ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Справа № 62/101-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Т. Данилової Т. Костенко

за участю представників:

позивачаГоловашич Ю.О. - довіреність від 23.04.2013 р.

відповідачаЧуйко З.Д. - довіреність від 21.04.2013 р. (том 2 а.с. 65)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Горизонт"

на постановувід 18.09.2013 р. Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 62/101-09 господарського суду Харківської області

за позовомПриватного сільськогосподарського підприємства "Горизонт"

до Фермерського господарства "Aurum"

простягнення 20 000,00 грн.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.11.2013 р. у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого, суддів: Волковицької Н.О., Рогач Л.І., касаційна скарга ПСП "Горизонт" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 р. у даній справі прийнята до розгляду та призначена на 26.11.2013 р.

Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/2652 від 25.11.2013 р. у зв'язку із перебуванням суддів Волковицької Н.О. та Рогач Л.І. у відрядженні, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б. (доповідач), судді: Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф., про що повідомлено присутніх у судовому засіданні представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

У липні 2009 року ПСП "Горизонт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ФГ "Aurum" про стягнення частини матеріальної шкоди у розмірі 20 000 грн., посилаючись на статтю 1166 Цивільного кодексу України та статті 31, 33 Закону України "Про оренду землі", обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 03.03.2002 р. між позивачем та фізичними особами - пайщиками були укладені договори оренди земельних ділянок на полях № 4, 5, 6 (контури № 11, 12, 14) Олександрівської селищної ради та на полі № 6 (контур № 35) Лютівської селищної ради у зв'язку з чим, продовжуючи користуватися земельними ділянками, у серпні - вересні 2007 року на полях Олександрівської сільської ради посадив озиму пшеницю, право власності на яку встановлено рішенням Золочівського районного суду від 04.11.2008 р. по справі № 2/230-08, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18.02.2009 р.

Проте, як зазначав позивач, врожай озимої пшениці 2008 року було зібрано відповідачем, чим завдано позивачу матеріальну шкоду у розмірі 4 435 691 грн., частину якої позивач просив стягнути звернувшись з даним позовом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2009 р., в порядку статті 79 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупинено до вирішення справи № 6-6965ск90 Верховним Судом України та справи № 15/241-08 господарським судом Харківської області.

Ухвалою суду від 10.04.2013 р. провадження у справі поновлено.

26.04.2013 р. до господарського суду Харківської області надішли пояснення ПСП "Горизонт", в яких позивач зазначав, що згідно аудиторського висновку "Про грошову оцінку заподіяної шкоди, збитків ФГ "Аурум" внаслідок порушення права власності ПСП "Горизонт" на посіви озимих культур" від 25.02.2009 р. недоотриманий дохід позивача складає 4 435 691 грн., які підлягають стягненню (том 2 а.с. 75-77).

Крім того, позивач зазначав, що право власності ПСП "Горизонт" на посіви озимої пшениці 2008 року підтверджено також рішенням господарського суду Харківської області від 30.06.2011 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2011 р., у справі № 15/241-08. При цьому, протиправні дії ФГ "Aurum" підтверджені скасуванням постановою Золочівського районного суду Харківської області від 05.07.2012 р. по справі № 2015/1021/2012 останньої постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.11.2012 р., а заява про злочин у відношенні голови ФГ "Aurum" та всі матеріали перевірки були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування. Факт незаконного збору відповідачем врожаю позивача також підтверджується актами від липня - серпня 2008 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2013 р. (суддя Суярко Т.Д.) повернуто ПСП "Горизонт" заяву про збільшення позовних вимог (вх.№16314 від 26.04.2013 р.) з посиланням на неподання позивачем доказів доплати судового збору на суму збільшення позовних вимог, в порядку абазу 2 частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір", при цьому дійшовши висновку щодо недоведеності позивачем наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору на підставі статті 8 вказаного Закону та звільнення від сплати судового збору (том 2 а.с. 126-127).

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.04.2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем не доведено наявності шкоди та її розміру, неправомірної поведінки відповідача щодо збирання посівів пшениці, його вини, то відсутній і причинно-наслідковий зв'язок, як обов'язкова умова застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

За апеляційною скаргою ПСП "Горизон" Харківський апеляційний господарський суд (судді: Черленяк М.І., Камишева Л.М., Медуниця О.Є.), переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 18.09.2013 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ПСП "Горизонт" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2013 р., ухвалу господарського суду Харківської області від 26.04.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 р. у даній справі та ухвалити нове рішення, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначав, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення позивача від сплати судового збору враховуючи його майновий стан та перебування позивача на грані банкрутства.

