СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
18 грудня 2006 року |
Справа № 2-13/14551-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Горошко Н.П.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився (суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2),
відповідача: (суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1),
відповідача: не з'явився (Первомайське районне споживче товариство);
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 05 жовтня 2006 року у справі №2-13/14551-2006
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Первомайського районного споживчого товариства (вул. Леніна, 58, смт. Первомайське, 96300)
та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
(АДРЕСА_2)
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 жовтня 2006 року (суддя Жукова А.І.) суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову до Первомайського районного споживчого товариства і суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, позов задовольнити.
Основні доводи апеляційної скарги є такі:
- судом не прийнятий до уваги висновок спеціаліста Науково дослідницького експертно -криміналістичного центру при ГУМВС в АР Крим, згідно якого підпис на заяві про розірвання договору оренди від імені ОСОБА_2 виконана іншою особою ;
- судом не застосовані положення статті 764 Цивільного кодексу України , згідно якої, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором ;
- судом не враховано, що індивідуально визначена річ не може бути одночасно предметом двох договорів оренди, укладених орендодавцем з різними орендарями.
На підставі розпорядження першого заступника голови суду від 18 грудня 2006 року у складі колегії суддів була здійснена заміна головуючого у справі -судді Коваля В.М. на суддю Сотула В.В., до складу колегії була введена суддя Горошко Н.П.
Відповідач повторно не з'явився в судове засідання, про час і місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином, про причини неявки судову колегію не повідомили. Враховуючи наявні у справі матеріали, а також ту обставину, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю нез'явившихся учасників процесу.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Первомайського районного споживчого товариства просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку, передбаченому статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Між Первомайським районним споживчим товариством і суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 був укладений договір оренди НОМЕР_1, згідно якого позивач орендував ковбасний цех, розташований в смт. Первомайське Первомайського району АР Крим, що належить Первомайському районному споживчому товариству на праві власності (арк.с. 8-10).
Зазначене майно, відповідно до пункту 1.1 договору, було передано відповідачеві в тимчасове платне володіння та користування.
Вказаний договір був укладений строком на шість місяців -до 30 червня 2002 року.
За взаємною домовленістю сторін дія договору оренди від 02 січня 2002 року була продовжена до 01 січня 2003 року, про що маються відмітки на третій сторінці договору (арк.с. 10).
У подальшому, на підставі додаткової угоди від 01 січня 2003 року, дія договору оренди була пролонгована до 31 грудня 2003 року (арк.с.11).
Згідно з умовами договору оренди голова правління Первомайського районного споживчого товариства надіслав позивачу лист НОМЕР_2, в якому виклало свій намір припинити дію договору оренди від 02 січня 2002 року після закінчення терміну, вказаного в додатковій угоді, тобто з 01 січня 2004 року.
Факт отримання позивачем вказаного попередження підтверджується поштовим повідомленням від 09 грудня 2003 року (арк.с. 23).
На вказаний лист орендар - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 відповіді не надав, і, як вказано в позовній заяві, продовжував користуватися приміщенням ковбасного цеху до травня 2004 року. Вказана обставина підтверджується і самим орендодавцем у відзиві на позов (арк.с. 19).
В силу статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Судова колегія вважає, що договір оренди від 02 січня 2002 року був продовжений за домовленістю сторін до 31 червня 2004 року.
Факт пролонгації дії договору підтверджується і доводами орендодавця, викладеними у відзиві на позовну заяву, згідно яких до квітня 2004 року ним нараховувалась ОСОБА_2 орендна плата ( арк.с. 20).
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує на наявність всіх підстав для розірвання договору оренди, але таке право ним не було використано. ( відзив на арк.с.19-20).
Згідно пояснень відповідача, він отримав від ОСОБА_2 заяву про розірвання договору оренди з 01 травня 2004 року і ця пропозиція була ним прийнята.
