Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 121/3558/13-а
26.11.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кукти М.В.,
суддів Єланської О.Е. ,
Кучерука О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Кайро І.А. ) від 26.07.13
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)
про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.13 позовні вимоги ОСОБА_2 залишені без задоволення.
Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.13 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 26.11.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 04.04.2012 позивач звернулась до Ялтинської міської ради із заявою про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,01 га за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 18).
Рішенням Ялтинської міської ради № 488 від 26.12.2012 (а.с.15), відмовлено позивачу і передачі у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_2. на землях Ялтинської міської ради, у зв'язку з тим, що розміщення гаражу на витребуваній земельній ділянці не передбачено детальним планом території центральної частини міста.
Позивач, не погоджуючись з цим рішенням звернулась з позовом до суду.
Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 40 ЗК України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 6,7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до наданого викопіювання з Детального плану території центральної частини м. Ялта (а.с.17), витребувана позивачем земельна ділянка знаходиться на території яка відноситься, відповідно до містобудівної документації, до земель визначеними для індивідуального житлового будівництва, тобто не є землями для гаражного будівництва.
На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення № 488 від 26.12.2012 винесене Ялтинською міською радою в межах наданих їй законом повноважень і відповідно до вимог закону.
Крім того, рішенням Ялтинської міської ради № 535 від 06.07.2010 позивачу також було відмовлено в передачі у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_2, на землях Ялтинської міської ради,оскільки розміщення гаражу на витребуваній земельній ділянці не передбачено детальним планом території центральної частини міста (а.с.25).
Відповідно до копії довідки від 22.04.2013 (а.с.9), позивач є членом гаражно-будівельного кооперативу № 7 з 1993 року та займає гаражний бокс НОМЕР_1, тобто лише займає гараж, а не є його власником.
Відповідно до ст. 41 ЗК України, гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
Рішенням Ялтинської міської ради № 152 від 27.03.2013 (а.с.42) відмовлено в дачі дозволу ГСК № 7 на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,2000 га для будівництва та обслуговування гаражів за адресою: АДРЕСА_2, земель, що знаходяться у веденні Ялтинської міської ради, відповідно до розділу Х-2-1 регламенту роботи Ялтинської міської ради 6 скликання.
Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 559/10 від 09.12.1983 гаражі кооперативу «Дружба» повинні бути перенесені, а отже позивачка не має правових підстав для отримання земельної ділянки, яка знаходиться у межах кооперативу у власність.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки рішення № 488 від 26.12.2012 Ялтинської міської ради «Про відмову позивачу в передачі у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаража за адресою: АДРЕСА_2, на землях Ялтинської міської ради» не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.13 у справі № 121/3558/13-а -залишити без задоволення.
2. Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.13 у справі № 121/3558/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис М.В. Кукта
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.В. Кукта