СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
20 грудня 2006 року |
Справа № 2-11/12491-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Голика В.С.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Фоменко В.М.
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 18 серпня -30 серпня 2006 року у справі №2-11/12491-2006А
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Бєлова, 2,Мирне, Сімферопольський р-н,97503)
про визнання незаконним рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом про визнання нечинним рішення відповідача про застосування штрафних санкцій у сумі 19.745грн. на той підставі, що акт перевірки складено з порушеннями діючого законодавства, тому не може бути підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій; крім, того сума коштів в 3.949грн. не є сумою, отриманою від продажу товару.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що при перевірці позивача податковим органом він здійснив продаж тютюнових виробів і алкогольних напоїв на 10.40грн. при відсутності електропостачання без застосування розрахункової квитанції. Сума виторгу склала 3.949грн. Податковим органом позивач залучений до відповідальності за проведення розрахункової операції на 10,40грн. без застосування розрахункової квитанції, але застосована санкція (5-тикратний розмір від суми виторгу 3.949грн.) встановлена за інший вид порушення -невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній у звіті реєстратора розрахункових операцій.
Постановою суду позов задоволено. Визнано нечинним рішення відповідача про застосування штрафних санкцій у сумі 19.745грн. З Державного бюджету України на користь позивача стягнуто 3,40 грн. державного мита.
Судове рішення мотивовано тим, що відповідач застосував не встановлену законом санкцію за здійснене позивачем порушення, за здійснення іншого порушення (невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній у звіті реєстратора розрахункових операцій) позивач до відповідальності не залучений.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити, вважаючи постанову прийнятою з порушенням норм матеріального права.
Так, відповідач вважає, що штрафні санкції повинні застосовуватися від суми невідповідності - 3.949 грн., яка була встановлена актом перевірки.
Заперечення на апеляційну скаргу не надано.
Розпорядженням в.о. голови суду змінено склад колегії суддів: суддя Шевченко Н.М., замінена на суддю Дугаренко О.В.
У судовому засіданні з 19 до 20 грудня 2006 року оголошувалася перерва, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, позивач зі скаргою не погодився тому, що кошти у сумі 3.949грн. це особисті кошти позивача, які були у особистих речах позивача, а не на місці проведення розрахункових операцій. Після перерви сторони у засідання не з'явилися, їх явка не визнана судом обов'язковою.
На підставі статей 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний господарський суд, витребував від сторін додаткові докази (а.с. 65-70, 81-87), перевірив матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
10 липня 2006 року першим заступником начальника Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на підставі акту перевірки НОМЕР_1 відносно суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 прийнято рішення НОМЕР_2 про застосування згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” штрафних санкцій у сумі 19.745 грн. (а.с. 20).
Вказаною перевіркою встановлено, що 26 червня 2006 року у магазині АДРЕСА_1, що належить позивачу, була здійснена реалізації товару -1 пляшки пива „Туборг” за ціною 3,40грн. і пачки сигарет „Парламент” за ціною 7 грн. на загальну суму 10,40 грн. без застосування розрахункової книжки при відсутності електропостачання (а.с. 6-7 чи 20-21).
Також перевіркою встановлені інші порушення, а саме: 1) продаж тютюнових виробів і алкогольних напоїв без ліценції, 2) невідповідність на 3.949грн. коштів, що знаходяться на місці проведення розрахункових операцій (3.949грн.), сумі коштів, вказаній у поточному звіті реєстратора розрахункових операцій (0грн.), однак оскарженим по цій справі рішенням податкового органу позивач до відповідальності за ці порушення не залучався (а.с. 5), тому їх наявність судом не перевіряється.
Позивач не оспорює того факту, що при відсутності електропостачання продаж товару на 10,40грн. була здійснена без застосування розрахункової книжки і без видачі квитанції, хоч від підписання акту позивач відмовився (а.с. 23) через не вказання перевіряючими у акті перевірки про кошти у сумі 3.949грн., як особистих коштів позивача для погашення кредиту, які не знаходилися у місці проведення розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в редакції Закону України № 1776 від 1 червня 2000 року (зі змінами) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
За порушення вимог вказаного пункту пунктом 1 статті 17 вказаного Закону передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Як встановлено перевіркою, позивач продав товари на 10,40грн. без застосування розрахункової книжки, ця сума є виявленою невідповідністю, від якої слідує застосовувати п'ятикратний розмір штрафних санкцій, що складає 52грн..
Апеляційний господарський суд вважає, що у податкового органу не було підстав для визначення більшої суми невідповідності для застосування штрафних санкцій по вказаному порушенню тому, що податковим органом не встановлений факт того, що кошти у сумі 3.949грн. це вартість проданих товарів, а саме це є першою ознакою для визначення штрафних санкцій.
Зберігання позивачем на об'єкті торгівлі готівки у сумі 3.949грн. без проведення через реєстратор розрахункових операцій з відміткою „службове внесення” могло бути визначено податковим органом як окреме порушення (при умові того, що кошти знаходилися у місті проведення розрахункових операцій, що позивач оспорює), за яке контролюючий орган мав право залучити позивача до відповідальності згідно зі статею 22 Закону України №1776-Ш, але цього не зробив, а у суду таких повноважень не має.
З вказаного акту перевірки, пояснень відповідача і позивача вбачається, що акт був складений у двох примірниках на бланку НОМЕР_4 примірник, що залишився податковому органу у подальшому був зареєстрований за НОМЕР_3, примірник позивача має лише номер бланку НОМЕР_4 обидва примірника ідентичні; позивач не оспорює факту здійснення перевірки і складення акту, що підтверджується письмовими доказами (а.с. 6-7, 21-22, 81-87). А тому доводи позивача про порушення законодавства при складенні акту (зокрема стосовно його нумерації) не відповідають фактичним обставинам і судом до уваги не приймаються.
На підставі вказаного, апеляційний господарський суд вважає, що позивач здійснив порушення -продаж товару на 10,40грн. без застосування розрахункової книжки, за що правомірно залучений відповідачем до відповідальності, але розмір санкції повинен бути визначений від суми вартості проданого товару, тобто штрафні санкції у сумі 52грн. застосовані правомірно, штрафні санкції у сумі 19.693грн. (19.745-52) застосовані з порушенням закону.
Місцевим господарським судом постанова про повне задоволення позову і визнання нечинним рішення податкового органу у повному обсязі прийнята з порушенням норм матеріального права (пункту 1 статті 3 і пункту 1 статті 17 Закону України №1776-Ш), а тому воно підлягає скасуванню, позов частковому задоволенню, рішення відповідача визнанню нечинним у частині застосування штрафних санкцій у сумі 19.693грн.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга частково обґрунтована і підлягає частковому задоволенню, місцевим господарським судом постанова частково прийнята з порушенням норм матеріального права, що відповідно до пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для її скасування.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня - 30 серпня 2006 року у справі № 2-11/12491-2006А скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати рішення Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим НОМЕР_2 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 19.745грн. нечинним у частині застосування штрафних санкцій у сумі 19.693 грн.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір у сумі 1,70 грн.
Господарському суду Автономної Республіки Крим надати виконавчий документ.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді В.С. Голик
О.В. Дугаренко