ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. Справа № 5023/7668/11

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Гетьмана Р.А., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Фільшиній Н.І.

за участю представників сторін:

від апелянта - прокурор - Волик О.Г. _ посвідчення від 30.10.2012р.;

ініціюючого кредитора - ОСОБА_1 - за довіреністю від 25.12.2012р.;

від кредитора ПАТ «Укрсоцбанк» - Соколюк Ю.С. - за довіреністю від 20.11.2013р. № 02-36/2858;

від кредитора ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - за довіреністю від 22.07.2013р. №2085;

арбітражний керуючий - не з'явився;

від боржника - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України, м. Харків (вх.№3215Х/2)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.10.2013р.

у справі № 5023/7668/11

за заявою Військової прокуратури Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, м. Харків

до боржника ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2013р. у справі № 5023/7668/11 (суддя Міньковський С.В.) включено вимоги кредитора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в сумі 745823грн.68коп. до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

Ухвала суду мотивована тим, що матеріалами справи доведено факт порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань за договором оренди від 15.12.2001р., укладеним між ним і ФОП ОСОБА_3, та наявністю заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 320160грн., обґрунтованістю нарахування 3% річних в сумі 83732,80грн. та інфляційних втрат в сумі 83732,80грн. Судом першої інстанції відмовлено у застосуванні строку позовної давності, оскільки позовна давність застосовується лише за заявою сторін спору, проте кредитор Східне регіональне управління Державної прикордонної служби не є стороною матеріального правовідношення за вищезазначеним договором оренди, а отже, на думку суду першої інстанції, його заява не підлягає до задоволення.

Харківська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України з ухвалою місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.10.2013р у справі №5023/7668/11 про визнання вимог ФОП ОСОБА_3 до ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" у розмірі 745823 грн. 68 коп. та включення їх до реєстру вимог кредиторів і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні кредиторських вимог ФОП ОСОБА_3 до ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що перебіг позовної давності розпочався з 30.12.2002р., тобто з наступного дня, коли начебто необхідно було здійснити оплату, проте із заявою про визнання грошових вимог ФОП ОСОБА_3 звернувся лише 14.12.2011р., тобто зі спливом позовної давності за шість років до заявлення їх в даному процесі та без обґрунтування поважності причин його пропуску. Крім того, зазначає, що розпорядник майна боржника ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" та ініціюючий кредитор неодноразово звертались до суду з заявами про застосування позовної давності, які не були розглянуті судом першої інстанції. Також, на думку апелянта, Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України набуло статусу сторони у справі про банкрутство, оскільки ухвалою суду першої інстанції від 02.11.2011р. його вимоги визнані безспірними.

Східне регіональне управління прикордонної служби України відзивом від 08.11.2013р. підтримує вимоги апеляційної скарги та просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.10.2013р. у справі №5023/7668/11, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи і прийняти нове рішення, яким відхилити вимоги ФОП ОСОБА_3 до ТОВ «Інвестиційна будівельна фірма «ВБК» в повному обсязі.

Також, просить долучити до матеріалів справи у якості доказів рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2008р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2009р. у справі №37/363-07, у яких суд дійшов висновку, що договір оренди від 15.12.2001р. є неукладеним. При цьому зазначає, що вказані документи не могли бути ним подані до суду першої інстанції, оскільки Східне регіональне управління прикордонної служби України не було стороною спірних правовідносин та не знало про їх наявність. Вказані документи не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції, оскільки відповідно до вимог ст.101ГПК України апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що були зібрані місцевим господарським судом, піддані оцінці і за результатами оцінки покладені в основу цього рішення (ухвали). Вказані докази не були предметом розгляду судом першої інстанції, а отже і не могли бути оцінені та покладені в основу оскаржуваного судового рішення. Крім того, Східне регіональне управління прикордонної служби України дізналось про їх наявність після прийняття оскаржуваного рішення, а отже ці обставини можуть слугувати підставами для іншого судового розгляду в порядку, встановленому ГПК України.

26.11.2013р. арбітражним керуючим Терновським Р.І. подано клопотання про розгляд справи без його участі. Вказане клопотання підлягає до задоволення колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду, як таке що не суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу місцевого господарського суду з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Також ним заявлено клопотання про зміну назви Військової прокуратури Харківського гарнізону на Харківську прокуратуру з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України відповідно до наказу Генеральної прокуратури України від 11.06.2012р. №100ш. Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає дане клопотання таким, що підлягає до задоволення.