Заявник касаційної скарги вважає, що судами неправильно застосовані приписи статті 1166 Цивільного кодексу України та зроблено помилковий висновок щодо відсутності повного складу правопорушення та наявності підстав для стягнення збитків, завданих позивачу внаслідок здійснення відповідачем збору врожаю озимої пшениці, який згідно судового рішення у справі № 15/241-08 належить позивачу, а також посилаючись на залишення судами поза увагою доказів на підтвердження завдання цієї шкоди саме діями відповідача, зокрема, постанови Золочівського районного суду Харківської області від 05.07.2012 р. по справі № 2015/1021/2012, якою скасовано останню постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви про злочин у відношенні голови ФГ "Aurum", а також актів, складених у липні - серпні 2008 року.

У відзиві на касаційну скаргу ФГ "Aurum" просило відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що у ПСП "Горизонт" не було укладених належним чином договорів оренди землі і не було правових підстав на здійснення посівних робіт у 2007 році, як не надано позивачем доказів здійснення саме ним посіву зерна та його кількості, а акти надані позивачем не підтверджують факт завдання шкоди саме з боку ФГ "Aurum" шляхом збору врожаю озимої пшениці, не містять посилань на перебування комбайнів, яким здійснювався збір врожаю на балансі відповідача, перебування водіїв комбайнів у трудових відносинах з відповідачем.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 03.03.2002 року між ПСП "Горизон" та фізичними особами - пайщиками були укладені договори оренди земельних ділянок на полях № 4, 5, 6 (контури № 11, 12, 14) Олександрівської селищної ради Золочівського району Харківської області та на полі № 6 (контур № 35) Лютівської селищної ради Золочівського району Харківської області, з терміном дії - п'ять років починаючи з дати реєстрації.

ПСП "Горизонт" договори оренди з фізичними особами-пайщиками переуклав, підписавши їх у 2006 році, але у встановленому законом порядку не зареєстрував.

У серпні-вересні 2007 року ПСП "Горизонт" розпочав посівні роботи, а саме був підготовлений для посіву озимої пшениці ґрунт, закуплені посівні матеріали, посівний матеріал було внесено у ґрунт.

У листопаді 2007 року, після завершення посівних робіт, ПСП "Горизонт" було отримано 36 листів від фізичних осіб - пайщиків з повідомлення про те, що земельні ділянки не треба обробляти, а також про те, що власники земельних ділянок вже уклали договори оренди з ФГ "Aurum".

Судами під час розгляду справи встановлено, що право власності ПСП "Горизонт" на врожай озимої пшениці 2008 року визнано в судовому порядку згідно рішення Золочівського районного суду Харківської області від 04.11.2008 р. у справі № 2-320/2008 та рішення господарського суду Харківської області від 30.06.2011 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2011 р., у справі № 15/ 241- 08.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ПСП "Горизонт", з посиланням на статті 1166 Цивільного кодексу України, про стягнення з ФГ "Aurum" частини матеріальної шкоди, завданої здійсненням ФГ "Aurum" збору врожаю озимої пшениці 2008 року, належної позивачу на праві власності, що підтверджується, зокрема, актами обстеження посівів насіння озимої пшениці ПСП "Горизонт" від липня - серпня 2008 року, постановою Золочівського районного суду Харківської області від 20.11.2012 р. у справі № 2015/1647/2012, якою скасовано постанову о/у СДС БЕЗ Золочівського РВ ГУ МВС України в Харківській області про відмову позивачу в порушенні кримінальної справи та аудиторським висновком від 25.02.2009 року про грошову оцінку заподіяної шкоди ФГ "Aurum" внаслідок порушення права власності ПСП "Горизонт" на посіви озимих культур".

