладах, школах, в організаціях і т. п.).

Постановою Кабінету міністрів України від 05.11.1991 року № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно - територіальних одиниць (комунальною власністю)" затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), до якого віднесено підприємства громадського харчування, що входять до складу обласних (міських) управлінь торгівлі, торговельних об'єднань та обласних (міських) виробничо-торговельних об'єднань громадського харчування.

Пунктом 2 вказаної Постанови КМУ міністерствам і відомствам України, органам, уповноваженим управляти державним майном, було надане право здійснити передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком.

Також в Постанові Кабінету міністрів України від 05.11.1991 року № 311 зазначено, що передача державного майна здійснюється безоплатно стосовно порядку, передбаченого Постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.80. № 285 "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд".

Пунктом 5 постанови Ради міністрів Української РСР № 285 від 28.04.1980 року "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, установ, будинків і споруд" визначене право міністерств на передачу державних підприємств торгівлі, громадського харчування за погодженням з виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів -за рішеннями цих міністерств, та відповідно обов'язок відповідних виконавчих комітетів Рад прийняти такі будинки і споруди.

Наказом Міністерства торгівлі УРСР від 21.11.1991 року за № 99 "Про передачу державного майна, що перебуває у віданні Міністерства торгівлі України, відомчі заклади закритої мережі громадського харчування передано відповідним організаціям, а підприємства відкритої мережі громадського харчування передано у комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади.

Відповідно до рішення Хмельницького облвиконкому № 22 від 19.02.1992 року, обласне виробничо-торгівельне об'єднання громадського харчування ліквідовано.

Рішенням облвиконкому № 23 від 19.02.1992 року "Про розмежування державного майна області між власністю області і власністю районів, міст обласного підпорядкування", проведено розмежування державного майна, яке відноситься до комунальної власності, між власністю області і власністю районів, міст обласного підпорядкування (п. 1 рішення).

На виконання рішення облвиконкому № 23 від 10.02.1992 року, виконкомом Хмельницької міської ради 20.02.1992 року прийнято рішення № 55 "Про організацію передачі державного майна в комунальну власність міста" (т. 18 а.с. 176), згідно з п. 1 якого, відділам і управлінням міськвиконкому надано повноваження на прийняття для розпорядження і управління комунальною власністю міста. Подальше розпорядження і користування комунальною власністю міста відділам і управлінням визначено проводити з погодження міськвиконкому згідно додатку № 1.

Відповідно до додатку № 1 до рішення № 55 від 20.02.1992 року, до складу підприємств, розпорядження і управління якими здійснювалось відділами і управліннями міськвиконкому, відносились і підприємства громадського харчування та неторгівельної діяльності, що входять до складу обласного виробничо - торгівельного об'єднання громадського харчування.

Колегія суддів апеляційного господарського суду приймає до уваги те, що матеріали справи не містять доказів визнання нечинними чи скасування зазначених вище нормативних актів, наказу Міністерства торгівлі, рішень органів місцевого самоврядування, а тому суд апеляційної інстанції вважає доведеним факт вибуття приміщення їдальні з власності профспілок у 1981 році, вибуття з власності держави приміщення їдальні у 1992 році та подальшу його передачу в комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади, що вказує на те, що станом на день подачі позову до суду, позивач вже набув право власності на спірне приміщення, яке й підлягає захисту.

Також колегія суддів приймає до уваги те, що 18.11.1990 року Загальною конфедерацією профспілок СРСР і Федерацією незалежних професійних спілок України підписано Договір про закріплення прав по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном, який затверджено постановою Президії Ради Загальної конфедерації профспілок СРСР №2-1а від 18.11.1990 року. Зазначеним Договором закріплено на праві власності за Федерацією незалежних професійних спілок України майно згідно Переліку, в якому в розділі V "Будинки союзів" під порядковим номером 22 зазначено: Будинок Союзів м. Хмельницький, рік введення в експлуатацію - 1970 року, балансова вартість - 447,8 тис.руб., а в розділі VІ "Учбово-методичні центри" під порядковим номером 2 зазначено: Учбово-методичний центр м. Хмельницький, рік введення в експлуатацію - 1977 року, балансова вартість - 604,0 тис.руб..

Введення їдальні в експлуатацію у 1980 році та відсутність відповідної вказівки в додатку до зазначеного договору (списку) на думку колегії суддів також спростовує віднесення спірної будівлі до профспілкового майна станом на 18.11.1990 року.

Стаття 21 ЦК України визначає також загальний порядок визнання судом незаконними та скасування правових актів індивідуальної дії, а також нормативно - правових актів, виданих органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо вони суперечать актам цивільного законодавства і порушують цивільні права або інтереси.

Реалізація указаної норми обмежена сукупністю двох обов'язкових умов, а саме: невідповідністю спірного акту актам цивільного законодавства і порушенням внаслідок прийняття такого акта цивільних прав або інтересів особи.

Захист права власності унормовано, зокрема, положеннями ст. 392 ЦК України.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також із ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Враховуючи наведений вище висновок суду апеляційної інстанції про те, що станом на 1990 рік спірне майно вибуло з власності профспілок у державну власність, а на момент прийняття спірного рішення у 2000 році, приміщення їдальні вже перебувало у комунальній власності, колегія суддів вважає, що спірне рішення було прийняте виконавчим комітетом Хмельницької міської ради всупереч положенню ч. 2, ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", у зв'язку з чим на підставі ч. 1 ст. 393 ЦК України підлягає скасуванню, а право власності Хмельницької міської ради на підставі ст. 392 ЦК України - визнанню.

Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000 року №223-А, скасування свідоцтва про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею від 28.03.2000 року, як похідна вимога та визнання права власності за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на будівлю їдальні - є таким, що ґрунтується на фактичних обставинах справи та вимогах закону.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про невідповідність площі спірного приміщення, на яке судом першої інстанції виразно право власності за позивачем фактичній площі, оскільки, як встановлено в акті Державної приймальної комісії від 30.06.1980 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 30.06.1980 року № 149/Г, закінчене будівництво - прибудова їдальні профкурсів в місті Хмельницькому по вул. К.Лібкнехта, 57 було прийнято в експлуатацію з корисною площею саме 848 кв.м., що правомірно враховано у оскаржуваному рішенні (т. 2 а.с. 74).

Згідно ч.1 ст.256, ст. 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, й загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком колегії суддів першої інстанції про те, що саме за результатом розгляду справи №16/2/6/71-Н позивачем було встановлено факт вибуття із власності профспілок приміщення їдальні у 1981 році, вибуття із власності держави приміщення їдальні у 1992 році та подальша його передача у комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади, у зв'язку з чим позивач дізнався про порушення свого права після винесення рішення у даній справі 18.09.2013 року, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2013 року.

Колегія суддів вважає слушними доводи апелянта про безпідставність застосування судом першої інстанції ст. 35 ГПК України та звільнення позивача від доказування у даній справі з підстав встановлення певних фактів судовими рішеннями у справі №16/2/6/71-Н, оскільки вказана процесуальна норма підлягає застосуванню лише за умови тотожності суб'єктного складу сторін. В той же час, позивачі у даній справі та справі №16/2/6/71-Н є різними. Однак, вказане процесуальне порушення не призвело до прийняття неправильного рішення, а тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 104 ГПК України не є підставою для його скасування.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, за виключенням ст. 35 ГПК України, при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 23.09.2013 р. у справі №924/648/13 залишити без змін, апеляційну скаргу федерації профспілок Хмельницької області - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Справу №924/648/13 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Грязнов В.В.