_________________________________________________________________________________________________________________________Справа № 1512/1714/2012

Провадження № 2/520/4729/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

28.11.2013 року                              Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді                    Реви С.В.,

при секретарі                              Бродецькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», за участю третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання припиненим та частково недійсними договору застави, суд, -

В С Т А Н О В И В:

          ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль» звернулося до суду з вказаним позовом та з урахуванням уточненої позовної заяви посилається на те, що 20 травня 2003 року ОСОБА_2 звернувся до АППБ «Аваль» із заявою про надання споживчого кредиту у розмірі 50.000 доларів США, строком на 3 роки.

           28 травня 2003 року АППБ «Аваль» уклало з ОСОБА_2 кредитний договір № 010/03-5/3221, відповідно до якого АППБ «Аваль» видало відповідачу ОСОБА_2 кредит у сумі 50.000 доларів США із сплатою 18 відсотків річних строком на 36 місяців, тобто до 28 травня 2006 року з погашенням щомісячно 1,12 суми отриманого кредиту та відсотків за користування кредитом.

          З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 010/03-5/3221 від 28 травня 2003 року, АППБ «Аваль» уклав з ОСОБА_4 договір застави від 28 травня 2003 року, предметом якого є трактор «К-700 А», 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість якого визначена 120.000 гривень, що в еквіваленті 22.514 доларів 07 центів США.

          Крім того, з метою повернення кредиту, АППБ «Аваль» уклав з ОСОБА_3 договір застави від 28 травня 2003 року, предметом якого є дві зернозбиральні комбайни «CLAAS-D-108», 1988 року випуску, реєстраційні номери 10041 ОК та 10045 ОК, вартість яких визначена 374.600 гривень, що в еквіваленті 70.281 долар США.

          Також з метою додаткового забезпечення повернення кредиту, 11 червня 2008 року ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» уклало з ОСОБА_5 договір поруки за № 010/03-5/3221/1, відповідно до якого ОСОБА_5 прийняв на себе зобов’язання відповідати в повному об’ємі за своєчасне і повне виконання зобов’язань ОСОБА_2 по кредитному договору № 010/03-5/3221 від 28 травня 2003 року.

          Однак, ОСОБА_2 уклавши зазначений кредитний договір від 28 травня 2003 року за № 010/03-5/3221 свої зобов’язання перед банком належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 13 лютого 2012 року виникла заборгованість перед ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», яка складає суму 80.744 долара 37 центів США, що в еквіваленті дорівнює суму 645.139 гривень 44 копійки, з яких:

          - заборгованість за кредитом - 38.540 доларів 90 центів США, що в еквіваленті дорівнює суму 307.937 гривень 94 копійки;

          - заборгованість по відсоткам - 59 центів США, що в еквіваленті дорівнює суму 4 гривні 71 копійка;

          - пеня за прострочення тілу по кредиту - 42.202 долара 29 центів США, що в еквіваленті дорівнює суму 337.192 гривні 08 копійок;

          - пеня за прострочення відсотків по кредиту - 59 центів США, що в еквіваленті дорівнює суму 4 гривні 71 копійка;

          У зв’язку з чим, ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль» звернулося до суду із відповідним позовом, в якому просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором від 28 травня 2003 року за № 010/03-5/3221 у сумі 80.744 долара 37 центів США, що в еквіваленті дорівнює суму 645.139 гривень 44 копійки у наступному порядку:

          - з ОСОБА_4 в розмірі визначеної заставної вартості заставленого майна, а саме у сумі 120.000 гривень, але не більш заявленої суми боргу за кредитним договором;

          - з ОСОБА_3 в розмірі визначеної заставної вартості заставленого майна, а саме у сумі 374.600 гривень, але не більш заявленої суми боргу за кредитним договором;

          - залишок боргу стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_5.

          Крім того, ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль» просить суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на свої користь судові витрати (Том І, а. с. 165-170).

           02 вересня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», в якій посилається на те, що право вимоги у банку виникло безпосередньо з часу невиконання зобов’язання боржником ОСОБА_2, яке мало місце саме з 01 січня 2005 року, коли ОСОБА_2 припинив виплату заборгованості по кредиту.

          З цього часу починає спливати трирічний термін позовної давності, яка передбачена ст. 71 ЦК УРСР для звернення до ОСОБА_3, як заставодавця з позовом про звернення стягнення на заставлене майно.

          Вказаний термін минув 01 січня 2008 року та ця дата є датою припинення дії права, що складає предмет застави – право застави зернозбиральних комбайнів.

          Також ОСОБА_3 вважає, що у ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» припинилось право вимоги та договір застави припинив свою дію на підставі ст. 28 ЦК України, оскільки передбачений законом єдиний спосіб захисту щодо заставленого майна – комбайнів – звернення стягнення на вказане майно банком в передбачений законом трирічний термін не був використаний.

          У зв’язку з вищесказаним ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», в якій просить суд визнати припиненим договір застави, укладеного 28 травня 2003 року між ним та АППБ «Аваль» та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстрованим за № 6176, предметом якого є два зернозбиральні комбайни «CLAAS-D-108», 1988 року випуску, реєстраційні номери 10041 ОК та 10045 ОК; визнати недійсним пункт № 1 договору застави, укладеного 28 травня 2003 року між ним та АППБ «Аваль» та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстрованим за № 6176, предметом якого є два зернозбиральні комбайни «CLAAS-D-108», 1988 року випуску, реєстраційні номери 10041 ОК та 10045 ОК, в частині зобов’язання сплатити заставодержателю суму отриманих кредитних коштів, нарахованих відсотків річних по ньому, неустойку, у разі її застосування та відшкодувати завдані збитки у разу порушення зобов’язань за кредитним договором у розмірі та на підставах, передбачених ним та визнати недійсним пункт № 23 договору застави, укладеного 28 травня 2003 року між ним та АППБ «Аваль» та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстрованим за № 6176, предметом якого є два зернозбиральні комбайни «CLAAS-D-108», 1988 року випуску, реєстраційні номери 10041 ОК та 10045 ОК (Том ІІ, а. с. 19-22).

          Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерний поштово-пенсійний банк Аваль у 2006 році змінило найменування юридичної особи на Відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль», а у 2009 році Відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» у 2009 році змінило найменування юридичної особи на Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» (Том І, а. с. 157-160).

          У судовому засіданні представник позивача ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль» первісний позов підтримав та просив суд його задовольнити посилаючись на обставини, які викладені у позові. Але у задоволені зустрічного позову просив суд відмовити, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

          Відповідач ОСОБА_3 та його представник у судовому засіданні первісний позов не визнали та просили суд відмовити у задоволенні первісного позову, зустрічний позов підтримали та просили його задовольнити посилаючись на обставини, які викладенні у зустрічному позові.

          Інші учасники процесу у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, однак про причини неявки суд не повідомили.

          Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний слід задовольнити у повному обсязі з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

          Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Положеннями ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          У судовому засіданні встановлено, що 20 травня 2003 року ОСОБА_2 звернувся до АППБ «Аваль» із заявою про надання йому споживчого кредиту у розмірі 50.000 доларів США, строком на 3 роки (Том І, а. с. 9-11).

           28 травня 2003 року між АППБ «Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 010/03-5/3221, відповідно до якого АППБ «Аваль» видало відповідачу ОСОБА_2 кредит у сумі 50.000 доларів США із сплатою 18 відсотків річних строком на 36 місяців, тобто до 28 травня 2006 року з погашенням щомісячно 1,12 суми отриманого кредиту та відсотків за користування кредитом (Том І, а. с. 15-16).

          Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Згідно із ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

          Положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 554 ЦК передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

          З метою забезпечення повернення кредиту, 11 червня 2008 року між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_5 укладено договір поруки за № 010/03-5/3221/1, відповідно до якого ОСОБА_5 прийняв на себе зобов’язання відповідати в повному об’ємі за своєчасне і повне виконання зобов’язань ОСОБА_2 по кредитному договору № 010/03-5/3221 від 28 травня 2003 року (Том І, а. с. 32-33).

          Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про заставу», ст. 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до ст. 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (ст. 553 - 559 ЦК), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки. У зв'язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.

          Згідно із ч. 1, 2 та 3 ст. 11 Закону України «Про заставу», сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

          З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 010/03-5/3221 від 28 травня 2003 року, між АППБ «Аваль» та ОСОБА_4 укладено договір застави від 28 травня 2003 року, предметом якого є трактор «К-700 А», 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість якого визначена 120.000 гривень, що в еквіваленті 22.514 доларів 07 центів США (Том І, а. с. 20).

