Дело № 762/3319/13-к
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2013 року Балаклавський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого – судді Мурадян Р.П.,
за участю:
секретаря – Черкасовій С.Р.,
прокурора – Потаніна Д.С.,
захисника-адвоката - ОСОБА_1,
обвинуваченого – ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Балаклавського районного суду міста Севастополя матеріали кримінального провадження № 12013140030001912 від 27 серпня 2013 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, не військовозобов’язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не засудженого
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 30 липня 2013 року близько 09-00 годин, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з іншою особою, проникли через паркан на територію дачної ділянки, розташованої по вул. Енергетиків буд. 94 в СТ "Будівельник", Балаклавського району м. Севастополя, перебуваючи на вказаній ділянці шляхом пролому даху будинку, проникли в будинок, звідки таємно викрали майно належить, що ОСОБА_3, а саме: рідкокристалічний телевізор марки "Sопу СХ-52" в корпусі чорного кольору, заводський номер Р-184081037 вартістю 6390,98 гривень, планшет марки "Sапеі" в корпусі чорно-сріблястого кольору, вартістю 1999,00 гривень, музичні колонки марки "Devom" у кількості 2 штук, всього вартістю 200,00 гривень, кільце золоте 583 проби зі вставленими камінням фіаніти, вартістю 1500,00 гривень, кільце золоте 583 проби з фіанітами, з прикрасою у вигляді латинської літери "V", вартістю 1100,00 гривень, кільце золоте 583 проби з прикрасою у вигляді квітки з каменями - фіанітами білого кольору, вартістю 1200,00 гривень, кільце золоте 583 проби з прикрасою у вигляді пелюстки з білими каменями, вартістю 800,00 гривень, кільце золоте 583 проби з прикрасою у вигляді знака нескінченності з білим каменем вартістю 800,00 гривень, кільце золоте 583 проби з прикрасою у вигляді трьох пелюсток з великими блакитними камінням, вартістю 1300,00 гривень, сережки золоті 583 проби вартістю 600,00 гривень. Після чого, ОСОБА_2 та інша особа з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном зникли розпорядилися викраденим майном на свій розсуд і на свої корисливі потреби, заподіявши своїми діями ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 15889,98 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся та пояснив суду, що 30 липня 2013 року з іншою особою здійснив таємно викрадання майна, що належить ОСОБА_3 Вкрадене майно продали, отримані кошти витратили на власні потреби.
Крім того, ОСОБА_2 у судовому засіданні вказав, що у вчинені кримінального правопорушення, щиро кається.
Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилась, про дату, час і місце судового засідання, повідомлена належним чином. До початку судового засідання повідомила суд про можливість провести судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження у її відсутність, претензій матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_2 не має.
З урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, викладених вище, та приймаючи до уваги, що учасники судового провадження також не оспорюють фактичні обставини справи, роз’яснивши положення та наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України та встановивши, що учасники судового розгляду, у тому числі, обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, а також у зв’язку з відсутністю сумнівів у добровільності їх позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне заволодіння чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою з групою осіб, поєднана з проникненням у житло.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, доведена повністю.
Згідно зі роз’ясненнями, що містяться у Постанові № 7 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання, суди в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд з урахуванням вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлене, що ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації у м. Севастополі, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться (а.с. 72 матеріалів справи кримінального провадження № № 12013140030001912 від 27 серпня 2013 року).
ОСОБА_2 за місцям мешкання зарекомендував себе задовільно, як особа, яка неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, скритний, має конфліктні відношення з родичами (а.с.74 матеріалів справи кримінального провадження № № 12013140030001912 від 27 серпня 2013 року).
До обставин, які пом’якшують покарання, суд відносить визнання вини, щире каяття у скоєному.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.
Виходячи з вказаних обставин, враховуючи, що ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійно місце реєстрації та проживання у місті Севастополі, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, однак скоїв умисний тяжкий злочин, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 повинне відбуватися в місцях позбавлення волі, і вважає призначення такого покарання необхідним і достатнім для виправлення та попередження здійснення ним нових правопорушень.
Відповідно до п. 8 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м’якого виду основного покарання, або не призначення обов’язкового додаткового покарання (ст. 69 КК України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Враховуючи обставини, що пом’якшують покарання, а саме те, що ОСОБА_2 визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненному, раніше не судимий, матеріальна шкода від скоєння вищевказаного кримінального правопорушення відсутня, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Підстав для застосування положень ст. 75 КК України суд не вбачає.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2, визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 24 жовтня 2013 року.
Речові докази по справі: телевізор «Sопу KDL-40CX521" в корпусі чорного кольору та пульт від нього, передані під зберігальну розписку потерпілої ОСОБА_3 - залишити останньої для використання за призначенням.
На вирок протягом 30 діб з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду міста Севастополя шляхом подачі апеляції через Балаклавський районний суд міста Севастополя, а обвинуваченим, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право на отримання в суді копію вироку у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 27 та ч. 4 ст. 29 КПК України.
Суддя