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду та передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За правилами статті 1166 Цивільного кодексу України для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти:

1) неправомірність поведінки особи, якою можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

2) наявність шкоди, а саме втрату або пошкодження майна потерпілого;

3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Здійснюючи судовий розгляд справи та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що надані позивачем на підтвердження його вимог акти про обстеження посівів озимої пшениці від липня - серпня 2008 р., 02.10.2008 р. та акт грабежу зерна озимої пшениці від 23.07.2008 р., у яких зазначено, що ФГ "Aurum" були обмолочені посіви ПСП "Горизонт" на відповідних полях, дійшли висновку, що здійснення обмолоту зерна іншою особою, а не власником, не є доказом присвоєння цього майна вказаною особою та нанесення шкоди власнику, а тому вказані акти не можуть свідчити про присвоєння відповідачем урожаю озимої пшениці та не можуть бути підставою для стягнення з відповідача матеріальної шкоди.

Як вбачається зі змісту актів обстеження посівів озимої пшениці ПСП "Горизонт" від 17.07.2008 р., 23.07.2008 р., 24.07.2008 р., 28.07.2008 р., 01.08.2008 р. комісією у складі директора ПСП "Горизонт", головного агроному, начальника ПЗО, начальника дільниці бригади № 2, водіїв, депутата Олександрівської сільської ради, а також співробітників органів внутрішніх справ - старшого дізнавача - кпітана міліції та старшого лейтенанта, встановлено здійснення главою ФГ "Aurum" обмолоту посівів озимої пшениці ПСП "Горизонт" двома комбайнами та закінчення обмолоту пшениці позивача (том 1 а.с. 88-92).

Згідно акта обстеження посівів озимої пшениці врожаю 2008 р. ПСП "Горизонт" від 02.10.2008 р. зазначеною вище комісією, за участі крім того і депутатів Олександрівської та Лютівської сільських рад та директора ТОВ "Сивер" встановлено, зокрема, що засіяні ПСП "Горизонт" площі на території Олександрівської та Лютівської сільських рад були обмолочені комбайнами ФГ "Aurum" та перевезені до складських приміщень сіл Тимофіївка та Олександрівка ФГ "Aurum", а також встановлено здійснення ФГ "Aurum" збору врожаю озимої пшениці, засіяної ПСП "Горизонт", що підтверджується відповідними актами, складеними комісією (том 1 а.с. 93).

Частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 вказаної норми)

Зі змісту вказаної норми вбачається, що суб'єктом відшкодування шкоди є особа, яка її завдала. При цьому, частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, за приписами наведених норм позивач повинен довести суду належними та допустимими доказами факт заподіяння йому шкоди, розмір цієї шкоди, наявність протиправної поведінки відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками. При цьому, відсутність вини доводиться відповідачем.

Проте, встановивши обставини справи стосовно визнання судом права власності ПСП "Горизонт" на врожай озимої пшениці 2008 р. та здійснення ФГ "Aurum" виїзду комбайнів та обмолоту озимої пшениці, суди дійшли передчасного висновку, зокрема, про недоведеність наданими позивачем доказами наявності вини відповідача, зробивши вказаний висновок без врахування частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України.

Разом з цим, виходячи з положень вказаної норми, доказів відсутності вини відповідача у заподіянні позивачу шкоди матеріали справи не містять, а судами першої та апеляційної інстанції вказане залишено поза увагою, відповідні обставини справи не встановлювались.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Оскільки в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова Харківського апеляційного господарського суду 18.09.2013 р. в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з ФГ "Aurum" шкоди у розмірі 20 000,00 грн. підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Разом з цим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що оскаржуваною постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 р. залишено також без змін ухвалу господарського суду Харківської області від 26.04.2013 р. про повернення позивачу заяви про збільшення позовних вимог в порядку пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням позивачем доказів доплати судового збору за збільшеними позовними вимогами та недоведеністю ним підстав для звільнення від сплати судового зору.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі, якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Статтею 8 цього Закону встановлена можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати та передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, вказаною нормою передбачене право суду на звільнення від сплати судового зору, а не встановлено такий обов'язок, що свідчить про правомірність висновку суду апеляційної інстанції про залишення без змін ухвали господарського суду Харківської області від 26.04.2013 р., у зв'язку з чим постанова апеляційного суду у цій частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 р. у справі № 62/101-09 та рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2013 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПСП "Горизонт" про стягнення з ФГ "Aurum" шкоди у розмірі 20 000,00 грн. скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 р. у даній справі залишити без змін.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Т. Данилова

Т. Костенко