Із вказаного слідує, що договір оренди був припинений з 01 травня 2004 року за згодою сторін, а не в зв'язку з закінченням строку його дії 31 грудня 2003 року.
У зв'язку з припиненням договору оренди від 02 січня 2002 року, укладеного з позивачем, орендодавець 01 травня 2004 року уклав договір оренди НОМЕР_3 на теж саме приміщення з суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (арк.с. 25-26).
Позивач, вважаючи, що договір оренди від 01 травня 2004 року НОМЕР_3 не відповідає вимогам закону, звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним (арк.с. 2-3).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2006 суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що розірвання договору орендодавцем з позивачем є обґрунтованим і законним, а підстав полагати, що позивач не відмовився від договору з 01 травня 2004 року самостійно, немає.
З такою позицією суду першої інстанції судова колегія погодитися не може, виходячи з наступного.
Як слідує із позовної заяви, лист про розірвання договору оренди з 01 травня 2004 року (арк.с.12) позивачем не підписувався. Його печаткою скористався суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, який займав посаду керівника ковбасного цеху.
Згідно висновку спеціаліста Науково дослідницького експертно -криміналістичного центру при ГУМВС в АР Крим НОМЕР_4, в заяві на ім'я голови Первомайського районного споживчого товариства Савицького В.Г. (арк.с.12) в графі „ПП ОСОБА_2” підпис від імені приватного підприємця ОСОБА_2 виконана ймовірно не ОСОБА_2, а іншою особою (арк.с. 15) .
Однак, даний висновок спеціаліста експертної установи судом першої інстанції не був прийнятий до уваги. Суд взагалі не надав належної правової оцінки цим доводам сторони, що є порушенням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів, яка передбачає, що відхилення того чи іншого доказу повинно бути мотивованим.
При цьому, в силу статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно пункту 3.5 договору оренди від 02 січня 2002 року майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами поворотного акту прийому -передачі.
Як встановлено судовою колегією, після 01 травня 2004 року об'єкт оренди позивачем орендодавцю не був повернений, однак 01 травня 2004 року орендодавець саме цей об'єкт передав в оренду суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1
Згідно частини першої статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками.
Зі змісту частини першої статті 184 Цивільного кодексу України вбачається, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.
Судова колегія вважає, що один об'єкт оренди в період дії договору не може бути об'єктом оренди за іншим договором, укладеним пізніше, оскільки це унеможливлює реалізацію права користування цим об'єктом і не відповідає вимогам глави 58 Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
В силу частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У зв'язку з викладеним, вимога позивача про визнання недійсним договору оренди від 01 травня 2004 року, НОМЕР_3, укладеного між Первомайським районним споживчим товариством і суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, підлягає задоволенню на підставі статті 215 Цивільного кодексу України.
Посилання суду на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 від 24 травня 2005 року (арк.с.13) неспроможне, оскільки встановлені в ній факти не мають ніякого відношення до предмету цього спору, так як стосуються дій ОСОБА_1, пов'язаних з грошовими коштами, отриманими суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 на підставі кредитного договору від 24 грудня 2003 року.
Також не приймаються до уваги посилання Первомайського районного споживчого товариства на рішення господарського суду від 09 червня 2006 року (арк.с. 27), оскільки в задоволенні позову суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 про визнання недійсним розірвання договору оренди НОМЕР_1 та додаткової угоди до нього НОМЕР_5 відмовлено тільки у зв'язку з тим, що позивачем невірно обрано спосіб захисту свого права.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції, як ухвалене з порушенням норм матеріального права і при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення у справі про задоволення заявлених позовних вимог.
Керуючись статтями 101,103 (пункт 2), 104 (частина 1, пункти 1,4),105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 жовтня 2006 року у справі № 2-13/14551-2006 скасувати.
Прийняти нове рішення у справі.
Позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди НОМЕР_3 від 01 травня 2004 року, укладений між Первомайським районним споживчим товариством і суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 .
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді Н.П. Горошко
Ю.В. Борисова