          Крім того, з метою повернення кредиту, АППБ «Аваль» уклав з ОСОБА_3 договір застави від 28 травня 2003 року, предметом якого є дві зернозбиральні комбайни «CLAAS-D-108», 1988 року випуску, реєстраційні номери 10041 ОК та 10045 ОК, вартість яких визначена 374.600 гривень, що в еквіваленті 70.281 долар США (Том І, а. с. 25).

          Однак, суд вважає, що договір застави від 28 травня 2003 року укладеного 28 травня 2003 року між ОСОБА_3 та АППБ «Аваль» та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстрованим за № 6176, предметом якого є два зернозбиральні комбайни «CLAAS-D-108», 1988 року випуску, реєстраційні номери 10041 ОК та 10045 ОК слід визнати припиненим з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 56 Закону України «Про заставу», у випадках, коли після укладення договору застави законодавством встановлено правила, які погіршують становище заставодавця та (або) заставодержателя, умови договору зберігають силу на весь строк його дії.

          Згідно із ст. 181 ЦК УРСР, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

          Таким чином, суд вважає, що право вимоги у ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» виникло під час невиконання своїх зобов’язань ОСОБА_2 щодо кредитного договору № 010/03-5/3221 від 28 травня 2003 року, а саме з 01 січня 2005 року, коли ОСОБА_2 припинив виплату заборгованості по кредиту та з цього часу починає спливати трирічний термін позовної давності, яка передбачена ст. 71 ЦК УРСР для звернення до ОСОБА_3, як заставодавця з позовом про звернення стягнення на заставлене майно.

          Вказаний термін минув 01 січня 2008 року, у зв’язку з чим цю дату потрібно вважати припинення дії права, що складає предмет застави, тобто право застави зернозбиральних комбайнів.

          Положеннями ст. 28 Закону України «Про заставу» передбачено, що застава припиняється при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави.

          Отже, з огляду на наведене, суд вважає, що договір застави від 28 травня 2003 року укладеного 28 травня 2003 року між ОСОБА_3 та АППБ «Аваль» та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстрованим за № 6176, предметом якого є два зернозбиральні комбайни «CLAAS-D-108», 1988 року випуску, реєстраційні номери 10041 ОК та 10045 ОК припинив свою дію разом з вимогою, оскільки звернення стягнення на вказане майно ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в передбачений законом трирічний термін не було використано.

          При цьому судом встановлено, що пункт № 1 зазначеного Договору Застави не відповідає положенням ст. 181 ЦК УРСР, оскільки Законом передбачена відповідальність лише за рахунок вартості заставленого майна.

          Крім того, пункт № 23 вказаного Договору Застави не відповідає нормам ст. 48 ЦК УРСР, оскільки ставить припинення дії договору залежною від умови виконання зобов’язань за кредитним договором.

          Отже, суд дійшов до висновку, що зустрічний позов є повністю обґрунтованим та доведеним, який слід задовольнити у повному обсязі.

          Оскільки суд задовольняє зустрічний позов, у зв’язку з чим позовні вимоги первісного позову, а саме ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості слід залишити без задоволення.

          А щодо інших вимог ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» судом встановлено, що у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 свої зобов’язання щодо кредитного договору від 28 травня 2003 року за № 010/03-5/3221 не виконував, у нього виникла заборгованість перед ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», яка на думку суду складає 80.744 долара 37 центів США, що в еквіваленті дорівнює суму 645.139 гривень 44 копійки, з яких:

           38.540 доларів 90 центів США, що в еквіваленті дорівнює суму 307.937 гривень 94 копійки - загальна заборгованість за кредитом;

           59 центів США, що в еквіваленті дорівнює суму 4 гривні 71 копійка - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом;

           42.202 долара 29 центів США, що в еквіваленті дорівнює суму 337.192 гривні 08 копійок - пеня за прострочення тілу кредиту;

           59 центів США, що в еквіваленті дорівнює суму 4 гривні 71 копійка - пеня за прострочення відсотків по кредиту.

          Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Згідно із ст. ч.1 ст. 611 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Дійсна наявність цих грошових зобов’язань відповідача ОСОБА_2 перед ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в та їх розмір підтверджується кредитним договором № 010/03-5/3221 від 28 травня 2003 року та наданим представником ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» відповідного розрахунку (Том І, а. с. 172-174).

          Оцінивши встановлені по справі обставини у їх сукупності, суд вважає, що у зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов’язань по кредитному договору № 010/03-5/3221 від 28 травня 2003 року загальна грошова сума, яка підлягає стягненню на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в рахунок відшкодування заборгованості складає суму у розмірі 645.139 гривень 44 копійки, яку слід стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у наступному порядку:

          - стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» 525.139 гривень 44 копійки.

          - стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» 120.000 гривень.

          (525.139 гривень 44 копійки + 120.000 = 645.139 гривень 44 копійки).

          Між тим, судом встановлено, що під час розгляду справи позивач ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» поніс судові витрати у сумі 3.219 гривень, що підтверджується відповідними квитанціями, наявних в матеріалах справи (Том І, а. с. 6, 171).

          Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

          Оскільки позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» задоволено частково, тому судові витрати слід присуджувати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у зв’язку з чим на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» підлягає стягненню судові витрати з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 по 1.207 гривень 13 копійок з кожного, а з ОСОБА_4 лише 804 гривні 75 копійок, виходячи з наступного розрахунку:

          (1.207 гривень 13 копійок + 1.207 гривень 13 копійок + 804 гривні 75 копійок = 3.219 гривень).

          Отже, оцінивши всі обставини у їх сукупності, з урахуванням пояснень, суд дійшов до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов слід задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у мотивованій частині цього рішення.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 524-526, 553-554, 587-590, 610-612, 623, 627, 629, 638, 651, 652, 1049-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 181, 210 ЦК УРСР, ст.ст. 17, 20, 28, 181 Закону України «Про заставу», суд,

В И Р І Ш И В:

          Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

          Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (ЄДРПОУ 23876031, МФО 328351, р/р 2909949) заборгованість за кредитним договором у розмірі 525.139 (п’ятсот двадцять п’ять тисяч сто тридцять дев’ять) гривень 44 (сорок чотири) копійки.

          Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (ЄДРПОУ 23876031, МФО 328351, р/р 2909949) заборгованість за кредитним договором у розмірі 120.000 (сто двадцять тисяч) гривень.

          Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (ЄДРПОУ 23876031, МФО 328351, р/р 2909949) 1.207 (одна тисяча двісті сім) гривень 13 (тринадцять) копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

          Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (ЄДРПОУ 23876031, МФО 328351, р/р 2909949) 1.207 (одна тисяча двісті сім) гривень 13 (тринадцять) копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

          Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (ЄДРПОУ 23876031, МФО 328351, р/р 2909949) 804 (вісімсот чотири) гривні 75 (сімдесят п’ять) копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

          В іншій частині відмовити за безпідставністю позовних вимог.

          Відмовити Публічному акціонерному товариству «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за безпідставністю.

          Зустрічний позов ОСОБА_3 - задовольнити.

          Визнати припиненим договір застави, укладеного 28 травня 2003 року між ОСОБА_3 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстрованим за № 6176, предметом якого є два зернозбиральні комбайни «CLAAS-D-108», 1988 року випуску, реєстраційні номери 10041 ОК та 10045 ОК.

          Визнати недійсним пункт № 1 договору застави, укладеного 28 травня 2003 року між ОСОБА_3 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстрованим за № 6176, предметом якого є два зернозбиральні комбайни «CLAAS-D-108», 1988 року випуску, реєстраційні номери 10041 ОК та 10045 ОК, в частині зобов’язання сплатити заставодержателю суму отриманих кредитних коштів, нарахованих відсотків річних по ньому, неустойку, у разі її застосування та відшкодувати завдані збитки у разу порушення зобов’язань за кредитним договором у розмірі та на підставах, передбачених ним.

          Визнати недійсним пункт № 23 договору застави, укладеного 28 травня 2003 року між ОСОБА_3 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстрованим за № 6176, предметом якого є два зернозбиральні комбайни «CLAAS-D-108», 1988 року випуску, реєстраційні номери 10041 ОК та 10045 ОК.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

          Суддя                                                                                  Рева С. В.