ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Справа № 119181/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30.11.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_1 25.07.2011 року звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року.

Оскаржуваною постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30.11.2011 року вказаний позов задоволено, а саме зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2011 року по 22.07.2011 року на підставі положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни " та постанову звернуто до негайного виконання.

З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків. Законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.

У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому вона має право на встановлене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни " підвищення до пенсії. Оскільки Конституційний Суд України своїм рішенням від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнав неконституційними окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007-2008 рр. ", якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, невиплата управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі 30% доплати до пенсії позивачці з врахуванням вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни " є незаконною.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права.

Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, має право на отримання 30% підвищення виплачуваної йому управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі пенсії за віком.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007-2008 рр.", якими було зупинено (обмежено) дію вищевказаної ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009-2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також суд звертає увагу на те, що з 19 червня 2011 року набрав чинність Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік». Зазначеним Законом передбачено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання цього Закону було прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 745 від 6 липня 2011 року, яка набрала чинності 22.07.2011 року, якою передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 гривні.

Водночас звертаємо увагу, що виплата даних доплат відбувається за рахунок коштів Державного бюджету України. Однак кошторисом на 2011рік не передбачено коштів для виплати даної допомоги у розмірі визначеному судом. Тому, відповідно до ст. 51 Бюджетного Кодексу України суми за попередні періоди в такому випадку не можуть покриватися за рахунок коштів державного бюджету, що передбачені в кошторисі головного управління, оскільки вони мають -цільове1 призначення по платежах 2011 року.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку колегії суддів, не слід брати до уваги при вирішенні спору, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації конституційних гарантій та права на отримання підвищення до пенсії дітям війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 99 КАС України визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Разом із тим, при вирішенні адміністративного позову ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку йому пенсії згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

А тому, в частині позовних вимог щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2011 року по 25.01.2011 року на підставі положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум - залишити без розгляду.

Враховуючи наведене колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково, а саме: слід зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 25.01.2011 року по 30.06.2011 року на підставі положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі - задовольнити частково.

Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30.11.2011 року у справі № 2а-4574/11 - скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Позов в частині позовних вимог щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2011 року по 25.01.2011 року на підставі положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум - залишити без розгляду.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 25.01.2011 року по 30.06.2011 року на підставі положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

О.Б. Заверуха