Представник ініціюючого кредитора, підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.10.2013р. у справі №5023/7668/11 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні кредиторських вимог ФОП ОСОБА_3

Представник ФОП ОСОБА_3 заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив ухвалу місцевого господарського суду від 11.10.2013р. у справі №5023/7668/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників боржника, ліквідатора та інших кредиторів за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2011р. за заявою Заступника військового Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" на підставі ст. ст. 8, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (т.1,а.с.2.3).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2011р. у даній справі зобов'язано кредитора - Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України в десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали опублікувати в офіційному друкованому органі України газеті «Голос України» або «Урядовий Кур'єр» оголошення про порушення справи про банкрутство боржника ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна; встановлено, що розмір безспірних вимог Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України до ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" складає 7006039,61грн.; введено процедуру розпорядження майна боржника; зобов'язано розпорядника майна разом з керівником боржника розглянути в тридцятиденний строк з моменту публікації оголошення заявлені вимоги кредиторів, за наслідками розгляду вимог кредиторів - повністю або частково визнати їх або відхилити, про що розпоряднику майна письмово повідомити кредиторів і господарський суд (т.1,а.с.60-62).

В газеті «Голос України» від 22.11.2011р. №219 (5219) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі №5023/7668/11 про банкрутство ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма «ВБК» та зазначено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2011р. розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Меніва О.І. (т.1, а.с.71,73).

14.12.2011р. ФОП ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про визнання кредиторських вимог та просив визнати його грошові вимоги на загальну суму 745823,68грн. і зобов'язати розпорядника майна боржника ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК» включити їх до реєстру вимог кредиторів. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що ніж ним та боржником ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК» укладений договір оренди нежитлових приміщень від 15.12.2001р., на підтвердження виконання ФОП ОСОБА_3 умов договору між сторонами складений акт виконаних робіт від 29.12.2002р. на суму 320160грн. Посилаючись на ст.14,15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ФОП ОСОБА_3 просить визнати його вимоги у розмірі 745823,68грн. у зв'язку з невиконанням умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2001р. між ФОП ОСОБА_3 (орендодавцем) та ТОВ «Інвестиційна будівельна фірма «ВБК» (орендарем) укладений договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до п.1.1 якого орендодавець надає, а орендар отримує в користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, площею 2320кв.м, для використання з метою, визначеною статутними завданнями орендаря (т.2, а.с.69).

У п.4.1. цього договору зазначено, що сторонами досягнута домовленість, що сума розміру місячної договірної ціни послуги по орендні складає 11,50грн, в тому числі ПДВ, за 1 кв.м. Загальна сума договору складає 320160грн. Оплата проводиться після підписання обома сторонами акту виконаних робіт.

29.12.2002р. між вищезазначеними сторонами договору складений акт виконаних робіт за договором оренди від 15.12.2001р., у якому зазначено, що у період з 01.01.2002р. по 31.12.2002р. здійснювалась оренда нежитлового приміщення. Орендна плата складає 266800грн., ПДВ 20% - 53360грн., всього на загальну суму 320160грн. (т.2,а.с.70).

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.12.2008р. у справі №15/120-08, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2009р., відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Інвестиційна будівельна фірма «ВБК» до ФОП ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди від 15.12.2001р. У мотивувальній частині постанови Вищого господарського суду України зазначено, що позивач ТОВ «Інвестиційна будівельна фірма «ВБК» схвалив договір оренди нежитлового приміщення від 15.12.2001р. та датований 29.12.2002р. акт виконаних робіт до нього. Доказами схвалення позивачем спірного договору оренди нежитлового приміщення від 15.12.2001р. та акту виконаних робіт до нього є скріплення кожного з цих документів оригінальними відбитками печатки відповідача ТОВ «Інвестиційна будівельна фірма «ВБК», факт реєстрації договору від 15.12.2001р. в реєстрі вихідних та вхідних документів ТОВ «Інвестиційна будівельна фірма «ВБК» за період з 01.06.2001р. по 31.12.2003р. (т.2,а.с.67,68).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2013р. у даній справі звільнено з обов'язків розпорядника майна ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" арбітражного керуючого Меніва О.І. та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Терновського Романа Ігоревича; зобов'язано розпорядника майна у відповідності до приписів ст.ст.13-16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розглянути вимоги кредиторів, представити суду повідомлення про розгляд вимог кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів та представити його суду на затвердження (т.6, а.с.87,88).

01.08.2013р. арбітражним керуючим Терновським Р.І. подано до місцевого господарського суду реєстр вимог кредиторів, до якого включено, зокрема , вимоги ФОП ОСОБА_3 у розмірі 745823,68грн. (т.6, а.с.129-131, т.7,а.с.1-3).

13.08.2013р. Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України подало до місцевого господарського суду заяву про застосування строку позовної давності та, відповідно, відмову у включенні вимог ТОВ «Агентство нерухомості «Рестріелт» та ФОП ОСОБА_3 до реєстру вимог кредиторів (т.7,а.с.46,47).

Письмовими поясненнями від 16.09.2013р. арбітражний керуючий Терновський Р.І. визнав вимоги ФОП ОСОБА_3 обґрунтованими та зазначив, що застосування позовної давності в даному випадку суперечило б інтересам кредитора (т.7,а.с.117-119).

11.10.2013р. місцевим господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу з підстав, зазначених вище (т.7, а.с. 181,182).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до пункту 15 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

14.12.2011р. ФОП ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Харківської області із заявою з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 745823,68 грн. в межах місячного терміну з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника. В обґрунтування своїх вимог кредитор посилається на укладений між ним та боржником договір оренди нежитлового приміщення від 15.12.2001р. та акт виконаних робіт за договором оренди від 15.12.2001р., у якому зазначено, що у період з 01.01.2002р. по 31.12.2002р. здійснювалась оренда нежитлового приміщення. Орендна плата складає 266800грн. ПДВ 20% - 53360грн., всього на загальну суму 320160грн. Боржник прийняті на себе зобов'язання по оплаті орендованого майна не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг у сумі 320160грн., що стало підставою для звернення кредитора із заявою з грошовими вимогами до боржника.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області від 29.12.2008р. у справі №15/120-08, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2009р. відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Інвестиційна будівельна фірма «ВБК» до ФОП ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди від 15.12.2001р. У мотивувальній частині постанови Вищого господарського суду України зазначено, що позивач ТОВ «Інвестиційна будівельна фірма «ВБК» схвалив договір оренди нежитлового приміщення від 15.12.2001р. та датований 29.12.2002р. акт виконаних робіт до нього. Доказами схвалення позивачем спірного договору оренди нежитлового приміщення від 15.12.2001р. та акту виконаних робіт до нього є скріплення кожного з цих документів оригінальними відбитками печатки відповідача ТОВ ««Інвестиційна будівельна фірма «ВБК», факт реєстрації договору від 15.12.2001р. в реєстрі вихідних та вхідних документів ТОВ «Інвестиційна будівельна фірма «ВБК» за період з 01.06.2001р. по 31.12.2003р. Вказане судове рішення набрало законної сили (т.2,а.с.67,68).

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, Вищим господарським судом України встановлений факт схвалення договору оренди нежитлового приміщення від 15.12.2001р. та датований 29.12.2002р. акт виконаних робіт до нього, вказані обставини не підлягають повторному доведенню, оскільки сторонами спірних правовідносин були саме ТОВ «Інвестиційна будівельна фірма «ВБК» та ФОП ОСОБА_3

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується виконання ФОП ОСОБА_3 укладеного між ним та боржником ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" договору оренди приміщення від 15.12.2001р. та його схвалення ТОВ «Інвестиційна будівельна фірма «ВБК», а отже колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що вимоги ФОП ОСОБА_3 у розмірі 745823,68грн., з яких 3201600грн. - орендна плата, 83732,80грн. - 3% річних та 341930,88грн. - інфляційні втрати, виходячи з приписів статей 525,526,530,610,612,625 Цивільного кодексу України є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними доказами.

Доводи заявника апеляційної скарги про необхідність застосування позовної давності до спірних правовідносин не приймаються судовою колегією апеляційної інстанції з наступних підстав.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» визначив, що заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України не є стороною договору оренди нежитлового приміщення від 15.12.2001р., а отже не є стороною спірних матеріально-правових відносин, приписи статті 267 ЦК України є нормою матеріального права і не можуть розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами особи яка не є учасником вказаних правовідносин. За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення заяви Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про застосування позовної давності до правовідносин, які виникли між боржником ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" та ФОП ОСОБА_3 на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 15.12.2001р.

Крім того, як було вказано вище, посилання скаржника на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2009р. у справі №37/363-07, не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вказаний доказ поданий з порушенням вимог ст.101ГПК України та про нього не було відомо апелянту і суду першої інстанції при розгляді даного спору, а отже він не міг бути оцінений та покладений в основу оскаржуваного судового рішення місцевим господарським судом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України, м. Харків не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю. Ухвала господарського суду Харківської області від 11.10.2013р. у справі №5023/7668/11 ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає вимогам матеріального та процесуального права та скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.ст.105, 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА :

1.Апеляційну скаргу Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України, м. Харків залишити без задоволення.

2.Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.10.2013р. у справі № 5023/7668/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови підписаний 02.12.2013р.

Головуючий-суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Лакіза В.В.