Справа №127/11724/13-ц

Провадження № 2-о/127/1119/13

                                        УХВАЛА

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року                                 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Курбатової І.Л.,

при секретарі Басовській В.М.,

за участю заявника ОСОБА_1

заінтересованих осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника заінтересованих осіб ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці клопотання представника заінтересованої особи ОСОБА_2 щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства померлого 24.06.2012 року ОСОБА_5 щодо малолітньої ОСОБА_6

В судовому засіданні представником заінтересованої особи ОСОБА_2 заявлено клопотання про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, яке мотивоване тим, що в ході розгляду заяви ОСОБА_1 встановлено, що між заявником та заінтересованими особами виник спір про право.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 клопотання про залишення заяви без розгляду підтримали, просили його задоволити та залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду.

Заявник ОСОБА_1 щодо задоволення клопотання заперечила, вважала, що підстави для залишення позову без розгляду відсутні, оскільки спору про право між нею та ОСОБА_2, ОСОБА_3 не існує.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь в справі, дослідивши клопотання та матеріли справи, дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику з розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за наступних умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.

Згідно викладеної у вказаному листі та Постанові Пленуму “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” № 5 від 31.03.1995 року позиції Верховного Суду України, якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

Судом встановлено, що під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами заявлений спір про право та встановлення факту батьківства померлого ОСОБА_5 щодо малолітньої ОСОБА_6 пов’язано з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право.

Суд дійшов вказаного висновку виходячи з наступного.

З заяви ОСОБА_1 слідує, що заявник звертаючись до суду з заявою про встановлення батьківства щодо померлого ОСОБА_5 зазначила, що заінтересовані особи – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнають малолітню ОСОБА_6 за свою онуку та за їх взаємним рішенням, заявниця звернулась до суду з вказаною заявою, щоб документально підтвердити походження дитини від її батька, оскільки це потрібно для вирішення в інтересах дитини цілого ряду юридичних питань. ( а.с. 1).

В судовому засіданні на обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що звернулась до суду на прохання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які просили її вказане зробити, оскільки знали, що ОСОБА_6 є дочкою їх сина – ОСОБА_5 та визнавали вказаний факт.

В судовому засіданні заінтересованими особами факт батьківства їх померлого сина щодо дочки заявниці не визнано та зазначено, що їх син за життя не визнавав дитину ОСОБА_1 за свою, вони вважають, що дитина заявниці не є дочкою їх покійного сина, вони ніколи не визнавали вказаного факту, не звертались до заявниці з проханням про звернення до суду з заявою з метою документального підтвердження факту батьківства. Також, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомили, що дочка заявниці не є дочкою їх сина, та відповідно не може мати права на пов’язані з встановленням факту батьківства юридичні наслідки. Таким чином, вказаною позицією заінтересованих осіб спростовано доводи заявниці про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнають факт того, що померлий ОСОБА_5 є батьком малолітньої ОСОБА_6, що свідчить про те, що факт батьківства не є безспірним, а звернення до суду з заявою не пов’язано лише з метою його документального підтвердження.

Згідно ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

З врахуванням зазначеного, судом встановлено, що між заявницею та заінтересованими особами існує спір щодо самого факту батьківства ОСОБА_5, який заявниця ОСОБА_1 намагається встановити в безспірному (непозовному) порядку, визначеному Розділом ІV ЦПК України.

Крім того, встановлення факту батьківства за заявою ОСОБА_1 щодо померлого ОСОБА_5 тягне ряд юридичних наслідків для дитини – ОСОБА_6, а саме право на спадщину, право на отримання статусу дитини напівсироти, право на отримання пенсії тощо, що враховуючи наявність спору про факт батьківства, свідчить про те, що всі юридичні наслідки вказаного пов’язані з спором, що виник між заявником та заінтересованими особами. Так, згідно вищезазначеного листа Верховного Суду України, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, то особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, що у разі відсутності спору розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно до п. 6 ст. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 при наявному спорі щодо факту батьківства померлого, звернулась до суду з заявою, яка не може бути розглянута в окремому провадженні, оскільки між заявником та заінтересованими особами існує спір як щодо самого факту, так і спір про право, що пов’язаний з встановленням вказаного факту, що є підставою для залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду.

При цьому, суд роз’яснює заявнику ОСОБА_1, що вона має право на звернення до суду з позовом про встановлення батьківства на загальних підставах.

На підставі викладеного, керуючись ППВСУ № 5 від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, листом ВСУ від 01.01.2012 року та ст. 209,210 234, 235, 256 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання представника заінтересованої особи ОСОБА_2 щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства – задоволити.

Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом п’яти днів з часу її проголошення

Суддя :