Справа №2-4793/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2008 року                                 Хмельницький міськрайонний суд в складі:  

                                                                         головуючого - судді                   Карплюка О.І.

                                                                         при секретарі                             Мусюк А.В.

                                                                         з участю позивача                     ОСОБА_1

                                                                         та відповідача              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення грошей,

встановив:

            ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення йому грошей в сумі 8500 грн., які він дав останньому в рахунок орендної плати за користування приміщенням, що АДРЕСА_1, та процентів за утримання відповідачем цих коштів в сумі 727 грн. 38 коп., посилаючись на те, що вказане приміщення було без опалення та ремонту, а тому не могло використовуватись за призначенням. Крім того, зазначає, що відповідач ухилявся від укладення з ним договору оренди даного приміщення в письмовій формі.                       

            В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

            Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що приміщення, яке він здав в оренду ОСОБА_1, було придатне для використання. Також зазначив, що договір оренди із ОСОБА_1 в письмовій формі укладений не був з вини останнього.

            Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснив суду, що приміщення, яке здав в оренду ОСОБА_2, було придатне для використання. А тому ОСОБА_1 ним користувався з вересня 2006 року по грудень 2006 року.

            Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

            Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

            Відповідно до вимог ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

            Відповідно до вимог ч. 1 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

            Як з»ясовано судом, та не заперечується сторонами, договір оренди нежитлового приміщення, що знаходиться АДРЕСА_1, в письмовій формі ними не укладався, а тому є недійсним.

            Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

            Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

            Відповідно до вимог ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

            Як з»ясовано судом, та не заперечується сторонами, відповідач отримав від позивача суму в розмірі 8500 грн. в рахунок орендної плати, що також підтверджується і відповідною розпискою.

            А тому вказана сума підлягає поверненню позивачу, а також три проценти від неї, що складає за період з 18 жовтня 2006 року по 31 жовтня 2007 року 264 грн. 08 коп.

            Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

А тому зОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати в сумі 116 грн. 45 коп., а саме: судовий збір в сумі 87 грн. 88 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 28 грн. 57 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 203 ч. 4, 215 ч. 2, 216 ч. ч. 1 та 2, 536, 739 ч. 1, 1214 ч. 2 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно одержанні гроші в сумі 8500 грн., проценти за їх користування в сумі 264 грн. 08 коп., а всього: 8764 грн. 08 коп. та судові витрати в сумі 116 грн. 45 коп., а саме: судовий збір в сумі 87 грн. 88 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 28 грн. 57 коп.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Хмельницької області через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.         

                        Суддя: